АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2344/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1. Грабовий П.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівКорнієнко Н.В., Пономаренко В.В.
розглянувши в порядку письмово провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 пред'явив позов до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії. Зазначав, що він відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії її, як дитині війни, протягом 2006 – 2008 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин ОСОБА_5 просить суд задовольнити її вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3891,90 грн., а також зобов’язати відповідача провести такі виплати в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, який визначений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 15.10.2008 року по 31.12.2008 року включно, з урахуванням сплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог, так як вважає рішення суду винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги по наступних підставах:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004р., чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" КМ України надано право у 2008р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2006 - 2009р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Доводи ОСОБА_5 про те, що він не порушив строку звернення до суду є безпідставними, так як позивач мав можливість ознайомитись зі змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у будь-який час, тому що Закон є загальнодоступним для ознайомлення. Крім того, відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх лише порушених прав. В чому буде виражатись порушення прав позивача в майбутньому ним не доведено, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив йому в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати йому зазначену соціальну допомогу і в майбутньому.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_5 постанову суду не оскаржував.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 206 КАС України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :