АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2874/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Фролова О.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоСіренка Ю.В.
суддівМіщенка С.В., Трюхана Г.М.
при секретаріБурдукова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
12 травня 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має статус «Дитини війни».
Згідно ст. 6 Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006, 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося а протягом 2008, 2009 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин просить суд задовольнити її вимоги, відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006рік - березень 2009 року, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 3 950 грн. 25 коп.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Поновлено позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_6 до пенсії щорічної державної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 9 липня 2007 року по 31 березня 2009 року включно, за виключенням коштів, виплачених за 2008-2009 роках.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004р.), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Оскільки встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки за 2006 рік.
Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України № 2195-1У виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року діяв Закон №2195-1У, яким пенсія підвищувалася на 30% мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплати у 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 року до 21 травня 2008 року Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що позивачкою строк звернення до суду був не пропущений.
Ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи) встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачка про порушення свого права знала з часу невиплати підвищення до пенсії, тобто з початку 2006 року, відповідач наполягав на відмові в позові по причині пропуску позивачкою строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду був пропущений, а тому вимога щодо зобов"язання відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року задоволенню не підлягають, оскільки в суд позивачка звернулася лише 12 травня 2009 року.
Колегія суддів вважає необхідним змінити в цій частині постанову суду.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів відповідачу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Колегія суддів вважає, що інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, судова колегія,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області – задовольнити частково.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2009 року у даній справі – змінити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року по 31 березня 2009 року неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року по 31 березня 2009 року, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат за цей період.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :