АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-721/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 27 Гончаренко Т.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівТрюхана Г.М., Карпенко О.В.
при секретаріКривденко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 січня 2011 року по справі за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Звенигородського відділення № 2970 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідачів – ОСОБА_9, про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, вивчивши матеріали справи,-
в с т а н о в и л а :
Звенигородський міжрайонний прокурор в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Звенигородського відділення № 2970 ВАТ «Ощадбанк» 27 квітня 2010 р. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідачів – ОСОБА_9, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В позовній заяві вказував, що між банком та ОСОБА_9 14 березня 2006 р. було укладено кредитний договір № 43, згідно з яким останньому було надано кредит в сумі 120 000 грн. готівкою для споживчих цілей на 24 місяці, з терміном остаточного погашення не пізніше 14 березня 2008 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між банком і ОСОБА_8 14 березня 2006 р. було укладено договір поруки № 43 та між банком і ОСОБА_6 укладено договір іпотеки нерухомого майна № 43/1, за яким в іпотеку надано житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, загальною площею 66,4 кв. м., житловою площею 31,0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Також між банком та відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договори застави рухомого майна № 43/2, №43/3.
Зобов’язання за кредитним договором перед банком ОСОБА_9 не виконує, він жодного разу не сплатив платіж по кредиту та допустив виникнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотках. Станом на 20 квітня 2010 р. прострочена заборгованість по кредиту становить 120 000 грн., заборгованість по відсотках 7 495,89 грн., розмір пені становить 82 078,77 грн., розмір штрафу 12 000 грн., загальна сума заборгованості становить 221 574,66 грн.
Тому позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 43 від 14 березня 2006 р. звернути стягнення на заставлене рухоме та нерухоме майно, згідно договорів застави від 14.03.2006 року та договору іпотеки.
В судовому засіданні прокурор зменшив позовні вимоги, просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 147 736,44 грн. звернути солідарне стягнення на: предмет іпотеки - житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та рухоме майно, що належить ОСОБА_6 на праві власності, а саме: сівалку «С 3-3,6» - 2000 р. в., заводський № 24-01489, культиватор «КПС-4» - 2002 р. в., заводський № 24-01488, оприскувач «300/6» - 2005 р. в., заводський № 24-01490 та рухоме майно, що належить ОСОБА_7 на праві власності, а саме: комбайн зернозбиральний «FORTSCHRITT-Е517» - 1989 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, заводський № 70-03813, станок токарний «1 К 62» - 1999 р. в., заводський № 2403676, стенд обкатки паливних насосів «КИ-9212» 2000 р. в., заводський № 10105.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 січня 2011 р. позов задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 43 від 14 березня 2006 р. в сумі 147 736,44 грн. звернуто солідарне стягнення на:
- предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 43/1 від 14.03.2006 р. - житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, загальною площею 66,4 кв. м., житлова площа 31,0 кв. м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору купівлі - продажу № 2-630 від 05.03.1997 р., посвідченим Звенигородською державною нотаріальною конторою, шляхом застосування процедури продажу будь-якій особі - покупцеві, встановленої ст. 38 Закону України « Про іпотеку»;
- предмет застави згідно договору застави майна № 43/2, від 14.03.2006 р. на рухоме майно, що належить ОСОБА_6 на праві власності: сівалку «С 3-3,6» - 2000 р. в., заводський № 24-01489, культиватор «КПС-4» - 2002 р. в., заводський № 24-01488, оприскувач «300/6» - 2005 р. в., заводський № 24-01490, що належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі свідоцтв про реєстрацію машин серія НОМЕР_2, серія НОМЕР_3, серія НОМЕР_4, виданими Звенигородською інспекцією державного технічного нагляду від 02.02.2006 р., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання позивачем договору купівлі-продажу предмету застави від імені відповідача;
- на предмет застави згідно договору застави майна № 43/3 від 14.03.2006 р. на рухоме майно, що належить ОСОБА_7 на праві власності: комбайн зернозбиральний «FORTSCHRITT-Е517» - 1989 року випуску, реєстраційний №НОМЕР_1, заводський № 70-03813, станок токарний «1 К 62» - 1999 р.в., заводський № 2403676, стенд обкатки паливних насосів «КИ-9212» 2000 р.в., заводський № 10105, виданими Звенигородською інспекцією державного технічного нагляду від 14.03.2006 р., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання позивачем договору купівлі-продажу предмету застави від імені відповідача.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про його скасування і ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в судове засідання в черговий раз не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом в установленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника ВАТ «Державний ощадний банк України», прокурора та третьої особи ОСОБА_9, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що між банком та ОСОБА_9 14 березня 2006 р. було укладено кредитний договір на суму 120 000 грн. для споживчих цілей строком на 24 місяці зі сплатою 19% відсотків річних.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між банком і ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки нерухомого майна, за яким в іпотеку останньою надано житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Також між банком та відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договори застави рухомого майна № 43/2, №43/3.
Строк погашення кредиту настав 14 березня 2008 р., однак зобов’язання за кредитним договором перед банком ОСОБА_9 не виконав, борг не погасив, загальна сума заборгованості складає 147 736 грн. 44 коп.
Тому суд на законних підставах в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 43 від 14 березня 2006 р. звернув стягнення на заставлене рухоме та нерухоме майно, згідно договорів застави від 14.03.2006 року та договору іпотеки.
Розглядаючи спір сторін, суд правильно встановив правовідносини сторін, прийшов до обгрунтованих висновків про підставність заявленого прокурором позову.
Разом з тим, суд помилково зазначив в рішенні суду про необхідність солідарного звернення стягнення на нерухоме майно, передане ОСОБА_6 в іпотеку, та на рухоме майно, що було заставлене ОСОБА_6 і ОСОБА_7, зважаючи на те, що вказаними договорами іпотеки та застави солідарне звернення стягнення на зазначене майно не передбачено.
Тому рішення суду в цій частині слід змінити, виключивши з резолютивної частини рішення вказівку суду про солідарне звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, тобто з резолютивної частини рішення суду підлягає виключенню слово «солідарне».
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, являється незаконним та необґрунтованим, судова колегія не може прийняти до уваги, зважаючи на те, що в апеляції не зазначено в чому саме полягає неправильність рішення, не наведено жодних доводів його необґрунтованості.
Не можуть бути прийняті до уваги, як підстава для скасування рішення суду, посилання апелянта на порушення судом вимог ст. 197 ЦПК України, тобто не здійснення судом фіксації судового процесу технічними засобами, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 309 цього Кодексу порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Між тим, як було зазначено вище, судом вірно були встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права та вирішено спір сторін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 січня 2011 року по справі за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Звенигородського відділення № 2970 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідачів – ОСОБА_9, про звернення стягнення на предмети іпотеки та застави змінити в частині вказівки суду про солідарне звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.
Виключити з резолютивної частини рішення слово «солідарне».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :