Справа  № 2 - 50 /12 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 р.                           м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого  Романова П.Ф.,

з участю секретаря Алєксєєвої Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, посилаючись на те, що остання надіслала заяву та скаргу на ім’я  начальника прикордонного загону м. Могилева-Подільського і начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в яких виклала недостовірні факти щодо нього, а саме: що позивач володіє на праві приватної власності квартирою в м. Білгород-Дністровському Одеської області, двома автомобілями, незаконно вселився у приватний будинок АДРЕСА_1, здійснив його ремонт на декілька сотень тисяч гривень, зловживав службовим становищем, беручи побори і хабарі, в порушення закону України «Про протидію та боротьбу з корупцією». За даними заявою і скаргою була проведена службова перевірка, за результатами якої викладені факти не знайшли свого підтвердження. Просив суд визнати недостовірною викладену в  заяві та скарзі інформацію, зобов’язати відповідача спростувати поширену нею недостовірну інформацію, шляхом відкликання заяви від 13.09.2011 року на ім’я начальника прикордонного загону м. Могилева-Подільського та скарги від 03.10.2011 року начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, як недостовірних, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду за приниження честі, гідності та ділової репутації в сумі 1970 гривень, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, надавши суду заперечення проти заявленого позову, та пояснила що в заяві та скарзі, з якими вона зверталася до керівництва позивача викладені її оціночні судження: критика та оцінка його дій і відповідно до ст. 34 Конституції України вона має право на свободу думки і слова та на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

13.09.2010 року і 03.10.2011 року відповідачка направила заяву та скаргу на ім’я начальника прикордонного загону м. Могилева-Подільського і начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в яких виклала інформацію про те, що позивач володіє на праві приватної власності квартирою в м. Білгород-Дністровському Одеської області, двома автомобілями, незаконно вселився у приватний будинок АДРЕСА_1, здійснив його ремонт на декілька сотень тисяч гривень, зловживав службовим становищем, беручи побори і хабарі, в порушення закону України «Про протидію та боротьбу з корупцією». Це вона зробила з метою захисту своїх інтересів та інтересів неповнолітньої дитини, оскільки позивач із своєю сім’єю незаконно отримав за договором дарування будинок АДРЕСА_1, в якому вона проживає разом з донькою і 26.12.2010 року намагалися самовільно виселити їх з житлового приміщення. Писала про факти, які їй були відомі.

На вимогу відповідачки, за її заявою і скаргою було проведено службове розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування за фактом повідомлення викладеного у зверненні громадянки ОСОБА_2 стосовно можливих корупційних проявів з боку начальника відділу прикордонної служби «Могилів-Подільський»майора ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції»від 11.06.2009 року № 1506-УІ , в діях ОСОБА_1 немає складу корупційного правопорушення. Службовим розслідуванням ознак будь-якого злочину в діях майора ОСОБА_1 не виявлено, тому виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи в порядку статей97, 99 КПК України підстав немає. Між порушенням ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції», викладеними у зверненні ОСОБА_2 та діями ОСОБА_1, направленими на проведення ремонту будинку, володіння двома автомобілями  відсутній безпосередній прямий зв’язок, тому вирішено ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувати у зв’язку з відсутністю в його діях будь-якого проступку.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.

В судовому засіданні відповідачка не надала суду ніяких доказів, що позивач володіє на праві приватної власності квартирою в м. Білгород-Дністровському Одеської області, незаконно вселився у приватний будинок АДРЕСА_1, здійснив його ремонт на декілька сотень тисяч гривень, зловживав службовим становищем, беручи побори і хабарі, порушив ЗУ «Про протидію та боротьбу з корупцією».

Також, суд не приймає до уваги заперечення відповідачки, що вона в своїх заявах на ім’я керівництва позивача дала оціночні судження про нього у вигляді критики та оцінки його дій. Дане заперечення спростовується викладеним обвинуваченням позивачки в її заяві та скарзі щодо ОСОБА_1 у зловживанні ним службовим становищем, отриманням поборів та хабарів, порушенням ЗУ «Про протидію та боротьбу з корупцією», придбанням ним на праві власності квартири.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 умисно розповсюджувала недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 через спір за будинок АДРЕСА_1, який, подарований дружині позивача бувшим чоловіком відповідачки, порушивши особисті немайнові права ОСОБА_1

Згідно з ч. 4,5 ст. 277 спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила  і якщо дана інформація міститься в документі, який прийняла юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та зобов’язати відповідача спростувати поширену нею недостовірну інформацію, що порочить ОСОБА_1, шляхом відкликання заяви від 13.09.2011 року на ім’я начальника прикордонного загону м. Могилева-Подільського та скарги від 03.10.2011 року начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Позивачем заявлена по справі моральна шкода в сумі 1970 гривень, яка полягає у приниженні його честі, гідності та ділової репутації, душевних стражданнях , яких він зазнав після звинувачень відповідачки під час службових розслідувань за її інформацією та переведення на інше місце служби, яка доведена в судовому засіданні. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд, виходячи з вимог розумності і справедливості, матеріального становища відповідачки, яка отримує мінімальну заробітну плату, на її утриманні знаходиться малолітня донька, і задовольняє її частково на суму 500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені ним по справі відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі  277, 280, 297, 23, 1167  ЦК України та керуючись ст. 10, 60,88,209, 212-215 ЦПК України, п.20-25 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27.02.2009 року за № 1, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною  та такою, що порочить честь і гідність ОСОБА_1, частину інформації, викладену в заяві від 13.09.2011 року і скарзі від 03.10.2011 року на ім’я начальника прикордонного загону м. Могилева-Подільського і начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо відомостей про те, що ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності квартирою в м. Білгород-Дністровському Одеської області, незаконно вселився у приватний будинок АДРЕСА_1, здійснив його ремонт на декілька сотень тисяч гривень, зловживав службовим становищем, беручи побори і хабарі.

Зобов’язати ОСОБА_2 не пізніше одного місяця з дня набрання цим рішенням законної сили спростувати поширену нею інформацію, що порочить ОСОБА_1, шляхом відкликання заяви від 13.09.2011 року на ім’я начальника прикордонного загону м. Могилева-Подільського та скарги від 03.10.2011 року начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, як недостовірних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 маральну шкоду в сумі 500 (п‘ятсот)гривень та судові витрати по справі в сумі 238 (двісті тридцять вісім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Головуючий:       _____________________