ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" січня 2012 р. Справа № 12/230-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГМА-КАПІТАЛ»
про стягнення заборгованості у розмірі 316 935,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –представник (довіреність від 01.09.2011 року);
від відповідача: ОСОБА_2. –представник (довіреність від 09.11.2011 року),
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ»(далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГМА-КАПІТАЛ»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 316 935,88 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу скляної продукції №82 від 15.08.2011 року (далі –договір), згідно з якими відповідач зобов’язувався поставити позивачу скляну продукцію, піддон та щит притискний (далі –товар), а позивач зобов’язувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.
Позивач оплатив товар, проте відповідач поставив його частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 316 935,88 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.12.2011 року.
01 грудня 2011 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке підлягало задоволенню судом.
06 грудня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 20.12.2011 року.
19 грудня 2011 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити.
20 грудня 2011 року представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Крім цього, надав уточнення до позовної заяви.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 10.01.2012 року.
10 січня 2012 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
15 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ»(далі –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГМА-КАПІТАЛ»(далі –відповідач) був укладений договір купівлі-продажу скляної продукції №82 (далі –договір), згідно з умовами якого відповідач зобов’язувався поставити позивачу скляну продукцію, піддон та щит притискний (далі –товар), а позивач зобов’язувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.
Як вбачається із специфікації №1, долученої до матеріалів справи, загальна вартість товару, який відповідач зобов’язувався поставити позивачу, згідно з умовами договору, становила 1 497 240,00 грн.
Позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 374 310,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 17.08.2011 року, проте відповідач поставив позивачу частину товару на загальну суму 55 435,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000051 від 31.08.2011 року.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогами №119 від 19.09.2011 року та від 12.10.2011 року про виконання зобов’язань, взятих на себе згідно з умовами договору, проте відповіді не отримав.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 316 935,88 грн.
19 грудня 2011 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, вважав, що позивач, в порушення умов договору, не звернувся до відповідача із заявками на поставку чергової партії товару, тому відповідачем не була поставлена позивачу інша частина товару на суму 316 935,88 грн.
Доводи відповідача спростовуються долученими до матеріалів справи документами, з яких вбачається, що товар, переданий відповідачем позивачу на суму 55 435,92 грн. на виконання умов договору, також був поставлений без заявки позивача на поставку, на підставі специфікації №1, долученої до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
20 грудня 2011 року у судовому засіданні представник позивача надав уточнення до позовної заяви, просив стягнути з відповідача борг у сумі 316 935,88 грн., оскільки ним був врахований борг перед відповідачем у розмірі 1 938,20 грн.
Так, враховуючи попередню оплату товару в розмірі 374 310,00 грн., вартість поставленого товару, що становить 55 435,92 грн., та борг позивача перед відповідачем у сумі 1 938,20 грн., суд дійшов висновку, що борг відповідача перед позивачем становить 316 935,88 грн.
Відповідач жодних документів, що підтверджують поставку позивачу товару, суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 316 935,88 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ»до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГМА-КАПІТАЛ»про стягнення заборгованості у розмірі 316 935,88 грн. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГМА-КАПІТАЛ»(Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22, код 32932773) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ «МАКСИМУМ»(м. Київ, вул. акад. Богомольця, 6, код 35849369) 316 935,88 грн. (триста шістнадцять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять грн. 88 коп.) боргу; 3 169,36 грн. (три тисячі сто шістдесят дев’ять грн. 36 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 16.01.2012 року.