Справа № 2-2616/11

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    21 грудня 2011 року                                                    м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:           головуючого –судді Заруцької Г.М.

                              при секретарі  Марченко Т.В..

          за участі:           позивача          ОСОБА_1.

                                 адвоката           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ДП ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті травми на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, 31 жовтня 2011 року  звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до  ДП ВК «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, завданої  в результаті травми на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він працював гірничим робітником підземним третього розряду з 7 серпня 2007 року по 20 травня 2011 року.

20 травня 2011 року він був звільнений з роботи за станом здоров’я відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП України.

17 січня 2011 о 22-30 годині з ним стався нещасний випадок на виробництві. 31 січня 2011 року був складений акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 №6 і акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 31.01.2011 р.

Згідно виписки  з акту обстеження МСЕК від 13.05.2011 р. йому встановлено 60% втрати працездатності у зв’язку з травмою на виробництві безстроково, третя група інвалідності, потреба санаторно-курортного лікування за наявності протипоказань, протезування, чохли, протезне взуття, тростина, милиці, медикаментозне лікування. Йому протипоказана важка фізична праця, тривале ходіння.

Лікування за наслідками травми на виробництві він продовжує і тепер. Стан його здоров’я різко погіршився і продовжує погіршуватися. Вважає, що за наслідками травмування на виробництві йому заподіяні моральні страждання, які полягають у фізичному болі та душевних стражданнях. Після травми він втратив свою ліву ногу і змушений пристосовуватися ходити без ноги. Він змушений постійно приймати обезболюючі та інші медикаменти. Не може влаштуватися на роботу.

Через біль у лівій нозі він практично не спить ночами. У зв’язку з травмою на виробництві йому встановлена стійка втрата працездатності безстроково, а це свідчить про те, що він ніколи не вилікує свою ліву ногу. Зараз він інвалід і відчуває себе неповноцінним членом суспільства. Він не може виконувати найпростіші роботи по дому.

У зв’язку з встановленим професійним захворюванням він змушений був звільнитися з шахти і зараз позбавлений можливості спілкування зі своїми товаришами по роботі.

Через травму він втратив нормальні життєві зв’язки і йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Такі обставини негативно відбиваються на його душевному стані. Він відчуває душевні страждання і переживання, особливо з урахуванням того, що наслідки травми є невідворотними.

          Моральну шкоду він оцінює в 100 000 грн., виходячи при цьому з тривалості і глибини його моральних страждань, негативних наслідків для нього, що виникли у зв’язку з травмою.

          В судовому засіданні позивач доводи позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська»позов не визнає, оскільки  між позивачем  та ними  мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна  працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про  загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються. Позов відповідач просить розглядати в його відсутність, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 35-39.

Представник  третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та  професійних захворювань України в м. Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду та розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 29.

Заслухавши пояснення учасників процесу,  дослідивши  докази, суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 підлягають  частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що  позивач у справі працював на Державному підприємстві ВК «Краснолиманська», тобто  перебував у трудових відносинах з 07 серпня 2007  року по 20 травня .2011 року, працюючі гірничим робітником підземним третього розряду, що підтверджується  трудовою книжкою на а.с.  05-09.

Звільнений позивач у справі був на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України 20 травня 2011 року, через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я, що вбачається з  копії  трудової книжки на а.с. 09.

З акту розслідування  нещасного випадку  за формою Н-5 від 17 січня 2011 року та акту про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 17 січня 2011 року на а.с. 10-25  вбачається, що  17 січня 2011р. близько 22 годин 00 хвилин машиніст електровозу ОСОБА_3, разом з в.о. гірничого майстра ОСОБА_1, закінчили виконання маневрових робіт на заїзді на конвеєрний хідник 2 західної лави заскидової частини пл. L3. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили забрати платформи з обладнанням, які знаходились на нижньому приймально-відправному майданчику людського; хіднику похилу №1 „біс” пласту  k5 1 ступені та доставити їх в район заїзду на конвеєрний хідник 2 західної лави заскидової частини пл. L3 гор. 845 м. Для цього вони, усупереч вимогам „Інструкції експлуатації дизелевозу Р-70”, разом сіли у кабіну машиністу і на дизелевозу попрямували до магістрального відкотного квершлагу на заскидову частину пл. L3 гор. 845 м, щоб з нього заїхати на нижній приймально-відправний майданчик людського хідника похилу №1 „біс” пл. k5.  При цьому не перенесли до іншої кабіни відрізок металевого ланцюгу, металевий трос та самостави. Під час руху один кінець канату, через технологічний отвір, випав з кабіни дизелевозу. На ПК 12+14 метрів магістрального відкотного квершлагу на заскидову частину пл. L3 гор. 845м виступаюча за габарити кабіни петля канату зачепилася за болт з'єднання нитки рейкового шляху. В кабіні дизелевозу решта частини каната була заплутана за ногу в.о. гірничого майстра ділянки ШТ-1 ОСОБА_1 В результаті того, що канат зачепився за болт з'єднання нитки рейкового шляху, а дизелевоз продовжував рух, відбувся ривок канату, внаслідок чого була травмована ліва нога в.о. гірничого майстра ділянки ШТ-1 ОСОБА_1

Машиніст електровозу ОСОБА_3, почувши крик ОСОБА_1, та відчувши ривок дизелевозу під час руху, зупинив локомотив та побачив, що на нозі ОСОБА_1 був намотаний відрізок канату. Друга частина канату знаходилася в 5 метрах позаду, біля рейкової колії. За свідченнями машиніста електровозу ОСОБА_3, він зняв відрізок канату з ноги постраждалого і на дизелевозі транспортував ОСОБА_1 до ПК5 магістрального відкотного квершлагу на заскидову частину пласту L3 гор. 845м. ОСОБА_3 допоміг ОСОБА_1 вийти з кабіни дизелевозу посадив його на лавку, після чого повідомив про те, що сталося помічника начальника дільниці ШТ-1 ОСОБА_4 Потім постраждалий був транспортований до Димитровської лікарні, де позивачу була зроблена операція по ампутації лівої нижньої конечності. На лікарняному позивач у справі перебував з  18 січня по 11 лютого 2011 року (а.с. 26).

Згідно виписки  з акту обстеження МСЕК від 13.05.2011 р. ОСОБА_1 встановлено 60% втрати працездатності у зв’язку з травмою на виробництві безстроково, третя група інвалідності, потреба санаторно-курортного лікування за наявності протипоказань, протезування, чохли, протезне взуття, тростина, милиці, медикаментозне лікування. Йому протипоказана важка фізична праця, тривале ходіння (а.с. 27).

Лікування за наслідками травми на виробництві позивач продовжує і тепер. Стан здоров’я позивача різко погіршився і продовжує погіршуватися. Позивач у справі вважає, що за наслідками травмування на виробництві йому заподіяні моральні страждання, які полягають у фізичному болі та душевних стражданнях. Після травми позивач  втратив свою ліву ногу і змушений пристосовуватися ходити без ноги. ОСОБА_1 змушений постійно приймати обезболюючі та інші медикаменти та не може влаштуватися на роботу.

Через біль у лівій нозі позивач практично не спить ночами. У зв’язку з травмою на виробництві ОСОБА_1 встановлена стійка втрата працездатності безстроково, а це свідчить про те, що позивач ніколи не вилікує свою ліву ногу. Зараз позивач інвалід і відчуває себе неповноцінним членом суспільства, оскільки не може виконувати найпростіші роботи по дому.

У зв’язку з погіршенням його здоров’я позивач  змушений був звільнитися з шахти і зараз позбавлений можливості спілкування зі своїми товаришами по роботі. Позивач один виховує неповнолітнього сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки його дружину позбавили батьківських прав (а.с. 41, 43-45). Також на  утримання позивача знаходиться мати похилого віку, яка дуже хвора (а.с. 42).

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено  нормальні життєві зв'язки позивача у справі  й йому доводити докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що є  підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача ДП ВК «Краснолиманська»

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ДП ВК «Краснолиманська», не  забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_1, у зв’язку з чим позивач у справі  був травмований та позивачу встановлено часткову стійку втрату професійної працездатності, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

           Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р.  Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове  державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ  Законом України «Про внесення змін  до Закону України «Про загально обов’язкове  державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V (   п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11  розділу 1  Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України,  право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України  їм надано право відшкодовувати моральну шкоду  за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України  до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов’язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним  врахувати  роз’яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, тяжко хворіє, неодноразово лікувався і продовжує лікування та враховуючи глибину моральних страждань позивача. Крім того суд вважає необхідним урахувати, що при виконанні трудових обов’язків  позивач допустив порушення вимог законодавства про охорону праці, що призвело до нещасного випадку (а.с. 24  акту ф. Н-1).

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути моральну шкоду у сумі 40000 грн.

Відповідно  до  ст. 233 КЗпП України  працівник  може звернутися  з заявою про вирішення  трудового спору  до суду 3-х місячний строк  з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

              В судовому  засіданні встановлено , що позивач з  11 вересня 2010 року до теперішнього часу лікувався  амбулаторно та стаціонарно, постійно приймає ліки,  проходить  нагляд у лікарів, при першому огляді у МСЕК позивачу була встановлена  третя група, в зв’язку з травмуванням у розмірі 50 %   (а.с. 26-27).

         Позивач  звернувся до суду з позовом  31 жовтня    2011 року (а.с. 01). Суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин  пропустив  строк на звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, тому  вказаний строк підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ДП ВК «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 94 грн. 10 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 153 ч. 2,  237-1 КЗпП України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 4  від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»з р/р 26006301620720  МФО 334497, код  ЄДРПОУ 31599557 в Філії  «відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Красноармійськ Донецької області» моральну шкоду  на користь  ОСОБА_1  у сумі 40000 грн. (сорок  тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави: судовий збір в розмірі 94 грн. 10 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                              Суддя: