АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-684/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 236-7 КПК України Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Демиденка А.І., Неділька М.І.
за участю прокурора Костюка О.С.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2011 року, якою скарга ОСОБА_3 на постанову в.о. прокурора м. Черкаси від 17 червня 2011 року про порушення кримінальної справи по факту придбання права на майно, що належить ОСОБА_5 шляхом обману за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України залишена без задоволення, -
в с т а н о в и л а :
17 червня 2011 року в.о. прокурора м. Черкаси порушено кримінальну справу по факту придбання права на майно, що належить ОСОБА_5, шляхом обману, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Згідно постанови засновники (учасники) товариства з обмеженою відповідальністю «СОИЛ» шляхом обману, а саме, не повідомивши – ОСОБА_5 – іншого засновника (учасника) товариства з обмеженою відповідальністю «СОИД», в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», достовірно знаючи, збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю не повноважні, оскільки остання не була присутня на загальних зборах учасників вказаного товариства, підробили протокол № 2 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СОИЛ» від 7.11.2003 року, відповідно до якого частка ОСОБА_5 у статутному фонді ТОВ «СОИЛ» зменшена з 43,5 % до 3,5 % та внесли в подальшому зміни в установчий договір ТОВ «СОИЛ» від 14.11.2003, тим самим придбали право на майно ОСОБА_5 у статутному фонді ТОВ «СОИЛ». В подальшому частка ОСОБА_5 в ТОВ «СОИЛ» була зменшена до 0,32 %. Таким чином незаконними діями засновників (учасників) ТОВ «СОИЛ» частка ОСОБА_5 в статутному фонді ТОВ «СОИЛ» зменшена з 43,5 % до 0,32%.
19 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, просила її скасувати. Посилалася на те, що постанова винесена з посиланням на матеріали, які не містять приводів і підстав для порушення кримінальної справи відповідно до ст.ст. 94, 97, 98 КПК України; висновки прокурора про наявність ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України помилкові, оскільки відсутні: об’єктивна сторона, предмет і об’єкт злочину.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.11.2011 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 залишена без задоволення.
Приймаючи рішення, суд виходив з того, що у матеріалах наданих прокуратурою містяться документи, які є підставою до порушення кримінальної справи, зокрема: заява ОСОБА_5 в порядку ст. 97 КПК України; копії протоколів рішень зборів ТОВ «СОИЛ»; статут ТОВ «СОИЛ». Приводом до порушення кримінальної справи стало звернення ОСОБА_5 щодо дій ОСОБА_6, ОСОБА_3, які без її згоди та волевиявлення на відступлення частки іншим особам, на підставі сфальсифікованих, на її думку, протоколів загальних зборів товариства самовільно зменшили її частку в статутному фонді і незаконно придбали право на майно (частку) шляхом обману та підроблення документів.
В апеляції ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_4 просять скасувати постанову суду від 10.11.2011 року та постанову в.о. прокурора м. Черкаси від 17.06.2011 року про порушення кримінальної справи. Вважають постанову суду незаконною і невмотивованою щодо питань, викладених у скарзі. Вказують, що суд дав оцінку лише приводам до порушення кримінальної справи і залишив поза увагою та не вмотивував, чому приводи стали підставою для порушення кримінальної справи саме за ст.190 КК України, тобто з порушенням вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, проігнорував вимоги ч. 2 ст. 94 КПК України, згідно з якими справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Посилаються на те, що справа розглянута незаконним складом суду у зв’язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ч. 3 ст. 16-2 КПК України. Суддею не лише не був заявлений самовідвід, але й безпідставно відмовлено у задоволенні відводу, чим порушені вимоги ч.1 ст. 56 КПК України та п. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», відповідно до якої кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляцію, думку прокурора Костюка О.С. про залишення постанови суду без змін, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 94-97, ч. 15 ст. 236-8 КПК України суд, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевірити чи є приводи і підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Із змісту вищезазначеного закону вбачається, що на даній стадії перевіряється наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину.
Об’єктивна сторона злочину за ст. 190 КК України (шахрайство) полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
Згідно роз’яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов’язковості передачі їй майна або права на нього. Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на майно.
З огляду на викладене місцевий суд був зобов’язаний перевірити і ретельно проаналізувати зміст постанови прокурора про порушення кримінальної справи на предмет наявності підстав для порушення справи, обов’язкових для складу злочину за ст. 190 КК України, чи є в матеріалах дослідчої перевірки дані про добровільну передачу ОСОБА_5 майна або права на нього, чи відповідає постанова прокурора вимогам ст.ст. 98, 130 КПК України.
Суддя зобов’язаний указати в постанові, які саме факти чи обставини покладені в основу прийнятого за скаргою рішення.
Суддя вказані вимоги закону не виконав, обмежившись невмотивованим твердженням, що матеріали «дають позитивну відповідь на наявність у них підстав для порушення компетентною особою вказаної кримінальної справи».
Така постанова суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню.
Не підлягають до задоволення вимоги апелянтів про скасування постанови в.о. прокурора про порушення кримінальної справи.
Апеляційний суд, зважаючи на передбачений ст. 382 КПК України особливий порядок та умови перевірки судових рішень по даній категорії справ, повинен з’ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу, й не повинен удаватися до перевірки тих питань, які знаходяться у віданні місцевого суду.
Постанова судді підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2011 року, винесену за скаргою ОСОБА_3 на постанову в.о. прокурора м. Черкаси від 17 червня 2011 року про порушення кримінальної справи, скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Головуючий
Судді