ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року справа № 5020-1718/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача –ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012 № 1);

відповідача –не з’явився;

третьої особи –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом          Регіонального відділення Фонду державного майна України

в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

(99008, м. Севастополя, пл. Повталих, 6)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАС»

(99014, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:                              Український культурно-інформаційний центр

(99014, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 1)

про                     стягнення 4 289,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі –позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАС»(далі –відповідач) про стягнення 4 289,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»та вказує на порушення з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна в частині повного і своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою суду від 31.10.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Український культурно-інформаційний центр, розгляд справи призначений на 23.11.2011. Розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався, черговий розгляд справи призначений на 12.01.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях (а.с. 44).

У судове засідання відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України не скористався та письмового відзиву на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»). За таких обставин, суд вважає відповідача та третю особу належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідач не скористався правом, наданим ст.59 ГПК України та відзиву на позов не надав.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача та третьої особи за наявними у неї матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

22.08.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАС»(орендар) укладений договір оренди № 460  вбудованого приміщення, площею 197,2 кв.м, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 1 на 2 поверсі будівлі Українського культурно-інформаційного центру у м. Севастополі (балансоутримувач), що належить до державної власності без права викупу (далі –Договір) (а.с.10-12).

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –червень 2006 року –2 328,79 грн. Понад орендної плати орендар щомісячно відшкодовує балансоутримувачу фактичні витрати на утримання приміщень і комунальні послуги.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.3 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.5 Договору).

Орендар зобов’язаний щомісяця, до 12 числа, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує орендаря) (п.5.8 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір діє з моменту підписання на строк 364 дні з 22.08.2006 по 21.08.2007.

Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.10.7 Договору).

22.08.2006 сторони Договору склали та підписали акт прийому-передачі зазначеного орендованого майна (а.с.13).

Додатковими угодами від 09.08.2007 №1,  від 26.10.2007 №3, від 30.11.2009 № 4 сторони неодноразово вносили зміни до Договору щодо редакції п.10.1 Договору. Остаточно сторони визначили, що договір діє до 20.08.2011 (а.с. 38-40).

Листом від 25.08.2011 №11-05-02650 позивач повідомив відповідача про припинення дії Договору і необхідність повернення об’єкту оренди (а.с.46).

30.08.2011 був складений акт прийому-передачі орендованого майна, відповідно до якого орендар повернув орендоване приміщення (а.с 14), про що листом від 30.08.2011 № 198 балансоутримувач повідомив позивача (а.с. 47).

Проте, позивач зазначає, що в частині внесення орендної плати свої зобов’язання орендар виконав неналежним чином, у результаті чого у період з 01.07.2011 по 30.08.201 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 210,92 грн.

Наведене стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) визначає зобов’язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК України), зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов’язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України „Про оренду державного та комунального майна” вiд 10.04.1992  № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі –Закон № 2269-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 19 Закону № 2269-XII, ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Обов’язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також ч. 3 ст. 18 Закону № 2269-XII та ч. 3 ст. 285 ГК України.

Згідно із ч. 5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, орендна плата перераховується додержавного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що заборгованість з орендної плати у сумі 4 210,92 грн виникла у відповідача у період з 01.07.2011 по 30.08.2011. Проте, суд не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування заборгованості, виходячи з наступного. Із п.10.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди  від 30.11.2009) вбачається. Що правовідносини між сторонами припинилися 20.08.2011 (разом із припиненням дії Договору), а тому нарахування орендної плати за Договором повинно відбуватися у період дії Договору, тобто з 01.07.2011 по 20.08.2011. Період фактичного користування орендованим майном після закінчення строку дії Договору до моменту повернення орендодавцю майна за актом приймання-передачі –з 20.08.2011 по 30.08.2011 не є орендною платою у розумінні ст.ст. 2, 19 Закону № 2269-XII. Отже, розрахунок орендної плати з визначенням періоду нарахування з 01.07.2011 по 30.08.2011, наданий позивачем, суд вважає помилковим, у зв’язку з чим наводить власний розрахунок орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача за період з 01.07.2011 по 20.08.2011 з урахуванням даних про розмір (вартість) орендної плати за липень та серпень 2011 року відповідно до таблиці проіндексованої орендної плати (а.с. 50-51). Так, орендна плата за липень 2011 дорівнює 1845,84 грн, за серпень 2011 року - 1779,15 грн. Виходячи з цього, сума заборгованості з орендної плати за липень 2011 року (31 день) складає 1845,84 грн, а за серпень 2011 року (20 днів) —1147,84 грн (1779,15 грн/31 день*20 днів). Отже, несплачена орендна плата за період з 01.07.2011 по 20.08.2011 складає 2993,68 грн (1845,84 грн + 1147,84 грн).

Ураховуючи те, що своєчасне внесення орендних платежів є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, а також те, що доказів внесення орендної плати відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що відповідач має заборгованість з орендної плати у розмірі 2993,68 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.08.2011 по 17.10.2011 у розмірі 59,57 грн.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується на користь Державного бюджету України з урахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 8), суд визнає його невірним, через перераховану судом суму основного боргу. Так, пеня за липень 2011 року складає 1845,84 грн*(7,75*1,2/365/100%)*69 = 32,01 грн; пеня за серпень 2011 року складає 1147,84 грн*(7,75*1,2/365/100%)*37 = 10,24 грн. Разом, пеня за прострочення орендної плати за період з

11.08.2011 по 17.10.2011 складає 42,25 грн (32,01 грн + 10,24 грн). Таким чином, вимоги поизвача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково - у розмірі 42,25 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.08.2011 по 17.10.2011 у розмірі 19,16 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення міститься у ч.3 ст. 692 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 9), суд визнає його невірним, через перераховану судом суму основного боргу. Так, 3% річних за липень 2011 року складають 1845,84 грн*(3%/365/100%)*69 = 10,32 грн. 3% річних за серпень 2011 року складають 1147,84 грн*(3%/365/100%)*37 = 3,30 грн. Разом, 3% річних за прострочення орендної плати за період з

11.08.2011 по 17.10.2011 складають 13,62 грн (10,32 грн + 3,30 грн). Таким чином, вимоги поизвача щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково - у розмірі 13,62 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 3 049,55 грн, з яких 2 993,68 грн — основна заборгованість з орендної плати, 42,25 грн —пеня та 13,62 —3% річних за прострочення внесення орендної плати.

Судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 102,00 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. за правилами ст.49 ГПК України (у редакції, що діяла на дату подачі позову) підлягають стягненню з відповідача у доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАС» (ідентифікаційний код 23660845, 99014, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 1; р/р 26004317786001 в СФ «ПриватБанк», м. Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ідентифікаційний код 20677058; 99008, м. Севастополя, пл. Повсталих, 6; р/р 31116093700006, ОКПО 24035612 в ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, одержувач: бюджет Гагарінського району) 3 049,55 грн (три тисячі сорок дев’ять грн, 55 коп.), з яких 2 993,68 грн – заборгованість з  орендної плати, 42,25 грн –пеня, 13,62 грн –3% річних.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                       підпис                                                       О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

статей 84-85 ГПК України

оформлено і підписано 16.01.2012