АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-2787/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.2.4 Новікова Т.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКачана О.В.

суддівСкіця М.І., Захарової А.Ф.

при секретаріКривденко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13  лютого 2009 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області до ОСОБА_6 про стягнення незаконно отриманої пенсії по втраті годувальника,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2008 року УПФ України в м. Умань Черкаської області  звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення незаконно отриманої пенсії.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_6 в порушення вимог Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не повідомила про місце перебування визнаного рішенням Уманського міськрайонного суду від 29.04.2008 року безвісно відсутнім ОСОБА_7, який є батьком її неповнолітньої доньки ОСОБА_8, внаслідок чого фондом їй було надміру виплачено пенсію по втраті годувальника  в сумі 12 144 грн 22 коп. Зловживання зі сторони відповідачки є підставою для стягнення виплаченої суми пенсії по втраті годувальника з відповідачки до фонду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року в задоволенні позову відмовлено. Мотивами відмови суд вказав на вимоги ст. 1215 ЦК України.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області просить скасувати постанову Черкаського окружного  адміністративного суду від 13 лютого 2009 року як незаконну та винести нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що суд порушив норми матеріального права – не застосував ст. 50 Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування", порушив норми процесуального права – ст. 72 КАС України, якою передбачено, що факти встановлені рішенням суду не підлягають доказуванню в іншому процесі.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення по наступним мотивам.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції послався на ст. 1215 ЦК України, яка забороняє повертати виплачену заробітну плату та інші прирівняні до неї платежі, отримані на законних підставах.

Однак суд неправильно застосував вказану норму матеріального закону.

Так, відповідно до п. 1 ст. 1215 ЦК України така заборона діє при відсутності недобросовісності з боку набувача.

Не врахована судом і та обставина, що виниклі правовідносини крім загальної норми регулюються спеціальним законом – ст. 50 Закону України № 1058-ІV від 09 липня 2003 року " Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Наведена стаття передбачає витребування виплачених пенсій від набувача у випадку зловживань з його боку, що узгоджується із вимогами п. 1 ст. 1215 ЦК України.

Отже одним із предметів доказування в даному спорі є наявність чи відсутність недобросовісних дій чи бездіяльності або зловживань з боку ОСОБА_6

Доказом недобросовісних дій та зловживань з боку набувача є рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.09.2008 року, яким встановлено, що  відповідачці по даній справі ОСОБА_6 в період з 2005 року по 2008 рік було відомо місце перебування її колишнього чоловіка ОСОБА_7, який зобов’язаний сплачувати аліменти на їх спільну доньку відповідно до рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України обставини встановлені рішенням суду не підлягають доказуванню в іншому процесі.

ОСОБА_6 приховала від пенсійного фонду в м. Умань свою обізнаність про місце перебування ОСОБА_9, умисно використала рішення Уманського міськрайсуду Черкаської області про визнання особи безвісно відсутньою для незаконного отримання пенсії по втраті годувальника від держави. Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Дану норму судом першої інстанції застосовано не було.

Оскільки відповідачка добровільно не хоче повертати оскаржувану суму, колегія суддів приходить до висновку про необхідність примусового стягнення пенсії отриманої незаконно внаслідок зловживання з боку ОСОБА_6 Суму необґрунтовано отриманої пенсії відповідачка не спростовує.

Помилку, допущену судом першої інстанції, можливо виправити шляхом ухвалення нової постанови.

Керуючись ст. ст. 50 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9.07.2003 року, п. 1 ст. 1215 ЦК України, ст.  198, 202, 205, 207 КАС України, колегія,

п о с т а н о в и л а :

 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13  лютого 2009 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області до ОСОБА_6 про стягнення незаконно отриманої пенсії по втраті годувальника задовольнити, постанову суду скасувати.

Стягнути з ОСОБА_6 в прибуток управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області 12144,22 грн незаконно отриманої пенсії по втраті годувальника.

Стягнення провести на надані позивачем реквізити: р/р 25608304201868, код одержувача 37908064 в ОПРВ філії Черкаське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 354507.

Стягнути з ОСОБА_6 в прибуток держави 94,10 грн судового збору.

Постанова колегії набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після вступу у законну силу.

Головуючий :

          Судді :