Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа №  2-561/12

Провадження №  2/2206/22/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2012 року,  Дунаєвецький районний суд Хмельницької області  в складі:

головуючої судді -  Кучерява А.  В. ;

при секретарі -  Бей І.О,

адвоката                                                                                           ОСОБА_1

представників          ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дунаївцях справу за позовом

ОСОБА_4 до

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

На підтвердження заявлених вимог позивач та його представники пояснили, що є власником частини жилого будинку, де проживає відповідачка. Однак тривалий час вони перебувають у неприязних стосунках, оскільки відповідачка перешкоджала йому  користуватись будинком, земельною ділянкою, спричиняючи шкоду. Він неодноразово звертався в різні органи із скаргами, а також в суд.

В 2008 році, коли він ремонтував площадку перед входом у будинок, відповідачі пошкодили її, завдавши матеріальної шкоди на 3046 грн.

Перед будинком росте горіх, котрий перешкоджає користуванню будинком, руйнує фундамент та дах. Зрізати цього горіха він не може самостійно, оскільки цьому перешкоджає відповідачка, тому просить зобов'язати її ліквідувати горіх.

Тривалий час вони не могли вирішити питання про встановлення порядку користування земельною ділянкою, тому звертався з цього приводу до суду, згідно рішення котрого такий порядок встановлено, зобов'язано її звільнити земельну ділянку спільного користування. Відповідачка частково звільнила ділянку, однак на межі розташований свинарник, котрий вона відмовляється знести, створюючи незручності, просить також зобов'язати усунути цю перешкоду.

В зв'язку з встановленням порядку користування земельною ділянкою за рішенням суду на котрій росли плодові дерева, відповідачі зрубали ці дерева, не зважаючи на те, що це не відповідає закону, чим завдана матеріальна шкода на суму 9484,94 грн., яку просить стягнути.

Також вважає, що йому завдана моральна шкода, яку пов'язує із спричиненням збитків, неможливістю повноцінно користуватись будинком, земельною ділянкою, постійними суперечками, тому оцінює цю шкоду у 10 000 гривень.

Представник відповідачів з позовом не погодився і пояснив, що витрати на будівництво площадки не підлягають відшкодуванню, оскільки її будівництво було незаконним, земельна ділянка, на якій росли дерева не приватизована позивачем, а дерева посаджені довірителькою ОСОБА_5 Стосовно горіха, котрий заважає позивачеві, то зрізати його він може сам, а в сараї, котрий просить знести, свині не утримуються, тому в цій частині також просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні по справі докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Так, судом встановлено, що згідно договору дарування від 15 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу за реєстровим номером 2678, позивачеві належить 15/100 частин жилого будинку по АДРЕСА_1.  

Згідно рішення Дунаєвецького райсуду від 28 вересня 2010 року, яке  вступило в законну силу встановлено порядок користування земельною ділянкою,  котра перебувала у спільному користуванні, а також конкретизовано право користування кожного з них,  відповідно до часток будинковолодіння.

В силу ст. 1573 ЗК України, землекористувачам відшкодовуються збитки,  завдані в  результаті знищення насаджень,  а ст. 156 ЗК України передбачено підстави відшкодування цих  збитків. Відшкодування збитків,  здійснюється особами, які заподіяли такі збитки,  добровільно або у судовому порядку.

Згідно акту від 21.07.2011 року на земельній ділянці,  котра перебуває у користуванні позивача встановлено пошкодження –вирубку чотирьох  дерев яблуні та горіха що також підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і не заперечив представник відповідача.

Посилання останнього на те, що  право приватної власності не закріплено державним актом, не  грунтується на законі,  оскільки позивач є  землекористувачем земельної ділянки, що відповідає вимогам закону.

Оскільки розмір даних  збитків обгрунтовано згідно  наведеного  розрахунку і складає 9484,94 грн.,  то  суд  задовільняє позовні вимоги в цій частині в силу ст. 1166 ЦК України та ст. 1190 ЦК України.

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних  ділянок зобов'язані дотримуватись правил  добросусідства в тому числі завдавати якнайменше незручностей власникам та землекористувачам сусідніх земельних  ділянок, а спільні –використовувати  в рівних  частинах.

Зважаючи на те, що судом достовірно встановлено порушення відповідачкою порядку землекористування,  шляхом встановлення тимчасової споруди для утримання свиней, що підтверджено відповідним актом обстеження земельної  ділянки,  а також поясненнями свідків, попереднім рішенням суду від 28.09.2010 року, яка перешкоджає використанню земельної ділянки позивача,  то  така перешкода підлягає  знесенню,  а позовні вимоги  в цій частині задоволенню.

Також відповідають вимогам ч.2 ст. 109 ЗК України вимоги стосовно знесення гріха,  котрий росте на спільній земельній ділянці,  однак використовується лише відповідачкою,  а позивачу створює незручності,  що підтвердили також свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Оскільки позивач вимагає знесення цього горіха,  то відповідачку слід зобов'язати взяти участь у його знесенні,  або надати таку можливість самому позивачу,  тому в цій частині позовні вимоги знайшли своє підтвердження і суд їх задовільняє.

Однак,  позовні вимоги, щодо відшкодування витрат,  пов'язаних  із  пошкодженням площадки є  недоведеними, суперечить вимогам ст. 376 ЦК України,  оскільки будівництво її проводилось без належного дозволу,  а представлене рішення міської  ради на ім'я іншої особи за 1987 рік не надавало такого права позивачу, тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної  шкоди, завданої  внаслідок порушення її прав і полягає у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна

Оскільки розмір моральної шкоди, заявлений позивачем не відповідає вимогам розумності і справедливості, то виходячи з обсягу завданих моральних страждань, їх  характеру і тривалості,  пов'язаних  із  необхідністю  звертатись за захистом у різні інстанції  та суд,  тому відшкодування слід зменшити до 1000 гривень.

Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 156, 157, 103, 109 ЗК України,  ст.ст. 23, 1166, 1167, 376 ЦК України,  суд -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 дев'ять  тисяч чотириста вісімдесят чотири, 94 гривень (9484,94 грн.) матеріальної та однієї тисячі гривень моральної шкоди, солідарно, а  також судові витрати в розмірі 262,80 грн. (двісті шістдесят дві грн. 80 коп.)  в тому ж  порядку.

Зобов'язати ОСОБА_5 ліквідувати горіх біля межі та веранди будинку ОСОБА_4 та перенести споруду для утримання свиней, розташовану біля межі із земельною ділянкою, котра перебуває у користуванні ОСОБА_4 в АДРЕСА_1.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Хмельницької області в десятиденний строк.

          Головуюча /підпис/

          Вірно:

          Суддя Дунаєвецького райсуду                                                   А. В. Кучерява