17.01.2012
Справа №22-ц/2190/335/2012 Головуючий в І інстанції:
Сапронова Л.В.
Категорія: 27 Доповідач: Майданік В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року січня місяця 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.
суддів: Кутурланової О.В.,
Майданіка В.В.
при секретарі Гулько К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листпада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
02 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", вказуючи, що належним чином виконав свої зобов’язання за укладеним 27.11.2006 року між ним та відповідачем кредитним договором, за яким отримав на купівлю автомобіля кредит у розмірі 8990,00 доларів США. Після сплати останнього платежу він потребував у відповідача довідку про погашення кредиту. При цьому з’ясувалося, що за ним рахується заборгованість в сумі 1219,00 доларів США, яка виникла внаслідок часткового зарахування чергового платежу, сплаченого 15.09.2008 року в сумі 315 доларів США, хоча за банківською квитанцією про здійснення касової операції відображена сума 1534 долара США. Просив суд зобов’язати відповідача зарахувати суму 1534 долара США, отриману за відповідною банківською квитанцією в рахунок сплати зобов’язань за основною сумою кредиту.
Рішенням суду від 04 листопада 2011 року позов було задоволено. Суд вирішив: зобов’язати відповідача зарахувати суму 1534 дол. США, отриману по квитанції №61127А5832 від 15.09.2008 року в рахунок сплати зобов’язань позивача за кредитним договором №HENOAK04240019 від 27.11.2006 року; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 122грн.27коп. та 120грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи і недоведеність обставин, що мають значення для справи. Зокрема, вказала, що суд не звернув увагу на те, що за умовами договору позивач повинен був здійснювати щомісячний платіж в розмірі 315 доларів США, а при бажанні міг достроково погасити кредит, причому не шляхом часткових платежів, а шляхом повного погашення всієї заборгованості. Також вказала, що суд не врахував те, що за весь час кредитування позивач жодного разу не сплатив суму, більшу ніж зазначено в договорі, а навпаки, допускалися прострочення. Вказане, а також його довідка про дохід вказують про те, що позивач не міг сплатити спірну суму в 1534 долари США, а в дійсності сталася технічна помилка касира Банку. Крім того, зазначила, що суд послався на постанову Правління НБУ від 14.08.2003 року №37, яка втратила чинність 01.06.2011 року. Також вказала, що суд, зобов’язавши відповідача зарахувати спірну суму в рахунок сплати зобов’язань позивача за кредитним договором, не вказав конкретно, в рахунок саме якого зобов’язання.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтова-ність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до кредитного договору №HENOAK04240019 від 27.11.2006 року: відповідач надав на строк з 27.11.2006 року по 27.11.2009 року позивачу (позичальнику) кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в сумі 8990,00 доларів США для купівлі автомобіля, а також у розмірі 1310,00 доларів США на сплату страхових платежів під 1,00% місячних; щомісячний платіж 315 доларів США (п.1.1.) (а.с.4-5).
В забезпечення виконання зобов’язання за вказаним кредитним договором того ж дня між сторонами було укладено договір застави рухомого майна, предмет застави –належний заставодавцю ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ ЛАДА-11183, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6-7).
Згідно договору поруки №HENOAK04240019 від 27.11.2006 року, укладеного між відповідачем та поручителем ОСОБА_5, останній зобов’язався відповідати перед Банком за виконання позичальником зобов’язань за вказаним кредитним договором (а.с.8).
15.09.2008 року позивачем сплачено платіж за вказаним кредитним договором в розмірі 1534 доларів США, що підтверджується банківською квитанцією №61127А5832 про здійснення касової операції (а.с.9).
28.07.2009 року відповідач на вимогу позивача надав банківську квитанцію №HENOAK04240019, з якою позивачу стало відомо, що за вказаним кредитним договором він має прострочену заборгованість в сумі 1219 доларів США (а.с.9).
Згідно з наданим відповідачем на адресу позивача повідомленням Банк зробив висновок про те, що спірний платіж було сплачено ОСОБА_4 в сумі 1534грн. (315 доларів США), однак через технічну помилку колишнього працівника Банку ОСОБА_6 вказана сума була проведена як 1534 доларів США. Пізніше, виявивши помилку, ОСОБА_6 провела виправні проводки. У вказаному повідомлені зазначено, що Банк прийшов до такого висновку, враховуючи пояснення ОСОБА_6, а також проаналізувавши характер погашення позивачем заборгованості (а.с.11).
Суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам у справі, зокрема банківській квитанції №61127А5832 від 15.09.2008 року про здійснення касової операції (сплату позивачем 1534 доларів США), а тому прийшов до вірного висновку про задоволення позову. При цьому суд підставно керувався чинною на час виникнення спірних правовідносин Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 14.08.2003 року №337, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 року за №768/8089 (на час ухвалення оскаржуваного рішення втратила чинність).
Колегія суддів не вважає таким, що заслуговує на увагу, зроблений відповідачем висновок про технічну помилку, яка нібито мала місце при прийнятті від позивача платежу та його оформлення колишнім працівником Банку ОСОБА_6 Вказаний висновок не підтверджений належними доказами і зроблений на підставі припущень, а тому не свідчить про встановлення дійсного факту.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують. Посилання заявника на застосування судом постанови НБУ України, яка втратила чинність в 2011 році, не може братися до уваги, оскільки вказаний нормативний акт був чинний на момент виникнення спірних правовідносин. Всі інші посилання заявника у своїй апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях та зроблені з пояснень касира.
Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листпада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: