АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-2280/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46 Охріменко Н.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л.Ф.

суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.

при секретаріБурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку, його поділ, встановлення порядку користування земельною ділянкою та поділ рухомого майна подружжя, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 26 січня 2010 р. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку, його поділ, встановлення порядку користування земельною ділянкою. В позовній заяві вказувала, що 21 липня 2007 р. вона зареєструвала з відповідачем шлюб в відділі РАЦС Чорнобаївського районного управління юстиції, актовий запис за № 52.

У грудні 2009 року сім’я розпалась, з цього часу сторони стосунків не підтримували, проживали окремо. 14 липня 2010 року рішенням Чорнобаївського районного суду шлюб було розірвано.

В зв’язку з розірванням шлюбу між сторонами виник спір про поділ будинковолодіння та рухомого майна, вирішити який в добровільному порядку сторони не змогли.

Позивачка зазначала, що в період спільного сумісного проживання згідно договору купівлі-продажу від 3 березня 2008 р. посвідченого приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу ОСОБА_8 по реєстру № 1275 був куплений будинок в АДРЕСА_1.

Спірний будинок був придбаний за кошти в сумі 29 178 грн., які належали особисто позивачці і які були придбані нею ще до одруження з відповідачем та знаходилися на її рахунках у Чорнобаївському відділенні №7 філії ВАТ КБ «Надра» Черкаського РУ. 3 березня 2008 р. вона отримала зі свого рахунку в ВАТ КБ «Надра» кошти в сумі 7 801,24 грн., які були внесені нею в цей банк ще в червні 2006 року і ці кошти зберігалися в цьому банку по депозитних договорах, які вона через кожні шість місяців переукладала.

6 березня 2008 р. вона отримала зі свого рахунку ВАТ КБ «Надра» кошти в сумі 1651,28 доларів США. Частина цих грошей в сумі 1125,90 доларів США являється її особистою власністю бо також були внесені на рахунок ще до одруження, а саме в серпні 2006 року. Вказана сума еквівалентна 5685 грн. виходячи з офіційного курсу НБУ на той час 5,05 грн. за долар США.

Таким чином всього на купівлю вказаного будинку вона вклала особистих коштів в розмірі 13 486 грн., що становить 46 % від його вартості. Решта коштів, за які був куплений будинок, а саме 15 692 грн., що становить 54 % від вартості будинку, являється її та відповідача спільною сумісною власністю подружжя, де кожному належить по 1/2 його частині на суму 7846 грн. та становить для кожного по 27 % зазначеного будинку.

Тому позивачка просила суд визнати за нею право власності на 73 % в будинковолодінні, або 73/100 частин його вартості 21 332 грн. та просила провести реальний поділ будинку з виділом в ньому належної їй частини в натурі при технічній можливості такого поділу та виділ їй в користування земельної ділянки відповідно до вимог ч. 4 ст.120 ЗК України.

28 січня 2010 р. позивачка подала до суду додаткову позовну заяву про поділ рухомого спільного майна подружжя та про витребування особистого майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду про забезпечення позову було накладено арешт на рухоме спірне майно і в процесі виконання ухвали суду позивачка отримавши особисте майно на загальну суму 8159 грн., відмовившись від позову в цій частині.

25 травня 2011 р. позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог і просила відповідно до одержаного висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України та ст. 71 СК України визнати за нею право власності на весь будинок, а право власності відповідача на 23/100 частини будинку припинити з виплатою йому 25 111,89 грн. грошової компенсації.

Одночасно позивачка звернулась з заявою про забезпечення позову, зобов’язавши її внести на депозитний рахунок Чорнобаївського районного суду вартості частки 27/100 в сумі 25 111,89 грн.

Ухвалою суду від 25 травня 2011 р. зобов’язано було ОСОБА_6 внести на депозитний рахунок районного суду 25 111,89 грн. до закінчення розгляду справи. Оскільки справа не закінчилась на кінець квартального звітного періоду, щоб унеможливити списання даних коштів, суд зобов’язав ТУ ДСА у Черкаській області перерахувати покладені на депозитний рахунок кошти на карточку рахунку і не вносити до 2 серпня 2011 р.

3 серпня 2011 р. ухвалою Чорнобаївського районного суду, в зв’язку з заявленим клопотанням позивачки в судовому засіданні про внесення на відкритий рахунок в банку вартості 1/2 частини в будинковолодінні по АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що покладення та зняття з депозитного рахунку районного суду потребує додаткових коштів та їх часткову втрату, було зобов’язано ОСОБА_6 внести на відкритий рахунок в банку вартість 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.

Дана ухвала позивачкою була виконана і ухвалою суду від 8 серпня 2011 р. накладено арешт на відкритий рахунок в банку на суму 46 503,50 грн., що підтверджується   відповідними довідками з банку .

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2011 р. позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на будинковолодіння, розміщене в АДРЕСА_1, вартістю 93 007 грн.

Припинено право ОСОБА_7 на частку в спільному майні подружжя -будинковолодінні, розміщеному в АДРЕСА_1, в зв’язку з неможливістю його поділу в натурі та за умови попереднього внесення ОСОБА_6 вартості 1/2 частки будинковолодіння на рахунок НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк» Чорнобаївське відділення № 3291 в сумі 46 503,50 грн.

Зобов’язано сплатити ОСОБА_7 41 661,12 грн. грошову компенсацію за 1/2 частину вартості будинковолодіння, зарахувавши витрати, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 позивачці ОСОБА_6 в сумі 4 580,67 грн.;  10 грн. за надлишок в частці рухомого майна сторін; та витрат в виді судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_7 в прибуток держави в сумі 251,71 грн. - перевівши цю суму 41 661,12 грн. з рахунку НОМЕР_1 в банку АТ «Ощадбанк» Чорнобаївське відділення № 3291 на рахунок ОСОБА_7 При виконанні рішення суду арешт з рахунку зняти.

Проведено поділ рухомого майна і виділено позивачці ОСОБА_6 в натурі: цеглу 1000 шт. вартістю 1200 грн.; цеглу білу 1 пачку - 1300 грн.; килим 1 шт. - 300 грн.; тюль на вікна 8 метрів - 200 грн.; сервіз чайний на 6 персон - 50 грн.; дошка для прасування - 100 грн.; міксер - 100 грн.; сервіз горщики з кераміки - 180 грн.; бойлер - 400 грн.; люстри 3 штуки - 300 грн., а всього на суму 4 430 грн.

Проведено поділ рухомого майна в натурі і виділено ОСОБА_7 в натурі: цеглу 1000 шт. вартістю 1200 грн.; цеглу білу 1 пачка - 1300 грн.; килим 1 шт. - 300 грн.; табуретка дерев’яна 4 шт. - 120 грн.; сервіз чашки з блюдцями - 40грн.; тарілки 19 штук - 130 грн.; сковорода - 90 грн.; газова плита - 200 грн.; набір для ванни - 60 грн.; карниз 1 шт. - 40 грн.; набір каструль - 150 грн.; чайник електричний - 120 грн., телевізор - 700 грн., а всього на суму 4 450 грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 – 10 грн. за надлишок в частці рухомого майна сторін; 4580,67 грн. понесених судових витрат; та в прибуток держави 251,71 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині визначення розміру стягнутої з неї на користь відповідача грошової компенсації, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про його зміну в частині визнання за відповідачем права на Ѕ частину будинку та в частині розміру грошової компенсації, що підлягає до сплати на користь ОСОБА_7, а саме: стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію 27/100 ринкової вартості будинковолодіння АДРЕСА_1 з урахуванням понесених позивачкою судових витрат, посилаючись на те, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійно заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 70 СК встановлено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один з них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 21 липня 2007 по 14 липня 2010 р.

Під час перебування у шлюбі сторони 3 березня 2008 р. придбали будинок АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу будинку був посвідчений нотаріально на ім’я відповідача ОСОБА_7

Під час спільного проживання подружжям також було придбано майно домашнього вжитку.

Розділити майно в добровільному порядку сторони не змогли, що стало підставою для звернення ОСОБА_6 з даним позовом до суду.

Позивачка просила суд визнати за нею право власності на 73 % будинку, посилаючись на те, що на придбання спірного будинку були вкладені, крім спільних коштів подружжя, кошти, що належали їй особисто, тому її частка у праві власності на цей будинок, відповідно до вимог ст. 57 СК України, повинна бути збільшена.

Перевіряючи її доводи, судом в ході розгляду справи було встановлено, що на особових рахунках позивачки в банку дійсно знаходилися грошові кошти, які вона знімала з цих рахунків як до укладення договору купівлі-продажу спірного будинку у січні-березні 2008 р., так і після укладення вказаного договору. Однак будь-яких доказів про те, що ці кошти були витрачені на придбання будинку, позивачка суду не надала.

Зі свого боку відповідач під час розгляду справи в суді та в засіданні колегії стверджував, що на придбання спірного будинку були використані спільні кошти подружжя та кошти, які надали йому його батьки.

Виходячи з встановлених обставин по справі та вимог закону, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що спірний будинок являється спільним сумісним майном подружжя і частки сторін у цьому будинку являються рівними.

В апеляційній скарзі позивачка посилається на ті ж доводи, що і під час розгляду справи, які перевірялись судом і їм була дана належна оцінка.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку, його поділ, встановлення порядку користування земельною ділянкою та поділ рухомого майна подружжя залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :