СПРАВА №2-191 рядок статзвіту 33

          РІШЕННЯ

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

6 липня 2007р. Турківський районний суд Львівської області в

складі:      головуючого - судді                                             Спурза М.В.,

при секретарі -                                                                         Яворській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

З даним позовом звернулась ОСОБА_2 посилаючись на те, що з відповідачем вони одружились 17.12.1999р. Від шлюбного життя у них народилось 2 дітей. До реєстрації шлюбу вони проживали у фактичному шлюбі з 1997р.

Після одруження вони проживали з відповідачем у його батьків. Вже тривалий час відповідач погано до неї відносився, не поважав її як дружину, бив її, ображав, принижував її людську гідність, часто приходив додому в нетверезому стані. Дальше терпіти такій поведінці відповідача вона не могла і залишила відпоавідача, пішла жити до своїх батьків.

їхня сім»я розпалась повністю. Примирення між; ними не можливе, так як вона втратила довіру до відповідача,, почуття любові та поваги, зрозуміла, що своєї поведінки він не змінить. Через поведінку відповідача, його постійні знущання і бійки вона позбавилась здоров»я і змушена тепер постіно лікуватись на нирки.

Вважає, що збереження їхньої сім»ї не можливе, єдиний вихід із становища -розірвання шлюбу.

На підставі викладеного просить шлюб розірвати.

В суді позивачка позов підтримала, просить його задоводити та дала аналогічні пояснення.

Відповідач в суді позов визнав частково, вважає, що можливо вони ще помиряться, він позивачку не бив і в неї немає підстав його залишати.

Заслухавши сторони, дослідивши обставини справи, та всі наявні документи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що сторони одружились 17.12.1999р. Від шлюбного життя у них народилось 2 дітей. До реєстрації шлюбу сторони проживали у фактичному шлюбі з 1997р.

2

Після одруження вони проживали у батьків відповідача. Вже тривалий час відповідач погано відносився до позивачки, не поважав її як дружину, бив її, ображав, принижував її людську гідність, часто приходив додому в нетверезому стані. Дальше терпіти такій поведінці відповідача вона не могла і залишила відповідача, пішла жити до своїх батьків. З травня 2007р. сторони спільно не проживають.

їхня сім»я розпалась повністю. Примирення між: ними не можливе, так як позивачка втратила довіру до відповідача,, почуття любові та поваги, зрозуміла, що своєї поведінки він не змінить. Через поведінку відповідача, його постійні знущання і бійки позивачка позбавилась здоров»я і змушена тепер постіно лікуватись на нирки.

Ці обставини свідчать, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило би їхнім інтересам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 88, 212 ЦПК України, ст. 110,112 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Шлюб, укладений 17.12.1999р. Н. Яблунською сільською радою Турківського району між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що зроблено актовий запис № 20, - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 34 грн в дохід держави, звільнивши від сплати ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка має бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.