Судове рішення #20495086

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц-2319/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 Фетісова Т.Л.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоМагди Л.Ф.

суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.

при секретаріБурдуковій О.В.


 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 5 квітня 2011 р. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1померла її матір - ОСОБА_9, згідно до свідоцтва про смерть від 12 червня 2009 р., актовий запис № 83. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй домоволодіння за АДРЕСА_1.

Спадкоємицями першої черги за законом є вона та її рідна сестра - ОСОБА_6 яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті їх матері у встановлений законом шестимісячний строк, а вона пропустила вказаний строк з тих причин, що вона є інвалідом третьої групи, часто та важко хворіє, після смерті матері її стан здоров’я значно погіршився через нервові хвилювання з приводу її втрати.

В серпні, вересні, листопаді, грудні 2009 року та в січні 2010 року позивачка перебувала на лікуванні у різних медичних закладах, лікувалася і на дому так як призначення лікарів виконувала її донька ОСОБА_5, яка є медичним працівником. Востаннє перебувала на обстеженні в обласному центрі діагностики новоутворень ЧООД в березні 2010 року.

Також позивачка вказувала на те, що вона не обізнана в питаннях спадкування та не знала, що прийняття спадщини необхідно юридично оформляти та отримувати свідоцтво про право власності на спадщину. До того ж, її сестра - відповідачка ОСОБА_6, запевнила її, що не потрібно турбуватися з приводу оформлення спадщини вона все оформить самостійно, з чого позивачка зрозуміла, що відповідачка вирішить питання щодо спадкування майна ними обома.

Але виявилося, що відповідачка оформила спадщину після смерті матері лише на себе, вказавши в заяві нотаріусу, що крім неї однієї спадкоємців немає. В добровільному порядку вирішити питання щодо спадкування майна після смерті їх матері вони вирішити не змогли.

Тому позивачка вважаючи що строк на звернення з заявою про прийняття спадщин після смерті матері нею пропущено з поважних причин: тривалі та часті захворювання, лікування в медичних закладах та на дому, похилий вік та юридичну необізнаність, а також покладання сподівань в питання оформлення спадщину на свою рідну сестру відповідачку ОСОБА_6, просила суд визначити для неї додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном у 3 місяці.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2011 р. позов задоволено. Визначено ОСОБА_7 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивачки та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ч. ч. 1, 3 ст. 1272 цього Кодексу встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Судом при вирішенні спору сторін зазначені вимоги закону дотримані.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що сторони являються спадкоємцями першої черги після смерті їх матері – ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті ОСОБА_9 залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та грошових вкладів у Ощадбанку України.

Відповідачка у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і 4 березня 2010 р. отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно за законом, при цьому в заяві до Черкаської державної нотаріальної контори, зазначила, що окрім неї інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає, хоча вона і не зобов’язана була повідомляти такі відомості нотаріусу згідно до чинного законодавства України.

Позивачка зі свого боку пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини та просила суд про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на поважність пропуску вказаного строку. Відповідачка заперечувала проти позову, вказувала, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини без поважних причин.

Колегія суддів знаходить, що вирішуючи спір сторін, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивачка пропустила строк на прийняття спадщини з поважної причини, оскільки є особою похилого віку, інвалідом третьої групи з 2003 року, після смерті матері її хвороби загострилися, вона неодноразово протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини перебувала на лікуванні.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачкою медичні документи про перебування її на лікуванні в Білозірській дільничній лікарні не відповідають  затвердженій  наказом МОЗ України  за № 369  від 29 грудня 2000 р. формі  № 027/о, не знайшли свого підтвердження належними доказами, так як, вбачається, що дана форма заповнюється самими медичними закладами та служить для взаємної інформації медичних закладів щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при виписці, направленні до іншого закладу, лікуванні тощо. Отже, неправильне заповнення працівниками медичної установи виписки за формою № 027/о жодним чином не спростовує самого факту хвороби та перебування на лікуванні у цій медичній установі позивачки.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщин залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація