ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 р.                                                                                  Справа № 118276/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року про залишення без руху позову ОСОБА_1 до начальника управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 09.09.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до начальника управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві в якому просить визнати дії відповідача, керівника органу державної влади, суб'єкта владних повноважень, як порушення Закону України «Про звернення громадян» (ст.ст.14, 15, 18, 19), тобто визнати їх неправомірними; відшкодувати позивачу заподіяну, станом на день прийняття рішення, матеріальну та моральну шкоди.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року позов залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання канцелярії суду в строк до 25 вересня 2011 року включно: уточнення та обґрунтування розміру позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди, тобто зазначити конкретну суму, яку позивач просить стягнути, і надати належне цьому підтвердження; уточнення та обґрунтування розміру позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, з урахуванням зазначених вище зауважень суду; докази сплати судового збору за подання позовної заяви окремо за вимогою про стягнення майнової шкоди та за вимогою про компенсацію моральної шкоди (пропорційно до суми, яку позивач проситиме стягнути).

Рішення мотивовано тим, що потребує уточнення вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди, а саме: чіткого визначення суми, в яку позивач оцінює завдані йому збитки, заподіяні неправомірними діями відповідача, з викладом обставин, якими ця вимога обґрунтовується, а також належним документальним їх підтвердженням і розрахунком суми збитків. Крім того, необхідно чітко зазначити суму моральної шкоди, яку позивач просить стягнути внаслідок порушень відповідачем норм Закону України «Про звернення громадян», а також обґрунтувати у чому така шкода полягає.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що вимога додатково, крім сплати державного мита із скарги на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, сплатити судовий збір (державне мито) за подання вимоги про відшкодування збитків (матеріальних та моральних), які стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень, здійснивши сплату пропорційно до суми збитків, яку позивач просить відшкодувати, згідно вимог підпункту а) і ж) пункту 1 статті 3 Декрету КМУ №7-93 «Про державне мито» від 21.01.1993 року та підпункту 3) пункту 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України є неправомірною. На це також вказують вимоги підпункту 13 пункту 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року.

Вказує, що ухвала від 09.09.2011 року судді Москаля В.В. Львівського окружного адміністративного суду про залишення  позовної заяви до МВС України про порушення останнім Закону України «Про звернення громадян» (ст. 14, 15, 18, 19), тобто визнання їх неправомірними та відшкодування заподіяної такими діями шкоди, без руху, на підставі того, що він повинен був сплатити судовий збір не на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №7-93 «Про державне мито» від 21.01.1993 року, а згідно пункту 3 частини 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України є неправомірною.

Позивач, в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що до позовної заяви позивач долучив документ про сплату судового збору в сумі 3,40 грн., тобто тільки за немайнову вимогу про оскарження неправомірних дій відповідача. Щодо майнових та немайнових позовних вимог, то   розмір  такої шкоди, обґрунтування його розміру, доказів сплати судового збору в сумі, еквівалентній зазначеним вище розмірам ставок судового збору серед матеріалів даного позову немає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача,  дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Згідно п.4 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2, 3 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з ч.4 ст.105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною першою статті 89 КАС України встановлено, що особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою повинна сплатити судовий збір.

До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору: 1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; 2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту; 3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень (пункт 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України).

Згідно ст.3 названого Декрету встановлено наступні розміри ставок державного мита: із позовних заяв, що подаються до суду 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за оскарження неправомірних дій органів державного управління - 0,2 неоподаткованого мінімуму громадян: із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: 1) з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, 2) з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5 відсотків ціни позову; 3) з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних 10 відсотків ціни позову.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства суд апеляційної інстанції вважає, що вимога суду першої інстанції щодо чіткого визначення суми матеріальної та моральної шкоди та обставин, якими ці вимоги обґрунтовуються є обґрунтованою, а позовну заяву залишено без руху правомірно.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року у справі №2а-9975/11 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                                       Д.М. Старунський

Судді                                                                                                                         В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 20.12.2011 року.