Справа № 11-257/2008 р. Головуючий І інстанції: Бабич О.І.
категорія - ч.2 ст. 289 КК України Доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого Щербаков О.С.
суддів Гром Л.М. , Сердюк О.Г.
з участю прокурора Євхименко В.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора Талалаївського району на вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Галка, Роменського району, Сумської області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, не працюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений: за ч.3 ст. 185 КК України - до 3 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 289 КК України - до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.
Цим же вироком накладено обов'язок на засудженого пройти примусове лікування від алкоголю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 183 грн. 08 коп. за проведення експертизи; на користь ТОВ «Понори» - 2880 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_2 - 2049 грн. 70 коп. за завдану матеріальну шкоду та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1., 03 вересня 2007 року, з метою крадіжки майна прибув до літнього табору ВРХ ТОВ «Понори», де шляхом зриву навісного замка з дверей, проник до приміщення, де зберігалися доїльні апарати, звідки викрав 16 алюмінієвих бідонів з доїльних апаратів, вартістю 180 грн. кожен, чим завдав шкоду ТОВ «Понори» на загальну суму 2880 грн.. Викрадені бідони ОСОБА_1. пізніше продав не встановленим досудовим слідством особам за 300 грн.
17 жовтня 2007 року, біля 13 год., ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки автомобіля, прибув в с. Жолобок, Талалаївського району, Чернігівської області. Проникнувши до господарства ОСОБА_2, ОСОБА_1. підійшов до автомобіля «ГАЗ - САЗ» 4509, НОМЕР_1, запустив двигун та виїхав з двору. Доїхавши до лісопосадки автомобіль зупинився через відсутність пального. ОСОБА_1. взяв каністру з водою, яку вилив в бак автомобіля та став їхати. Проте автомобіль зупинився, оскільки вода вивела з ладу паливну систему та двигун, вартість якої становить 2049 грн. 70 коп.
В апеляціях:
Засуджений ОСОБА_1. просить вирок змінити та пом'якшити йому покарання. Вважає призначене судом покарання занадто суворим та таким, яке не відповідає тяжкості скоєного злочину та його особі. Вказує, що суд не врахував пом'якшуючи його відповідальність обставини, а саме: його стан здоров'я, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утримання малолітньої дитини. У додатковій апеляції засуджений зазначив, що вважає рішення суду щодо нього неправильним, оскільки він визнавав себе винним під тиском працівників міліції . Оскільки він не скоював крадіжки , тому дії за ч.2 ст. 289 КК підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 289 КК України.
Прокурор Талалаївського району, не заперечуючи фактичні обставини справи та доведеність вини засудженого,просить вирок змінити, виключити з вироку визнання повторності як обставини, що обтяжує покарання засудженому, а також в резолютивній частині вироку зазначити покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України та остаточне покарання за ст. 70 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Вказує, що суд всупереч ч. 4 ст. 67 КК України визнав незаконне заволодіння транспортним засобом повторно, як обставину, що обтяжує покарання засудженому, не врахувавши, що повторність є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Крім того вказує, що суд при призначенні покарання за ч. 2 ст. 289 КК України в резолютивній частині вироку не вирішив питання про не застосування до засудженого покарання у вигляді конфіскації майна.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 , який просив звернути увагу , на його доводи в апеляції та повернути справу на додаткове розслідування , думку прокурора , що просив задовольнити апеляцію прокурора , а апеляцію засудженого вважав не обґрунтованою , перевіривши матеріали справи в повному обсязі , судова колегія вважає , що апеляція прокурора підлягає задоволенню , а апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєні ним інкримінованих йому злочинів при обставинах наведених у вироку , підтверджується зібраними по справі доказами , які перевірені в судовому засіданні.
Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вину свою визнавав повністю та не заперечував , щодо пред'явлених сум заподіяної злочинами матеріальної шкоди.
Так , в судовому засіданні ОСОБА_1 показав , що у вересні 2007 р. він працював в ТОВ „ Понори „ та 3 вересня 2007 р. викрав з літнього табору бідони в кількості 16 шт. , які продав за 300 грн. і використав гроші на свої потреби. 17.10.2007 р. він був стані алкогольного сп'яніння і в обідню перерву в господарстві ОСОБА_2 побачив автомобіль та вирішив на ньому покататись. Ключі були в автомобілі , він його завів та проїхав 100-150 м. двигун перестав працювати. Він потім зразу зізнався дружині ОСОБА_2 , що взяв машину без дозволу. Дійсно після того , як машина перестала рухатись він залив з каністри рідину , але він не думав , що то вода.
Крім повного визнання вини самим засудженим його вина знайшла підтвердження і в інших доказах.
Так , згідно явки з повинною ( а.с. 42) ОСОБА_1 власноручно навів обставини скоєння крадіжки бідонів в ТОВ „ Понори”. У своїх поясненнях наданих суду першої інстанції , як зазначено в протоколі судового засідання , ОСОБА_1 вказував , що явку з повинною писав власноручно , тиску з боку працівників міліції не було.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав , що приймав участь в якості понятого при проведенні відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_1, який надавав пояснення по обставинам крадіжки 16 бідонів.
Аналогічні пояснення надав суду свідок ОСОБА_4 який також показав , що з боку працівників міліції відносно ОСОБА_1 не було ніякого примусу або тиску.
Потерпілий ОСОБА_2 показав , що 17 жовтня 2007 р. близько 17 години прийшов додому та у дворі побачив ОСОБА_1 і помітив відсутність автомобіля. ОСОБА_1 зізнався йому , що взяв його автомобіль без дозволу і автомобіль стоїть біля лісосмуги. Після чого він звернувся із заявою до працівників міліції. Він наполягає на відшкодуванні заподіяної шкоди , оскільки ОСОБА_1 своїми діями вивів автомобіль з ладу і на даний час не може його відремонтувати із-аз відсутності запчастин. Також діями ОСОБА_1 йому , як фермеру спричинена шкода , оскільки автомобіль йому потрібен для роботи.
Свідок ОСОБА_5, дружина потерпілого ОСОБА_2 надала аналогічні пояснення , підтвердивши , що побачила ОСОБА_1 на своєму подвір'ї , який виходив з приміщення літньої кухні. Останній повідомив , що взяв їх автомобіль і він зараз стоїть біля лісосмуги.
Згідно протоколу огляду місця події ( а.с. 19) автомобіль ГАЗ САЗ , який належить ОСОБА_2 був виявлений у лісосмузі на дорозі в напрямку на с.Скороходи, згідно огляду даного автомобіля ( а.с. 20 ) виявлено пошкодження паливної системи.
Вина засудженого ОСОБА_1 також підтверджується і іншими доказами по справі , які перевірені в судовому засіданні : зокрема висновками судово - технічної експертизи та товарознавчої експертизи . згідно яких матеріальні збитки складають 2049 грн.( а.с.54-60), довідкою про вартість викрадених бідонів ( а.с.32-33)
Наведені обставини спростовують ствердження ОСОБА_1 про те , що він змушений був зізнатися у скоєні злочину , який не вчиняв під тиском працівників міліції , оскільки об'єктивних підтверджень цим обставинам в матеріалах справи не має .
За таких підстав судова колегія вважає , що дії засудженого ОСОБА_1 за ст.ст. 185 ч. 3 , ст. 289 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.
При обранні міри покарання засудженому суд врахував ступень тяжкості вчинених злочинів , дані про особу ,сімейний стан , щире каяття , сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння і обрав покарання в межах мінімальних санкцій статей. Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України для пом'якшення призначеного судом покарання , судова колегія не знаходить.
Між тим суд першої інстанції безпідставно зазначив у мотивувальній частині вироку ознаку повторності , як обтяжуючу обставину , оскільки повторність врахована як ознака злочину , що кваліфікується за ч. 2 ст. 289 КК України і підлягає виключенню з вироку.
Також суд не зазначив у резолютивній частині вироку , що призначає покарання за ст. 289 ч. 2 КК України без застосування додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна , оскільки дана стаття передбачає альтернативу призначення цього виду додаткового покарання.
Крім того суд безпідставно призначив засудженому ОСОБА_1 під час відбування покарання обов'язок пройти курс лікування від алкоголізму, що супереч вимогам ст. 96 КК України.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора Талалаївського району задовольнити , апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Талалаївського районного суду від 14 лютого 2008 р. щодо ОСОБА_1 змінити .Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду на обтяжуючу обставину скоєння злочину повторно .
Виключити з резолютивної частини вироку покладення на засудженого ОСОБА_1 обов'язку пройти примусове лікування від алкоголізму.
Вважати засудженим ОСОБА_1 за ст. 289 ч. 2 КК України до покарання призначеного судом без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України вважати ОСОБА_1 засудженим до остаточного покарання призначеного судом без конфіскації майна.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Гром Л.М. Щербаков О.С. Сердюк О.Г.