печерський районний суд міста києва
Справа № 2-367-1/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2008 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Горяйнова А.М.,
при секретарі - Воронець Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Києва449370, в інтересах Державного управління справами, до Державного підприємства «Укржитлосервіс» та ОСОБА_1 про визнання інвестиційного договору удаваним правочином та визнання його недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора м. Києва в січні 2008 року звернувся до суду, в інтересах Державного управління справами, з позовом до Державного підприємства «Укржитлосервіс» та ОСОБА_1 про визнання інвестиційного договору № 6-КІ від 06.02.2001 на фінансування реконструкції квартири АДРЕСА_1, укладеним між Управлінням житлового господарства Державного управління справами та ОСОБА_1, удаваним правочином та визнання його недійсним.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що за змістом спірного договору одна сторона - ДП «Укржитлоінвест», правонаступником якого є ДП «Укржитлосервіс», взяло нас себе зобов'язання передати ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1, а останній зобов'язався прийняти зазначену квартиру, сплатити за неї гроші у розмірі 71440,8 грн. та оформити на неї своє право власності.
Суттєві умови спірного інвестиційного договору вказують на те, що між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу квартири, а укладена між ним угода є удаваною.
Враховуючи, що при укладені спірної угоди сторонами, в порушення вимог ст. 227 ЦК України 1963 року, не було дотримано нотаріальної форми, позивач просить суд визнати цю угоду недійсною.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник Державного управління справами, в інтересах якого було пред'явлено позов, вимоги підтримав повністю з цих же підстав.
Представник співвідповідача - ДП «Укржитлосервіс» у судовому засіданні позов визнав повністю та підтвердив обставини, на які послався позивач.
Співвідповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Співвідповідач ОСОБА_1 не повідомив суд про причини своєї неявки.
У відповідності до ст. 169 ЦПК України судом було визнано можливим розглядати справу за відсутності співвідповідача ОСОБА_1.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами суд вважає необхідним задовольнити позов виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДП «Укржитлосервіс» є правонаступником Управління житлового господарства Державного управління справами.
Дана обставина підтверджується Розпорядженням Державного управління справами від 05 березня 2001 року про реорганізацію Управління житлового господарства Державного управління справами в Управління житлово-комунального господарства Державного управління справами та Розпорядженням Державного управління справами від 27 вересня 2002 року про створення Державного підприємства «Укржитлосервіс» Державного управління справами шляхом злиття Управління житлово-комунального господарства Державного управління справами та Державного підприємства «Центр ділового співробітництва та консалтингу», копії яких містяться в матеріалах справи.
Судом також встановлено, що 06 лютого 2001 року між Управління житлового господарства Державного управління справами та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір № 6-КІ, згідно якому останній зобов'язався профінансувати роботи з по реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом перерахування коштів в сумі 71 440, 80 гривень, прийняти квартиру та оформити у подальшому своє право власності на неї.
В свою чергу, Управління житлового господарства Державного управління справами взяло на себе зобов'язання передати спірну квартиру ОСОБА_1 після отримання від нього грошових коштів та введення будинку в експлуатацію.
Зазначені обставини підтверджуються наданою сторонами копією спірного договору.
У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 2004 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини щодо укладення та виконання умов спірного інвестиційного договору № 6-КІ від 06 лютого 2001 року виникли та існували у 2001 році, у зв'язку з чим суд вважає необхідним застосовувати до них положення ЦК УРСР від 1963 року.
У відповідності до ст. 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За своїм змістом та метою, задля якої він був укладений між сторонами, спірний договір є договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, оскільки він містить усі суттєві умови, визначені у ст. 224 ЦК УРСР 1963 року
В зв'язку з цим спірний інвестиційний договір № 6-КІ від 06 лютого 2001 року слід визнати удаваним правочином, укладеним з метою приховати договір-купівлі продажу спірної квартири.
У відповідності до ст. 58 ЦК УРСР 1963року якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Враховуючи, що предметом зазначеного договору купівлі-продажу була квартира такий договір, відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР1963 року повинен був бути нотаріально посвідчений.
Оскільки сторонами не було дотримано нотаріальної форми договору купівлі-продажу спірної квартири таку угоду слід визнати недійсною у відповідності до ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року.
У зв'язку з визнанням зазначеної угоди недійсною суд вважає необхідним застосувати до сторін у цій угоді двосторонню реституцію, передбачену ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР 1963 року, зобов'язавши ОСОБА_1 повернути ДП «Укржитлосервіс» квартиру АДРЕСА_1, а ДП «Укржитлосервіс» - ОСОБА_1 отримані за договором гроші у сумі 71440 грн. 80 коп.
Заяви про застосування позовної давність у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України сторонами не подавалися.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з співвідповідачів ДП «Укржитлосервіс» та ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 48, 58, 224,227 ЦК УРСР 1963 року, ст. 267, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов заступника прокурора м. Києва - задовольнити.
Визнати інвестиційний договір № 6-КІ, укладений 06.02.2001 року між Управлінням житлового господарства Державного управління справами, правонаступником якого є Державне підприємство «Укржитлосервіс», та ОСОБА_1 - недійсним.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Державному підприємству «Укржитлосервіс» квартиру АДРЕСА_1, отриману ним за інвестиційним договором № 6-КІ від 06.02.2001 року.
Зобов'язати Державне підприємство «Укржитлосервіс» повернути ОСОБА_1 гроші у сумі 71440 грн. 80 коп., отримані ним за інвестиційним договором № 6-КІ від 06.02.2001 року.
Стягнути у рівних частинах з Державного підприємства «Укржитлосервіс» та ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набере законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя