ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2012Справа №5002-15/5218-2011

За позовом Феодосійської міської ради

До відповідачів:

1.          Федерації велосипедного спорту України

2.          Відділу Держкомзему в м. Феодосія Автономної Республіки Крим

Про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – ОСОБА_3, представник, довіреність №02-29-4366 від 30.12.2011

Від відповідача 1 – ОСОБА_4, представник, довіреність від 01.08.2011

Від відповідача 2 – не з'явився

Обставини справи: Феодосійська міська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Федерації велосипедного спорту України та Відділу Держкомзему в м. Феодосія Автономної Республіки Крим, в якому просить суд:

1.          Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0998  га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 000401900787 від 01.09.2004, укладений між Феодосійською міською радою та Федерацією велосипедного спорту України;

2.          Зобов'язати Федерацію велосипедного спорту України повернути Феодосійській міській раді земельну ділянку кадастровий номер – 0111600000000120133 загальною площею 1,0998 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

3.          Зобов'язати Відділ Держкомзему у м. Феодосія Автономної Республіки Крим скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та внести зміни до Поземельної книги.

Представник відповідача Федерації велосипедного спорту України у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував за мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні представив суду пояснення на відзив.

Відповідач – Відділ Держкомзему в м. Феодосія Автономної Республіки Крим явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського              процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 28 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №1544 від 18.06.2004 «Про надання земельної ділянки Федерації велосипедного спорту України» затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки Федерації велосипедного спорту України для будівництва стадіону «ВМХ», код цільового призначення – 1.12.7 та передано в оренду на строк до 18.06.2053 земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111600000000120133, площею 1,0998 га, за рахунок земель не переданих у власність або постійне користування, які входять в категорію земель жилої та суспільної забудови в межах м. Феодосії, у тому числі по угіддям: відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом  1,0998 га, у тому числі інші 1,0998 га (а.с.12).

На підставі вищевказаного рішення, 29.07.2004 між Феодосійською міською радою (Орендодавець) та Федерацією велосипедного спорту України (Орендар) був укладений договір оренди землі, який зареєстрований Феодосійським міським відділом КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомжемі України» за №000401900787 від 01.09.2004 (далі – Договір, а.с.13-15).

Відповідно до пункту 1 Договору, на підставі рішення 28 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №1544 від 18.06.2004, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться: АДРЕСА_1, кадастровий номер ділянки – 0111600000000120133.

Згідно пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0998 га, у тому числі низинні болота 5,0001 га, у тому числі угіддя: по угіддям: відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом  1,0998 га, у тому числі інші 1,0998 га за рахунок земель не переданих у власність чи постійне користування, які входять у категорію земель жилої та суспільної забудови в межах м. Феодосія.

Відповідно до пункту 14 Договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва стадіону «ВМХ».

Правовою підставою для звернення з даним позовом до суду позивач визначає акт Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим перевірки дотримання земельного законодавства від 15.04.2011, яким встановлено, що на момент перевірки будівництво на ділянці не ведеться, межеві знаки на земельній ділянці відсутні, ділянка не використовується за цільовим призначенням «будівництво стадіону «ВМХ» з моменту укладення договору оренди землі (а.с.16). Також, позивач посилається на припис Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим №000196 від 06.05.2011, яким відповідача зобов’язано у 30-ти денний строк усунути виявлені у вищевказаному акті порушення (а.с.17). Однак, відповідач виявлені порушення не усунув, у зв’язку з чим, позивач з вернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно статті31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до части6ни 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Оскільки приписами частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено наявність підстав для розірвання договору оренди, то у позивача в силу наведених приписів є обов’язок в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України надати суду документально обґрунтовані докази невиконання відповідачем обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі».

Так, позивач вказує, що актом Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим перевірки дотримання земельного законодавства від 15.04.2011 встановлено, що на момент перевірки будівництво на ділянці не ведеться, межеві знаки на земельній ділянці відсутні, ділянка не використовується за цільовим призначенням «будівництво стадіону «ВМХ» з моменту укладення договору оренди землі (а.с.16).

Також, позивач посилається на припис Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим №000196 від 06.05.2011, яким відповідача зобов’язано у 30-ти денний строк усунути виявлені у вищевказаному акті порушення.

Суд зазначає, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суд має правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі». Однак, про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд (пункт 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», лист Вищого господарського суду України «узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ по спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами» від 01.01.2010).

Відповідно до позиції позивача, відповідачем взагалі не ведеться будь-якого будівництва на орендованій земельній ділянці.

Позивачем також не доведено того, що відповідач здійснює будівництво іншого об'єкту, ніж передбачено вимогами законодавства щодо категорії орендованої земельної ділянки, чи з порушенням містобудівної документації та документації із землеустрою. Тобто, відповідач не порушив вимоги законодавства до виду використання земельної ділянки в межах певної категорії.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача наявний проект велотреку та інфраструктури стадіону «ВМХ» в м. Феодосія по вул. Насипній розроблений Закритим акціонерним товариством «Аеробуд» (а.с.72-111).

Не здійснення відповідачем будівництва не є підставою для розірвання договору оренди землі, тому що це не передбачено вказаними вище нормами законів України.

Крім того, позивач не довів того, що не здійснення відповідачем будівництва стадіону «ВМХ» істотного порушує права позивача, а саме те, що внаслідок бездіяльності відповідача завдана шкода позивачу та він значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

З договору оренди земельної ділянки слідує, що такий договір був укладений на підставі прийнятого на черговій сесії селищної ради рішення про укладення договору. Рішення селищної ради про розірвання договору оренди через істотне порушення орендарем умов договору позивач не надав.

Позивачем не виконані вимоги статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому, суд враховує, що обов’язок доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку на позивача.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Документально підтверджених відомостей, які б спростували висновок суду позивачем не представлено.

Враховуючи на вищевикладене, суд у задоволенні позову відмовляє.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського  процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 19.01.2012.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.