УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №11а-446 2007 р.                           Головуючий у 1-й ін-т.: Піскунов В.М.

Категорія:  ст. 345 ч.2,  296ч.3                     Доповідач: Квятковський А.С.

КК України

28 серпня 2007 року Судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: Квятковського А.С.  Суддів: Горшарук Г.О.,  Матюхи Ю.В. З участю прокурора: Гуц О.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Рівненської області в м.  Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_1на вирок Костопільського районного суду від 14 травня 2007 року

Цим вироком ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженець та житель с.  Золотолин Костопільського району,  Рівненської області,  українець,  з неповною середньою освітою,  не працює,  судимий 30.09.1996року Костопільський судом за  ст. 140ч.2 КК на один рік виправних робіт,  13.11.1997року Костопільський судом за  ст. 81,  ч.2  ст. 142КК на три роки позбавлення волі,  26.12.200 Іроку Костопільський судом за ч.3  ст. 185КК на три роки позбавлення волі,  25.07.2006року Костопільський судом за ч.1  ст. 296 КК на 1000грн. штрафу.

засуджений за  ст. 296 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі

за  ст. 345 ч.2КК - на два роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 70КК за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_1. призначено три роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 72 КК України призначене покарання ОСОБА_1. за вироком Костопільського районного суду від 25.07.2006року у вигляді штрафу виконується самостійно.

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  уродженець і житель с. Золотолин Костопільського району,  не працює,  не судимий,  засуджений за  ст.  186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі,  за  ст. 296 ч.2 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі  ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено чотири роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2  від призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців з покладенням обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

Як установлено судом,  22 жовтня 2006року біля 18год. ОСОБА_2  в с. Золотолин Костопільського району прийшов у господарство ОСОБА_4.,  де грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю,  шарпав за двері будинку,  бив,  кричав висловлювався нецензурно,  вимагаючи у потерпілої вийти з будинку. Після цього ОСОБА_2  увійшов всередину будинку,  де знаходились крім ОСОБА_4. її двоє малолітніх дітей та сестраОСОБА_3. і продовжуючи свої хулігансткі дії став наносити ОСОБА_4. удари долонею по обличчю,  спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи свої злочинні дії,  ОСОБА_2  із застосуванням насильства,  що не є небезпечним для життя і здоров'я відкрито викрав чуже майно на суму 349грн.54коп.

23 жовтня 2006року близько 8год. Ігнатюк повторно вчинив хуліганські дії,  вибивши двері,  увійшов до будинку ОСОБА_4. і наніс їй декілька ударів по обличчю,  спричинивши легке тілесне ушкодження,  штовхнув ОСОБА_3,  та вдарив ногою в область тазу ОСОБА_5,  заподіявши зазначеним особам побої та завдавши фізичну біль.

В той же день,  близько 19год. ОСОБА_2  спільно з ОСОБА_1.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  використавши малозначний привід насильно витягли з будинку потерпілу ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_1  наніс удар долонею по обличчю потерпілій,  спричинивши ОСОБА_4. легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Після цього із застосуванням насильства ОСОБА_2  та ОСОБА_1 привели ОСОБА_4 в кафе "Горинь" де змушували її пити горілку.

23 жовтня 2006року ОСОБА_1 після вчинення хуліганських дій під час доставления його в Костопільський РВ УМВС ,  перебуваючи в автомобілі погрожував працівникам міліції ОСОБА_6., ОСОБА_7,  дільничому інспекторуОСОБА_8. та наніс удар ножем в долоню дільничомуОСОБА_8.,  спричинивши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 визнає свою винність у вчиненні хуліганства щодо потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_3 Разом з тим повністю заперечує свою винність в умисному заподіянні працівнику міліції тілесного ушкодження ножем.  При цьому доводить,  що його незаконно затримали працівники міліції. Під час транспортування в автомобілі до м. Костопіль вони неодноразово зупинялись і його били. Пошкодження у вигляді поранення руки працівник міліціїОСОБА_8. отримав,  коли відкривав дверцята автомобіля,  а ніж йому підкинули самі ж працівники міліції. Справу за цим епізодом вважає сфабрикованою.

З урахуванням хвороби туберкульозу,  наявності на утриманні малолітньої дитини та матері інваліда 2 групи,  а також викладених доводів,  просить пом" як шити призначене йому покарання.

Апеляція на вирок відносно ОСОБА_2  не подавалась.

В запереченні прокурор,  який брав участь у справі доводить,  що винність ОСОБА_1. в інкримінованих йому злочинах повністю доведена. Крім того вказує,  що посилання ОСОБА_1. на наявність на утриманні малолітньої дитини не відповідає дійсності,  оскільки після розірвання шлюбу його дружина ОСОБА_9 сама виховує дитину,  а з його матір'ю - інвалідом 2 групи проживають чоловік та двоє повнолітніх її синів.

Заслухавши доповідача,  пояснення засудженого,  який просить пом'якшити призначене йому покарання,  а в решті від викладених в апеляції доводів відмовляється,  думку прокурора про залишення вироку без зміни,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція засудженого задоволенню не підлягає,  виходячи з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи,  висновок суду про доведеність обвинуваченняОСОБА_1у вчиненні хуліганства та умисному заподіянні працівникові міліції легкого тілесного ушкодження при виконанні ним службового обов'язку,  ґрунтується на сукупності зібраних в справі доказах,  які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог  ст. 67 КПК України.

За показаннями потерпілої ОСОБА_4. 23 жовтня 2006 року біля 8год ранку до неї додому прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,  які вчинили хуліганські дії. При цьому ОСОБА_1 вдарив її долонею в перенісся,  від чого стала боліти голова. Після цього вони насильно привели її до магазину де змушували пити горілку. Там Теплюк запропонував вступити з ним в інтимні стосунки,  і коли вона відмовила вони відвели її додому. Коли з двору вийшли її мати і сільський голова,  вона стала до них і в цей час ОСОБА_1  підійшов і штовхнув так сильно,  що вона впала.

Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_5

Потерпілий,  працівник міліціїОСОБА_8. показав,  що 23 жовтня 2006року за вчинення хуліганських дій в с. Золотолин були затримані ОСОБА_1 і ОСОБА_2  Під час перевезення їх у черговому автомобілі ОСОБА_1 погрожував розправою працівникам міліції і їх сім'ям,  висловлювався нецензурно Коли вони помітили у нього ніж і намагались відібрати,  ОСОБА_1 спричинив йому ножове поранення.

Вказаний факт підтвердили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Засуджений ОСОБА_2  як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні дав детальні й послідовні показання про обставини вчинення хуліганських дій стосовно себе іОСОБА_1та спричинення ОСОБА_1 ножового поранення потерпіломуОСОБА_8.

Ці показання потерпілих та вказаних свідків суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними,  оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими фактичним даними по справі.

Згідно висновків судово-медичних експертиз у потерпілих ОСОБА_4. і ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Характер і механізм тілесних ушкоджень відповідають часу і не суперечать обставинам,  зазначеним потерпілими (а.с.  32, 83).

Таким чином суд першої інстанції правильно оцінив докази і навів у вироку мотиви з яких взяв за основу ті показання,  які підтверджені іншими фактичними даними.

Дії засудженого відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковано за  ст. 345 ч.2  ст. 296 ч.3 КК України.

Досудове й судове слідство проведено з дотриманням вимог  ст.  22 КПК України,  а вирок відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.

Наведені в апеляції доводи засудженого про те,  що він не вчиняв злочину щодо потерпілої і що суд неправильно оцінив докази й показання свідків і необгрунтовано його засудив за спричинення тілесного ушкодження працівникові міліції є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Що ж до призначеного ОСОБА_1. покарання,  то як видно з вироку воно відповідає вимогам кримінального закону. При його призначенні суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів,  обставини,  які обтяжують та пом'якшують покарання,  у тому числі й ті,  які зазначені в апеляції та дані про особу засудженого. Посилання засудженого в апеляції на такі пом'якшуючі обставини як наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері-інваліда колегія суддів вважає необгрунтованими. З показань свідка Теплюк К.Д. -дружини засудженого,  вона сама виховує їх малолітнього сина,  а згідно довідки Золотолинської сільської ради з матір'ю - інвалідом проживає двоє синів 1977 та 1978року народження. Виходячи з наведеного підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись  ст.  ст. 365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженогоОСОБА_1залишити без задоволення,  а вирок Костопільського районного суду від 14 травня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_1 - без зміни.