АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-690/2011 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 236-7 КПК УкраїниМакаренко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Биби Ю.В., Соломки І.А.
за участю прокурора Іванова С.С.
адвоката ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Іванова С.С., який брав участь у розгляді справи у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2011 року, якою задоволена скарга ОСОБА_4 на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області від 18 лютого 2011 року про порушення щодо нього кримінальної справи, -
в с т а н о в и л а :
18 лютого 2011 року прокурором відділу прокуратури Черкаської області було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за фактом замаху на заволодіння шахрайським шляхом майном КПП «Золотоніська меблева фабрика» за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно постанови ОСОБА_4, використовуючи укладений між ним та ОСОБА_5, всупереч положенням установчих документів КПП «Золотоніська меблева фабрика», договір дарування паїв КПП «Золотоніська меблева фабрика», що визнаний 6.06.2007 року Золотоніським міськрайонним судом недійсним, звернувся із позовом до Смілянського міськрайонного суду про стягнення грошових коштів з КПП «Золотоніська меблева фабрика» за відсутності відповідних повноважень діяти від вказаного підприємства, згідно якої останнє передає ОСОБА_4 в рахунок сплати заборгованості майна на суму 427 730 грн.
В подальшому ОСОБА_4 13.02.2007 року оформив в органах бюро технічної інвентаризації право власності на нежилі приміщення по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Смілянського міськрайсуду від 11.01.2007 року про визнання мирової угоди між ОСОБА_4 та КПП «Золотоніська меблева фабрика», згідно якої КПП «Золотоніська меблева фабрика» передає ОСОБА_4 нерухоме майно підприємства на загальну суму 427 730 грн. Зазначена ухвала Смілянського міськрайонного суду 6.04.2007 року скасована Смілянським міськрайонним судом. Діями ОСОБА_4 були скоєні дії, спрямовані на заволодіння шахрайським шляхом чужим майном в особливо великих розмірах, тобто на вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
2 листопада 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, просив її скасувати. Посилався на те, що кримінальна справа порушена без наявності достатніх правових підстав, постанова про порушення кримінальної справи винесена передчасно з порушенням норм кримінально-процесуального права, є незаконною і не відповідає вимогам ст.94, ч.ч.1,2 ст.98 КПК України. Зокрема: кримінальна справа порушена з надуманих підстав, оскільки у постанові про порушення справи відсутні інформативні та нормативні дані про наявність злочину або його ознак; в постанові відсутні дані, які вказують на існування ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України; докази, перелічені в мотивувальній частині постанови про порушення кримінальної справи, отримані з порушенням чинного законодавства України.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2011 року скарга ОСОБА_4 задоволена.
Приймаючи рішення, суд виходив з того, що при порушенні кримінальної справи прокурором були порушені вимоги ч.2 ст.94 КПК України, у матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, відсутні дані, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, оскільки між ним та КПП «Золотоніська меблева фабрика» склалися цивільно-правові відносини, які вирішуються не в порядку кримінального судочинства, а порядку цивільного судочинства, що підтверджується відповідними судовими рішеннями. Крім того, на момент реєстрації спірних приміщень в БТІ скаржник був їх власником.
В апеляції прокурор Іванов С.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, матеріали по скарзі ОСОБА_4 направити на новий судовий розгляд. Вважає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, судом не враховано те, що при порушенні кримінальної справи прокурором відділу прокуратури у повному обсязі були дотримані вимоги ст.ст. 4, 22, 94-98 КПК України. Вказує, що приводом для порушення кримінальної справи є заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7, а підставами – матеріали перевірки, які містять достатньо даних про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, що і зазначено в мотивувальній частині постанови про порушення кримінальної справи. Зазначає, що суд в порушення ч.13 ст.236-8 КПК України зробив висновок про наявність цивільно-правового спору між ОСОБА_4 та КПП «Золотоніська меблева фабрика», що не є предметом дослідження при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення адвоката, який просив постанову суду залишити без змін, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 94-97, ч. 15 ст. 236-8 КПК України суд, здійснюючи судовий контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевірити чи є приводи і підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Із змісту вищезазначеного закону вбачається, що на даній стадії перевіряється наявність об’єктивних ознак, що характеризують подію злочину.
Об’єктивна сторона злочину за ст. 190 КК України (шахрайство) полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
Згідно роз’яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов’язковості передачі їй майна або права на нього. Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на майно.
З огляду на викладене місцевий суд був зобов’язаний перевірити і ретельно проаналізувати зміст постанови прокурора про порушення кримінальної справи на предмет наявності підстав для порушення справи, обов’язкових для складу злочину за ст.15, 190 КК України, чи є в матеріалах дослідчої перевірки дані про вчинення ОСОБА_4 діяння з ознаками обману або зловживання довірою, безпосередньо спрямованого на добровільну передачу іншими особами майна або права на нього, чи відповідає постанова прокурора вимогам ст.ст. 98, 130 КПК України.
Суддя зобов’язаний указати в постанові, які саме факти чи обставини покладені в основу прийнятого за скаргою рішення.
Зазначені вимоги закону суддя не виконав, пославшись на наявність у сторін цивільно-правових відносин та що скаржник реєстрував приміщення законним порядком. Проте таку оцінку фактичним обставинам з категоричними висновками суд на даній стадії роботи не вправі.
Наявність по справі судових рішень в порядку цивільного судочинства, на що посилався суд, само по собі не виключає ознак злочину за ст. 190 КК України.
Постанова судді підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.362, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Іванова С.С. задовольнити.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2011 року, винесену за скаргою ОСОБА_4 на постанову прокурора від 18 лютого 2011 року про порушення кримінальної справи скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Головуючий
Судді