АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-717/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 186 ч.2 КК УкраїниБурлака А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Торопенка М.В., Гончарука І.М.
за участю прокурора Свищ Л.А.
адвоката ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляціями прокурора Мовчана О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3.08.2011 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:
24.01.2001 р. Соснівським районним судом м. Черкаси
за ст.ст. 17, 141 ч. 3, 44 КК України на 3 роки позбавлення
волі з конфіскацією 1/3 ч. майна, з застосуванням ст. 46-1 КК України
виконання вироку відстрочено на 2 роки, штраф 680 грн.;
16.04.2002 р. Соснівським районним судом м. Черкаси
за ст.ст. 185 ч.3, 44, 185 ч. 3, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 43 КК України приєднано частково невідбутий строк
6 місяців за попереднім вироком і призначено до відбуття 4 роки
6 місяців позбавлення волі. Звільнений 4.07.2006 р. по відбуттю
строку покарання;
7.12.2007 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси
за ст.ст. 190 ч.2, 357 ч. 3, 70 КК України на 1 рік позбавлення волі.
Звільнений 30.10.2008 року по відбуттю строку покарання;
25.05.2009 р. Соснівським районним судом м. Черкаси
за ст. 263 ч.2 КК України призначено покарання у вигляді
арешту на 3 місяці. Звільнений 25.08.2009 року по відбуттю строку
покарання,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_5 2850 грн. завданих матеріальних збитків.
ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що повторно 9 липня 2010 року, близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в гостях у свого брата ОСОБА_6, який тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_1 за раптово виниклим умислом на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий відпочивав в сусідній кімнаті будинку, зі столику трюмо відкрито, умисно, з корисливих мотивів, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5, а саме ноутбук «Acer», вартістю 2800 грн. та комп’ютерну мишу вартістю 50 грн., а всього заволодів майном на загальну суму 2850 грн., з якими, тримаючи в руках, пішов на вихід з приватного будинку. Однак свідок ОСОБА_7, помітивши факт викрадення майна, намагався голосом зупинити дії ОСОБА_4, вимагаючи повернути майно, проте останній на його вимоги не реагував, а утримуючи при собі чуже майно, відкрито його викравши, з місця скоєння злочину зник, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Прокурор Мовчан О.М. подав апеляцію, просить вирок скасувати і постановити новий, яким призначити покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі. Вважає, що судом вірно встановлені фактичні обставини справи та дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно, однак призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Вказує, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких і позбавлення волі за який передбачено від 4 до 6 років; раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; посередньо характеризується за місцем проживання; не працює; збитки потерпілим не відшкодував.
Засуджений ОСОБА_4 подав апеляцію, просить вирок суду скасувати. Зазначає, що вирок суду необ’єктивний, свою вину у вчиненні злочину він не визнає – у протоколі судового засідання необґрунтовано вказано, що він її визнав у повному обсязі. Крім того, під час досудового слідства він заявляв клопотання про проведення відтворення обстановки і обставин події, але цього зроблено не було. А під час ознайомлення з матеріалами справи із пояснень працівників Придніпровського РВ УМВС йому стало відомо, що він особисто від проведення відтворення відмовився, хоча це не відповідає дійсності. Звертає увагу, що потерпілий і свідок у судове засідання суду жодного разу не з’являлися.
Засуджений також подав заперечення на апеляцію прокурора, вважає доводи апеляції безпідставними і несуттєвими: характеризується він позитивно, збитків потерпілому не відшкодував, оскільки знаходиться під вартою та досудовим слідством, не вірно встановлені фактичні обставини справи і не правильно кваліфіковані його дії.
До початку розгляду апеляції ОСОБА_4 подав зміни. Вказує, що під час вчинення ним злочину потерпілий та присутні особи спали, він говорив потерпілому, що бере ноутбук для тимчасового користування. Просить перекваліфікувати його дії як шахрайство та призначити більше м’яке покарання.
Прокурор подав доповнення до апеляції, просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення вимог ч. 3 ст. 299 КПК України при розгляді справи.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка просила задовольнити апеляцію в зміненій редакції, пояснення засудженого, захисника, які просили задовольнити апеляцію ОСОБА_4, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 367 ч. 1 п. 3, 370 ч. 1 КПК України підставами для скасування вироку суду є істотне порушення кримінально-процесуального закону, тобто такі порушення вимог КПК, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Із матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 14 грудня 2010 року ОСОБА_4 свою вину не визнавав, суд визначив дослідити докази в повному обсязі. Був допитаний підсудний та свідок ОСОБА_6
В наступному розгляд справи неодноразово переносився із-за неявки потерпілого та інших свідків.
В судовому засіданні 3 серпня 2011 року на запитання головуючого Чиж О.П. заявив, що вину визнає. Після чого суд, не досліджуючи всебічно обставини вчиненого злочину, дослідив матеріали, які характеризують особу підсудного, та закінчив судове слідство.
У вироку суд вказав, що винність підсудного ОСОБА_4 підтверджується його показами в судовому засіданні відповідно ч. 3 ст. 299 КПК України.
Між тим, справа розглянута з істотними порушеннями вимог вказаного закону.
Згідно ч. 3 ст. 299 КПК суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Проте відповідно до протоколу судового засідання рішення про визнання недоцільним дослідження обставин справи суд не приймав. Після визнання вини підсудний допитаний не був, наведені у вироку показання ОСОБА_4 про раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна не відповідають його показанням в судовому засіданні 14.12.2010 року, наслідки спрощеного порядку розгляду справи підсудному роз’яснені не були.
Таким чином, розглянувши справу по спрощеній процедурі, суд при цьому істотно порушив вимоги ч. 3 ст. 299 КПК України, вирок підлягає до скасування.
При новому розгляді справи слід ретельно перевірити доводи ОСОБА_4, наведені в апеляції.
Прокурор в доповненнях до апеляції, які за своїм змістом є зміною попередніх апеляційних вимог, не ставить питання про м’якість призначеного покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Мовчана О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в зміненій редакції задовольнити.
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 серпня 2011 року відносно ОСОБА_4 скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Головуючий
Судді