Справа № 2-627/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Заочне

9  грудня   2011   року                                                                               

             Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області  в складі:

головуючої судді                              - Токарєвої Н.М.,

при секретарі                                  - Даткової К.В.,

за участю представника

ПАТ «Ерсте Банк»                          - Казак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Банк «Ерсте Банк»звернувся  до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2,  треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 108 130, 45    доларів США.

У позовній заяві позивач вказав, що 28.07.2008  року між  Банком  «Ерсте Банк» та  ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/9353/9/20655 згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит в сумі  80 000, 00 доларів США строком користування по 27 липня 2015 року із сплатою 15 % річних (п'ятнадцять) під заставу нежитлового вбудованого приміщення. Отримання грошових коштів підтверджується випискою з особового рахунку та заявою на видачу готівки НОМЕР_2 від 28.07.2008 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором ОСОБА_4  передала позивачу в наступну іпотеку нерухоме майно, а саме вбудоване приміщення площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 р. посвідчений ПН ДМНО ОСОБА_6 р. № 7047).

Вищезазначене вбудоване приміщення, також, забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором №014/9353/9/18611 від 25.06.2008 року укладеним між позивачем та ОСОБА_3, згідно якого ї її  надано кредит у сумі 80 000,00 доларів США строком користування до 24 червня 2015 року із сплатою 15 % річних та за кредитним договором №014/9353/3/18624 від 25.06.2008 року укладеним між позивачем та ОСОБА_4, згідно якого її надано кредит у суммі 50 000,00 доларів США  строком користування до 24.06.2018 року  із сплатою 14,5  % річних. Відповідно до зазначеного кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати сплату ануїтетних платежів згідно з графіком платежів, що є додатком №1 до кредитного коговору, (п.5.2. кредитного договору).

Також, згідно п.4.1.5 договору іпотеки, п. 5.7. кредитного договору відповідач, третя особа ОСОБА_7 зобов'язана застрахувати предмет іпотеки на повну його вартість на випадок втрати, пошкодження або загибелі предмета іпотеки, а також здійснити страхування свого життя на користь іпотекодержателя за власний рахунок на весь строк дії кредитного договору, а у випадках закінчення строків договорів страхування протягом дії кредитного договору поновлювати дію договорів страхування та надавати копії платіжних документів про сплату страхових внесків до банку.

Так, 24.06.2009 року  закінчився термін дії договору страхування заставного майна № 13-0520-0995 від 24.06.2008 року  та 27.07.2009 року  закінчився термін дії договору добровільного страхування від нещасних випадків позичальника № 0062-нс/08 від 28.07.2008 року.  Станом на 17.12.2010 року  обов'язок з приводу страхування (поновлення дій договорів страхування) відповідачем та іпотекодавцем не виконаний.

З моменту виникнення заборгованості за кредитним договором №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 р. Банком були прийняті наступні заходи: - 03.02.2009 р. Відповідачу було направлено повідомлення - вимога про порушення основного зобов'язання вих.. № 13.3.0/10/24 від 03.02.2009 р.; - 13.02.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. № 13.3.0/10/36 від 13.02.2009 р.; - 19.03.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/69 від 19.03.2009 р.; - 19.03.2009 р. третій особі ОСОБА_4 було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№13,3.0/10/70 від 19.03.2009 р.; - 23.07.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/198 від 20.07.2009 р.; - 11.12.2009 р.  відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/380 від 11.12.2009 р.; - 11.12.2009 р.  Відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/383 від 11.12.2009 р.; -  16.02.2010 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/73 від 15.02.2010 р.

Не зважаючи, на прийняті банком заходи до цього часу зобов'язання відповідачем не виконані, тому слід вважати, що умови кредитного договору №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 року  та договору іпотеки № 014/9353/9/20655 від 28.07.2008 року  порушені.

За згодою банку предмет іпотеки виставлений на добровільний продаж, але проданий протягом п'яти місяців він не був. Станом на 17.12.2010 року загальна заборгованість відповідача перед Позивачем за кредитним договором №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 року з відсотками та пенею становить 108 130  доларів 45 центів США, у тому числі: - 76 184,45 доларів США - сума кредиту;- 20 622,39 доларів США - сума відсотків; - 4938,90 доларів США - пеня за прострочення кредиту; - 6384,71 доларів США - пеня за прострочення відсотків.

Однак, вимогу банку у встановлений строк не виконано до теперішнього часу.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»  достроково заборгованість за кредитним договором у сумі 108 130,45 доларів США та судові витрати у сумі 213 доларів 80 центів США та 120, 00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача Казак Г.В., підтримала позовні вимоги і дала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та   треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судові засідання не з’явились. Про день, час і місце розгляду справи були  сповіщені  у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача та третіх осіб не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідачів на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.          

 Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

 Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

  Як встановлено у судовому засіданні 28.07.2008  року між  Банком  «Ерсте Банк» та  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/9353/9/20655 згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит в сумі  80 000, 00 доларів США строком користування по 27 липня 2015 року із сплатою 15 % річних (п'ятнадцять) під заставу нежитлового вбудованого приміщення. Отримання грошових коштів підтверджується випискою з особового рахунку та заявою на видачу готівки НОМЕР_2 від 28.07.2008 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором ОСОБА_4  передала позивачу в наступну іпотеку нерухоме майно, а саме вбудоване приміщення площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (договір іпотеки №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 р. посвідчений ПН ДМНО ОСОБА_6 р. № 7047).

Вищезазначене вбудоване приміщення, також, забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором №014/9353/9/18611 від 25.06.2008 року укладеним між позивачем та ОСОБА_3, згідно якого ї її  надано кредит у сумі 80 000,00 доларів США строком користування до 24 червня 2015 року із сплатою 15 % річних та за кредитним договором №014/9353/3/18624 від 25.06.2008 року укладеним між позивачем та ОСОБА_4, згідно якого її надано кредит у суммі 50 000,00 доларів США  строком користування до 24.06.2018 року  із сплатою 14,5  % річних. Відповідно до зазначеного кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати сплату ануїтетних платежів згідно з графіком платежів, що є додатком №1 до кредитного коговору, (п.5.2. кредитного договору).

Також, згідно п.4.1.5 договору іпотеки, п. 5.7. кредитного договору відповідач, третя особа ОСОБА_7 зобов'язана застрахувати предмет іпотеки на повну його вартість на випадок втрати, пошкодження або загибелі предмета іпотеки, а також здійснити страхування свого життя на користь іпотекодержателя за власний рахунок на весь строк дії кредитного договору, а у випадках закінчення строків договорів страхування протягом дії кредитного договору поновлювати дію договорів страхування та надавати копії платіжних документів про сплату страхових внесків до банку.

Так, 24.06.2009 року  закінчився термін дії договору страхування заставного майна № 13-0520-0995 від 24.06.2008 року  та 27.07.2009 року  закінчився термін дії договору добровільного страхування від нещасних випадків позичальника № 0062-нс/08 від 28.07.2008 року.  Станом на 17.12.2010 року  обов'язок з приводу страхування (поновлення дій договорів страхування) відповідачем та іпотекодавцем не виконаний.

З моменту виникнення заборгованості за кредитним договором №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 р. Банком були прийняті наступні заходи: - 03.02.2009 р. Відповідачу було направлено повідомлення - вимога про порушення основного зобов'язання вих.. № 13.3.0/10/24 від 03.02.2009 р.; - 13.02.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. № 13.3.0/10/36 від 13.02.2009 р.; - 19.03.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/69 від 19.03.2009 р.; - 19.03.2009 р. третій особі ОСОБА_4 було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№13,3.0/10/70 від 19.03.2009 р.; - 23.07.2009 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/198 від 20.07.2009 р.; - 11.12.2009 р.  відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/380 від 11.12.2009 р.; - 11.12.2009 р.  Відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/383 від 11.12.2009 р.; -  16.02.2010 р. відповідачу було направлено повідомлення-вимога про порушення основного зобов'язання вих. .№ 13.3.0/10/73 від 15.02.2010 р.

Не зважаючи, на прийняті банком заходи до цього часу зобов'язання відповідачем не виконані, тому слід вважати, що умови кредитного договору №014/9353/9/20655 від 28.07.2008 року  та договору іпотеки № 014/9353/9/20655 від 28.07.2008 року  порушені.

За згодою банку предмет іпотеки виставлений на добровільний продаж, але проданий протягом п'яти місяців він не був.

Відповідно до п.3.7. кредитного договору, «кредит, наданий кредитором, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку встановленому законодавством України».

Згідно п. 5.6. кредитного договору відповідач, як позичальник, зобов'язаний «достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником та/або третіми особами умов кредитного договору та/або договорів, що забезпечують погашення кредиту».

Відповідно до п.6.5. кредитного договору позивач, як кредитор, має право достроково вимагати погашення заборгованості козичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках порушення позичальником пунктів договору щодо сплати платежів відповідно до графіку платежів, порушення позичальником та/або третіми особами умов укладених договорів забезпечення, а також наявності фактів невиконання позичальником (його гарантами або поручителями) будь - яких зобов'язань.

Відповідно до п.3.7. кредитного договору, «кредит, наданий кредитором, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на терміни, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення в порядку встановленому законодавством України.»

526 Цивільного кодексу України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.35 Цивільного процесуального Кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Зважаючи на те, що нерухоме майно - вбудоване приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 забезпечує вимоги Банка за кредитним договором №014/9353/9/18611 від 25.06.2008 р. укладеним з ОСОБА_3 та кредитним договором N9014/9353/3/18624 від 25.06.2008 р. укладеним з ОСОБА_4, то під час виконання рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки будуть зачеплені їх права щодо забезпечення виконання зобов 'язань та виконання зобов 'язань за рахунок предмета іпотеки у зв'язку з чим, вважаємо необхідним залучити до справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості третіх осіб.

Також, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, так п. 9.1 Кредитним договором передбачена пеня за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

В порушення зазначеного, відповідач не виконує ані умови договорів, укладених з банком, ані вимоги діючого законодавства щодо обов'язковості договору та зобов'язань, що з нього випливають. Даний факт підтверджується наявністю заборгованості відповідача згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 17.12.2010 року.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивач вважає, що станом на 17.12.2010 р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредиту з відсотками та пенею в сумі 108 130,45 доларів США.

Відповідно до п.1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (Затверджено Наказом Головної ДПІ України від 22.04.1993 р.) з позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України.

Відповідно до ст.7 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93 з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України.

Відповідно до зазначених нормативних документів Банк сплатив судовий збір в іноземній валюті в сумі еквівалентній 1700,00 гривень за курсом НБУ на день сплати. Реквізити для платежу в іноземній валюті до Державного бюджету України визначені Державним казначейством України та є загальними для усієї України і витяг з Веб - порталу Державного казначейства України додаємо).

Також суд приходить до висновку, що діями відповідачів були порушені вищезгадані договірні зобов’язання, виконання яких було прострочене, у зв’язку з чим, на підставі  ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідачів на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідачів від відповідальності за прострочення виконання даного зобов’язання судом не встановлено.

            Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому сплачена позивачем сума судового збору в доход держави  у розмірі 213 доларів 80 центів США та 120, 00 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 546, 549, 554, 610-612, 617, 625, 1050, 1054 ЦК України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»  до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1; який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь  Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» з заборгованість за кредитним договором у сумі 108 130,45 доларів США.

           Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1; який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь  Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» судовий збір у сумі 213 доларів 80 центів США та 120, 00 гривень.

 Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                 Суддя                                                                                                          Токарєва Н.М.

                                                                                                              09.12.2011