АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1979/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : скарга на ухвалу Ткаченко С.Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівТрюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретаріСеверин О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 подала до суду позов до ОСОБА_8 про визнання права власності та поділ спільного майна подружжя.
18 липня 2011 р. позивачка звернулася в суд із заявою про забезпечення позову, вказуючи що на попередньому судовому засіданні відповідачем був наданий договір оренди торгового обладнання від 3 січня 2011 року, укладеного між ПП ОСОБА_9 та ПП ОСОБА_8, додаток № 1 до договору та акт прийому-передачі, які є фіктивно укладеними, так як на них не стояло підпису ПП ОСОБА_10 що вказує на те, що документи готувалися на швидкоруч і це підтверджує мету приховування права власності на майно та уникнення від його розподілу, що унеможливить виконання рішення.
Тому заявниця, з метою забезпечення даного позову та враховуючи, що із наданих відповідачем документів до заперечення на позов вбачається реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, просила суд накласти арешт на майно – товар і торгове обладнання та грошові кошти відповідача як підприємця у зв’язку з тим, що невжиття заходів по забезпеченню позову може в подальшому унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 19 липня 2011 р. в задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник позивачки ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить про її скасування та постановлення нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала суду необгрунтована, винесена з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_8, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 просила суд накласти арешт на торгівельне обладнання та товар, що знаходяться в магазинах відповідача, який займається підприємницькою діяльністю.
Виходячи з вимог закону та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд обґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні її заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке використовується відповідачем для здійснення своєї підприємницької діяльності, оскільки такий вид забезпечення позову може перешкодити його діяльності та призвести до незворотних наслідків.
Крім того, позивачка не надала суду переконливих доказів про те, що зазначене в її заяві про забезпечення позову майно належить відповідачу на праві власності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 відхилити, ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 19 липня 2011 року по справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :