17.01.2012

Справа № 22-ц/2190/141/2012                                         Головуючий в І інстанції:

                                                    Головко О.В.

Категорія: 47                                            Доповідач: Майданік В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2012 року  січня  місяця  17  дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного  суду Херсонської області у складі:

головуючого:    Орловської Н.В.,

                                        суддів:         Кутурланової О.В.,   

                                                                Майданіка В.В.

                                        при секретарі          Гулько К.Г.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Суворовського районного суду м.Херсона від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИЛА:

28 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до Суворовського районного суду м.Херсона з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді зазначеного суду від 03 листопада 2011 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема вказав, що суд не звернув увагу на ту обставину, що відповідачем у справі є іноземець ОСОБА_5, який не імігрував в Україну на постійне проживання та тимчасово не працевлаштовувався в Україні, тобто в Україні перебуває тимчасово та винаймає житло в м.Житомирі, про що було повідомлено суд та надані відповідні документи. Він не має посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні і є таким, що тимчасово перебуває в Україні та має право вільного місця перебування на території України. При цьому зазначив, що за Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачається: імігрування іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання в Україні, а також тимчасове їх працевлаштування в Україні, що передбачає отримання посвідки на постійне або тимчасове проживання (ч.3 ст.3 Закону); перебування їх на іншій законній підставі, що свідчить про тимчасове перебування їх в Україні і що не передбачає отримання  посвідки на постійне або тимчасове проживання (ч.5 ст.3 Закону). Оскільки позивачка не має неповнолітніх дітей, не надала доказів наявності в неї скрутного матеріального становища, то вважає, що справа підсудна Богунському районному суду м.Житомира.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч.2 ст.110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу  можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоровя чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання позивачки є квартира АДРЕСА_1, що відноситься за підсудністю до Суворовського районного суду м.Херсона.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в м.Херсоні не зареєстрований. З позовної заяви вбачається, що його місцепроживанням є Ліван. З доданих до його клопотання на адресу суду документів вбачається, що відповідач перебуває в Україні тимчасово, на законній підставі, орендує житло в м.Житомирі (а.с.17).

У своїй позовній заяві позивачка обґрунтувала неможливість виїхати до місця проживання відповідача (до Лівану) скрутним матеріальним становищем.

На думку колегії суддів такі доводи є обґрунтованими.

Таким чином, справа підсудна Суворовському районному суду м.Херсона, а тому позов правомірно пред’явлено до вказаного суду.

З наведених підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі його порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, колегія суддів вважає за необхідне залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

          Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

          Ухвалу судді Суворовського районного суду м.Херсона від 03 листопада 2011 року залишити без змін.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                

судді