Ц.с. №  2/1018/11/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

          13.01.2012 року                                                                                             Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханський О.Б.

при секретарі Личак О.Л., Онищенко С.М., Сторожик О.А.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Української міської ради, ОСОБА_4, Управління Держкомзему в Обухівському районі, Малого підприємства "Кадастр", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання державних актів недійсними, скасування договорів дарування та купівлі-продажу, усунення перешкод у землекористуванні, відновлення порушених меж земельної ділянки, відновлення порушених прав, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,  треті особи: Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального ОСОБА_12, державний нотаріус Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просили поновити межу землеволодіння, відшкодувати збитки, визнати право користування земельною ділянкою, вважаючи себе землекористувачем частини належної одному із відповідачів земельної ділянки.

Під час розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали, змінювали та доповнювали позовні вимоги, в остаточній редакції позову просили:

-          визнати межу земельної ділянки  ОСОБА_2 площею 0,146 га по АДРЕСА_1 між земельними ділянками ОСОБА_8 ( ОСОБА_10) та ОСОБА_6 (ОСОБА_7) суцільною прямою лінією;

-          зобов’язати ОСОБА_5 визначити координати точки «М»за інвентаризацією та виготовити координати трьох накладок земельних ділянок ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у форматі ІН-4 з передачею цього файлу до Управління Держкомзему в Обухівському районі;

-          поновити межі земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,146 га відповідно до кадастрової документації по інвентаризаціям земельних ділянок 1981,1992 років стосовно земельної ділянки площею 0,146 га для ведення підсобного господарства, яка була передана у приватну власність ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Української міської ради № 342 від 10.12.1999 року та інвентаризації цієї земельної ділянки від 01.08.2005 року;

-          вилучити із земельної ділянки, належної ОСОБА_10,(ОСОБА_8) земельну ділянку площею 0,001 га між точками з плану А,F,М,А та передати її у користування ОСОБА_2;

-          вилучити із земельної ділянки, належної ОСОБА_7 (ОСОБА_6.) земельну ділянку площею 0,011 га між точками з плану M,F,K,S,C,M та передати її у користування ОСОБА_2;

-          вилучити із земельної ділянки, належної ОСОБА_9 (ОСОБА_14І.) земельну ділянку площею 0,001 га між точками з плану P,L,S,Р та передати її у користування ОСОБА_2;

-          усунути перешкоди у здійсненні права ОСОБА_2 землекористування частиною земельної ділянки площею 0,013 га, яка межує із земельними ділянками, належними ОСОБА_10 та ОСОБА_7;

-          зобов’язати ОСОБА_10 за його рахунок зняти встановлену ним дротяну огорожу по лінії з плану А- F та встановити її по лінії з плану А-М, поновивши при цьому по цій лінії знищені ним межові знаки;

-          зобов’язати ОСОБА_7 за її рахунок знести встановлену нею залізобетонну огорожу по лінії з плану M-F-K-L-S та встановити її по лінії М-С поновивши при цьому по цій лінії знищені нею межові знаки, а також зобов’язати ОСОБА_7 після знесення нею огорожі по лінії M-F-K-L-S на її місці прибрати будівельне сміття та відновити поверховий грунт та родючість зіпсованої земельної ділянки;

-          визнати недійсними та скасувати державні акти на право приватної власності на землю, видані на ім’я ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9. а також скасувати реєстрацію цих актів у базі даних Державного земельного кадастру;

-          визнати недійсними договір дарування землі, укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_10, договір купівлі-продажу землі, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, договір дарування землі, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_9;

-          зобов’язати Українську міську раду, управління Держкомзему  у Обухівському районі та Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації розробити та затвердити проектно-дозвільну документацію на проїзд від земельних ділянок, належним ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_15 до земель загального користування кварталу НОМЕР_1 АДРЕСА_2 з урахуванням протипожежних та санітарних норм;

-          зобов’язати МП «Кадастр»або ОСОБА_5 безкоштовно переробити технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на земельні ділянки ОСОБА_8 (правонаступник ОСОБА_10), ОСОБА_6 (правонаступник ОСОБА_7), ОСОБА_15, ОСОБА_14 (правонаступник ОСОБА_9) з урахуванням відводу земельної ділянки для дороги від земельних ділянок перших трьох власників та з урахуванням розташування та площею земельних ділянок, які знаходяться у власності чи користуванні сусідів відповідно до кадастрової документації по інвентаризаціям земельних ділянок 1981,1992 років;

-          зобов’язати МП «Кадастр»або ОСОБА_5 або Управління Держкомзему в Обухівському районі безкоштовно у п’ятнадцятиденний  термін після набрання чинності рішення суду розробити технічну документацію по складанню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,146 га в селі Плюти на території Української міської ради Обухівського району Київської області відповідно до рішення української міськради від 12.08.2004 року;

-          зобов’язати приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.10.2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6;

-          зобов’язати приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_12 скасувати Договір дарування земельної ділянки від 24.07.2003 року  між ОСОБА_8 та ОСОБА_10;

-          зобов’язати державного нотаріуса Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В. скасувати договір дарування земельної ділянки від 03.11.2004 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_9;

-          стягнути з Української міської ради на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 8000 грн.;

-          стягнути з Управління Держкомзему в Обухівському районі на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 8000 грн.;

-          стягнути з ТОВ МП «Кадастр»або з ОСОБА_5 на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 8000 грн.;

-          стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 вартість судової експертизи в розмірі 54,70 грн.  

-          стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 4073 грн.,

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_16 позовні вимоги підтримали, вказали що земельна ділянка площею 0.146 га по АДРЕСА_3 Української міської ради належала їх матері та бабусі відповідно ОСОБА_17, що підтверджується геодезичною зйомкою Фастівського БТІ від 1981 року, кадастровими документами та Рішенням виконкому Української міської ради від 10.12.1999 року, проте відповідачі –фізичні особи самовільно, з порушенням норм чинного законодавства захопили частину належної їм земельної ділянки площею 0,013 га, та встановили огорожу.

Представник відповідача Української міської ради ОСОБА_18 в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечила в повному обсязі, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, відсутність у позивачів права на землю, намагання ними отримати таке право у порядку, який суперечить встановленому законом, неналежність позивача ОСОБА_1, повне виконання міськрадою всіх вимог позивачів в межах чинного законодавства щодо отримання ними земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечила в повному обсязі, посилаючись на безпідставність позовних вимог, пояснила, що купила земельну ділянку поблизу ділянки, якою користуються позивачі, які пропонували їй також купити їх земельну ділянку після належного оформлення, на що вона погодилась, після чого вони неодноразово висували різні вимоги, збільшували ціну ділянки, подали до неї позов, проти якого вона тоді не заперечувала, оскільки позивачі її завірили, що так необхідно оформити їх право на власну земельні ділянку для подальшого продажу їй, пізніше внаслідок необґрунтованості різних вимог позивачів та вчинення ними сварок та погроз, вона перенесла огорожу власної земельної ділянки на відстань навіть більшу ніж вказану позивачами, добровільно зменшивши площу користування своєю ділянкою з метою недопущення сварок, які позивачі влаштовують з усіма сусідами, вона особисто не перешкоджає позивачам користуватись землею неможною їм земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечила в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність.  

Представник відповідача ОСОБА_9 ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечили в повному обсязі, посилаючись на аналогічні обставини.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про заперечення проти  позову, оскільки не являється працівником ТОВ МП «Кадастр».

Представник ТОВ МП «Кадастр»в судове засідання не з’явився, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб стан юридичної особи ТОВ МП «Кадастр»- припинено.

Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з’явився, подав заяву про слухання справи за його відсутності, проти позову заперечив повністю.

Представник третьої особи - відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації в  судове засідання не з’явився, направили до суду заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Третя особа державний нотаріус Української міської Державної нотаріальної контори Антонченко О.В. в  судове засідання не з’явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.   

Третя особа приватний нотаріус Обухівської районного  нотаріальної округу ОСОБА_11 в  судове засідання не з’явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.   

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання повторно не з’явились, причин неявки суду не повідомили, про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином, заяв, клопотань чи заперечень суду не надали.

Вислухавши доводи сторін, їх представників, розглянувши справи в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому досліджених наявних у справі доказів, суд вважає  що позовні вимоги  не  підлягають  задоволенню  з  наступних підстав.

03 листопада 1995 року рішенням виконавчого комітету Української міської ради № 355 громадянам передано у приватну власність земельні ділянки, в тому числі ОСОБА_14 площею 0,09 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_4, ОСОБА_21 - площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,03 га для ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_5  а також надано дозвіл МП «Кадастр»на підготовку документів для одержання Державного акту на право приватної власності на землю

25 травня 1999 року позивачеві ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно будинку АДРЕСА_5.

10 грудня 1999 року рішенням виконавчого комітету Української міської ради № 342 позивачці ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,145 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,146 га для ведення підсобного господарства в АДРЕСА_1,1, а також надано дозвіл на підготовку документів для одержання Державного акту на право приватної власності на землю. Відповідно до земельно-кадастрової документації за ОСОБА_1 рахується земельна ділянка за цією ж адресою такої ж площі, що підтверджується довідкою Української міської ради від 10.11.2003 року № 548.

10 грудня 1999 року рішенням виконавчого комітету Української міської ради № 344 ОСОБА_22 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1316 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_3, а також надано дозвіл на підготовку документів для одержання Державного акту на право приватної власності на землю.

05 грудня 2000 року відповідачеві ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно майна померлої ОСОБА_22 –Ѕ частини будинку АДРЕСА_1.

В 2001 році МП «Кадастр»було виготовлено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадян м.Українка, с.Плюти, в тому числі ОСОБА_14, ОСОБА_6, що підтверджується відповідними копіями в матеріалах справи.

17 травня 2001 року рішенням 13 сесії Української міської ради 23 скликання передано ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1, а також надано дозвіл на підготовку документів для одержання Державного акту на право приватної власності на землю. ОСОБА_6 має земельну ділянку площею 0,16 га в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Української міської ради від 06.2001 року № 304.

27 червня 2001 року відповідачеві ОСОБА_6 було видано державний акт на право приватної власності на землю відносно земельної ділянки загальною площею 0,153 га по АДРЕСА_1 на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується відповідною копією акту.

12 липня 2001 року ОСОБА_14 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ № 061080 відносно земельної ділянки загальною площею 0,115 га в с.Плюти на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується відповідною копією акту.

В 2003 році МП «Кадастр»було виготовлено технічну документацію по складанню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_8 в с.Плюти, що підтверджується відповідними копіями в матеріалах справи.

23 червня 2003 року відповідачеві ОСОБА_8 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 259697 відносно земельної ділянки загальною площею 0,137 га по АДРЕСА_3 на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується відповідною копією акту.

В 2004 році МП «Кадастр»було виготовлено технічну документацію по складанню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 в с.Плюти, що підтверджується відповідними копіями в матеріалах справи.

16 червня 2004 року відповідачеві ОСОБА_10 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 062367 відносно земельної ділянки загальною площею 0,137 га по АДРЕСА_3 на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується відповідною копією акту, виданим на підставі договору дарування земельної ділянки від 24.07.2003 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10

12 серпня 2004 року рішенням Української міської ради 24 скликання було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,146 га для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1, попереджено ОСОБА_2, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, заборонено. При прийняття вказаного рішення сесією міськради враховувалась заява ОСОБА_1 від 04.08.2004 року про відмову від земельної ділянки по АДРЕСА_3 на користь доньки ОСОБА_2

22 жовтня 2004 року ОСОБА_6 продала ОСОБА_7 земельну ділянку розміром 0,153 га по АДРЕСА_1 на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується нотаріально посвідченими договорами дарування.

03 листопада 2004 року ОСОБА_14 подарувала ОСОБА_9 Ѕ частину житлового будинку та прилеглу земельну ділянку розміром 0,115 га в с.Плюти на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується посвідченим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстр.№ 5236 договором купівлі-продажу.

Співвіднесення земельних ділянок сторін на місцевості підтверджується схемою інвентаризації, кадастровими планами, викопіюваннями із опорного плану с.Плюти, абрисом меж земельної ділянки, витягом із генерального плану, збірним планом масиву, іншими матеріалами справи.

Позивачі неодноразово з 2004 року зверталися із різними заявами та вимогами до різних органів влади, підприємств та установ з приводу земельних спорів із відповідачами, на що отримували відповідні відповіді, однак правомірність їх вимог в цілому та наявність у них передбаченого законом права на землю цими органами не встановлювалась, що підтверджується наявними у матеріалах справи заявами, листами, актами, рішеннями, протоколами та іншими матеріалами переписки.

Належність сторонам будинків по АДРЕСА_1 підтверджується технічними паспортами та генеральними планами будинків.

12 серпня 2004 року рішенням двадцять третьої сесії Української міської ради 24 скликання вилучено із землеволодіння ОСОБА_6 (Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 076207, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 1614 від 27.06.2001 року) із земельної ділянки № 2 її частину площею 51 квадратний метр, як помилково включену, залишено вказану земельну ділянку в приватній власності за ОСОБА_1 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства». Аналогічне рішення було прийнято відносно вилучення із землеволодіння належної ОСОБА_7 земельної долянки рішенням 30 сесії Української міськради в лютому 2005 року.

26 лютого 2005 року рішенням Обухівського районного суду Київської області було визнано за ОСОБА_1 право землекористування земельною ділянкою площею 50 кв.м по АДРЕСА_1, помилково включеною в Державний акт на право приватної власності ОСОБА_6 № 1614 від 27.06.2001 року, виключено із землекористування ОСОБА_6 згідно Державного акту на право приватної власності на землю № 1614 від 27.06.2001 року земельну ділянку площею 50 м.кв по АДРЕСА_1.

01 серпня 2005 року при встановленні на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_2 було встановлено, що фактична площа земельної ділянки в межах по існуючих парканах складає 0,144 га, що підтверджується відповідним актом.

Відповідно до вказаного вище рішення суду було перенесено огорожу земельної ділянки, належної ОСОБА_7.(попередній власник –ОСОБА_6.) та добровільно звільнено земельну ділянки площею більш ніж 50 м.кв для користування ОСОБА_1, що узгоджується із показами учасників розгляду та матеріалами справи.  

25.08.2005 року позивачкою ОСОБА_1 було отримано виданий на підставі рішення двадцять третьої сесії Української міської ради 24 скликання від 12 серпня 2004 року державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 571397 відносно земельної ділянки площею 0,153 га по АДРЕСА_5 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

В 2005 році ДП «Центр ДЗК»було виготовлено технічну документацію по складанню державного акту на право приватної власності на землю громадян в с.Плюти, в тому числі відносно ОСОБА_9, що підтверджується відповідними копіями в матеріалах справи   

Згідно висновку спеціаліста № 7182 від 14 вересня 2006 року підпис від імені ОСОБА_1, електрофотографічне зображення якого міститься зліва від запису прізвища «ОСОБА_1.»в електрофотокопії АКТу про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки виконано не нею, а іншою особою. Відповідно до квитанції від 03.10.2006 року за проведення висновку ОСОБА_1 було сплачено 54,70 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Постановою Обухівського районного суду від 13.11.2006 року було відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Української міської ради про визнання частково недійсними рішення, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 29.01.2007 року вказана постанова залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2009 року вказані постанова та ухвала скасовані, а провадження у справі закрито.

13 листопада 2008 року рішенням тридцять другої сесії Української міської ради п’ятого скликання було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,146 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, наміченої для передачі у приватну власність ОСОБА_2; рекомендовано ОСОБА_2 замовити технічну документацію із землеустрою в організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання цієї роботи, та укласти угоду на розробку технічної документації; попереджено, що остаточна площа земельної ділянки буде встановлена на підстав інвентаризаційних робіт цієї ділянки і може бути меншою від площі земельної ділянки, яка запрошується заявником у приватну власність; визнано недійсними рішення 23 сесії від 12.08.2004 року про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки та 24 сесії від 13.03.2008 року про розгляд заяви ОСОБА_2

Рішенням тридцять п’ятої сесії Української міської ради п’ятого скликання від 27 січня 2009 року було проінформовано ОСОБА_2, що поданий нею проект землеустрою не може бути затверджений, рекомендовано в установленому порядку подати проект землеустрою на державну експертизу, рекомендовано подати проект землеустрою з позитивним висновком державної експертизи для повторного розгляду на засіданні сесії міськради.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Української міськради від 30.09.2009 року за № 465 ОСОБА_2 згідно земельно-кадастрової документації має земельну ділянку площею 0,146 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1.

Рішенням сорок шостої сесії Української міської ради п’ятого скликання від 15 жовтня 2009 року передано ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 0,146 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1.

16.05.2011 року позивачеві ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на землю серії ЯК № 390745 відносно земельної ділянки загальною площею 0,1310 га по АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним державним  актом на землю, виданим на підставі рішення Української міської ради від 15.10.2009 року.

При наданні правової оцінки позовним вимогам суд враховує наступне.

Згідно ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно п.8 ст.118 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачами та відповідачами не укладалось цивільно-правових угод щодо виконання передбачених позовом зобов’язань, відповідачі заперечують проти покладення на них передбачених позовом обов’язків, тому позовні вимоги про зобов’язання відповідачів вчинити певні дії повністю не грунтуються на вимогах чинного законодавства і матеріалах справи, оскільки суперечать засадам добросовісності, розумності та справедливості, а також не пов’язані із діями відповідачів, які б породжували такі зобов’язання.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п.п. „а”,”б” ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.  

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 реалізувала своє право на отримання земельної діялнки площею 0,1310 га, що підтверджується відповідним державним актом на землю.

Посилання на наявні у матеріалах справи рішення органу місцевого самоврядування, щодо наявної у ОСОБА_2 земельної діялнки площею 0,1460 га,  суд вважає необгрунтованими, оскільки такі рішення не породжують правових наслідків у виді безпосереднього виникнення права на землю, а можуть слугувати лише підставою для початку чи продовження процедури набуття такого права, при цьому наявність таких рішень, а також інших наявних у справі документів, на які посилаються позивачі в обгрунтування своїх вимог, не виключають необхідності дотримання і виконання ними всіх вимог встановленого законодавством порядку і процедури набуття права на землю.

Доводи про необхідність фактичного отримання у власність позивача бажаної нею земельної ділянки площею 0,1460 га у судовому порядку без врахування вимог ЗК України та інших норм чинного законодавства суперечать закону та виходять за межі повноважень суду, який не наділений законом повноваженнями розпорядника земель.  

Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.1 ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Під час розгляду справи позивачем  не доведено належними і допустимими доказами факт вчинення відповідачами ОСОБА_10 та ОСОБА_7 перешкод у користуванні позивачем належної їй на праві приватною власності  земельної ділянки, а також винних протиправних дій цих осіб в частині встановлення огорожі по межі власних земельних ділянок.

Також враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі та матеріалах справи позовні вимоги в частині покладення певних обов’язків на відповідачів відносно відновлення меж земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою тощо, оскільки у позивачів не виникло у встановленому законом порядку право власності чи право користування земельною ділянкою в межах, за координатами чи площею відповідно до змісту позову, тому таке право не підлягає судовому захисту.

Доводи позову про користування сім’єю позивачів спірною земельною ділянкою, площею 0,1460 га, наміри отримати ділянку бажаного розміру і в бажаних межах суд вважає необґрунтованими і такими, що не мають правового значення, оскільки, як вказано вище, право на землю у встановленому законом порядку позивачі  набули на земельну ділянку площею 0,1310 га, яка не накладається на сусідні земельні ділянки та на якій не встановлені огорожі, що визнається сторонами по справі.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи та фактичних обставин справи суд не вбачає достатніх правових підстав для позбавлення відповідачів права власності на земельні ділянки, при цьому позивачі належним чином не довели порушення своїх особистих законних прав чи інтересів наявністю у відповідачів права власності на землю, якого вони просять позбавити за змістом позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Позивачі не є сторонами договорів, які вони просять визнати недійсними, не були учасником відповідних цивільних правовідносин між сторонами оспорюваних правочинів, з матеріалів справи не вбачається порушення прав чи законних інтересів позивачів оспорюваними договорами відчудження земельних ділянок. Крім того, законодавством взагалі не передбачено можливості скасування договору нотаріусом, тому вимоги про покладення на нього таких обов’язків в судовому порядку не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає недоведеними позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, оскільки позивачами не конкретизовано в чому вона полягала, матеріалами справи не підтверджено факту заподіяння шкоди позивачам, а також вини відповідачів у заподіянні такої шкоди, не обґрунтовано розмір шкоди в грошовому еквіваленті.

Посилання на наявну в матеріалах справи медичну документацію суд вважає неналежними, оскільки ними підтверджується наявність ряду загальних захворювань позивачів, однак не вбачається причинного зв’язку між виникненням таких захворювань та винними діями відповідачів.

Безпідставними суд вважає і позовні вимоги про стягнення вартості проведення експертизи, оскільки в межах цієї справи експертиза не призначалась і не проводилась, а підстав для стягнення з відповідача витрат щодо проведеного за власною ініціативою позивача дослідження її підпису спеціалістом КНДІСЕ відносно обставин, які не охоплюються межами наявних у цій справі позовних вимог, немає.   

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріами справи у їх сукупності, суд вважає недоведеними під час розгляду справи доводи позову про порушення законних прав та інтересів позивачів, тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 78, 81, 90, 96, 116, 118, 125, 126, 152, 153, 158 ЗК України, ст.ст. 23, 321 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Української міської ради, ОСОБА_4, Управління Держкомзему в Обухівському районі, Малого підприємства "Кадастр", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання державних актів недійсними, скасування договорів дарування та купівлі-продажу, усунення перешкод у землекористуванні, відновлення порушених меж земельної ділянки, відновлення порушених прав, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,  треті особи: Відділ містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального ОСОБА_12, державний нотаріус Української міської державної нотаріальної контори Антонченко О.В -  відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: