ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2012 р. Справа № 29/415-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Яценко О. В
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4
на постанову
відХарківського апеляційного господарського суду
14.11.2011 року
у справі№ 29/415-09 Господарського суду Харківської області
за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4
до
за участюПісочинської селищної ради
Харківського міжрайонного прокурора
провизнання права власності
За участю представників сторін:
прокурор:
від позивача:
від відповідача:
Савицька О. В. –посв. № 231
не з'явились
не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Пісочинської селищної ради про визнання права власності.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2009 року у справі № 29/415-09 (суддя Тихий П. В.) з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.06.2010 року позов задоволено повністю. Визнано за Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_4 право власності на магазин, кафе літ. "А-1" загальною площею 160 кв. м, розташований по АДРЕСА_1; торговий павільйон літ. "А-1" площею 23,20 кв. м, розташований по АДРЕСА_2.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року у справі № 29/415-09 (головуючий суддя Бондаренко В. П., судді Пелипенко Н. М., Терещенко О. І.) апеляційну скаргу Харківського міжрайонного прокурора задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2009 року у справі № 29/415-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 331, 376, 377 ЦК України, ст. 2 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.
В судовому засіданні 17.01.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Місцевий господарський суд з посиланням на ст. ст. 331, 392 ЦК України задовольнив позовні вимоги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з відсутності у позивача дозволів на будівництво, правовстановлюючих документів на земельну ділянку та доказів прийняття спірного об'єкта в експлуатацію.
Перегляд рішення місцевого господарського суду здійснювався апеляційною інстанцією на підставі апеляційної скарги Харківського міжрайонного прокурора, поданої 30.08.2011 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року по справі № 29/415-09 зазначене клопотання задоволено, апеляційна скарга прийнята до провадження.
Колегія відзначає, що прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України щодо відновлення строку подання скарги.
Законом України " Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом (ч. 7 п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення").
Зазначений Закон набрав чинності 03.08.2010 року.
Отже, подання прокурором апеляційної скарги в серпні 2011 року на рішення місцевого господарського суду від 02.11.2009 року повинно було здійснюватися з дотриманням вимог зазначеної вище норми.
Відповідно до п. 6 Пленуму Вищого господарського суду України 17.05.2011 прийняв постанову № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу" судам необхідно мати на увазі, що з урахуванням припису абзацу сьомого пункту 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 ГПК (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.
Це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, оскільки ГПК до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, прокурор подав їїв інтересах відповідача у справі.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не мав права поновлювати прокурору, який звернувся зі скаргою в інтересах сторони у справі, строк на апеляційне оскарження у зв'язку зі спливом строку для її подачі. Поновлення судом апеляційної інстанції Харківському міжрайонному прокурору пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження призвело до перегляду судового рішення по суті без відповідних законних підстав.
Аналогічна позиція викладена в поставові Верховного Суду України від 17.04.2007 року у справі № 25/87-06-2123.
Враховуючи допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 11110 ГПК України, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 року у справі № 29/415-09 Господарського суду Харківської області скасувати.
Рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2009 року у справі № 29/415-09 залишити в силі.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
О. В. Яценко