Справа № 115/36/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" січня 2012 р. Суддя Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим Забара Г.Я.,
розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК
про визнання дій протиправними,
встановив:
Позивач звернувся з позовом про визнання дій незаконними і зобов’язання відповідача нарахувати і сплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу з липня по грудень 2011 року в сумі 1099,20 грн., зобов’язати відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату у подальшому, мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу, яка з 01.07.2011 р. йому не виплачувалась.
Відповідач позов не визнав, вважає що у задоволенні позову необхідно відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК не є належним відповідачем. Відповідач посилається на відсутність, не виділення, неперерахування бюджетних коштів на забезпечення виплат підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом, невизначеність яким органом, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку повинні здійснюватися нарахування і виплата підвищення до пенсії. Виплати позивачу здійснюються з 1 січня 2008 року відповідно до ст. 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти», якою внесені зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і встановлено підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Учасникам війни така надбавка встановлена в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто виплачується позивачу з 01.01.2008 по 31.03.2008 року щомісячно по 47.00 грн., з 01.04.2008 по 30.06.2008 року - по 48.10 грн., з 01.07.2008 по 30.09.2008 року - по 48.20 грн., з 01.10.2008 року пожиттєво - по 49.80 грн.
Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, маючи достатньо підстав для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, громадянин України, народився 11 серпня 1938 року, має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла в спірний період, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, в тому числі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, яке не залежить від розміру доходів утримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Таким чином, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відсутність у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист і як причина невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду. Головним розпорядником коштів для виплати, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Судом встановлено, що позивачу за вказаний період нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% від розміру прожиткового мінімуму.
Доводи позивача підтверджені наданими доказами: паспортом громадянина України, пенсійним посвідченням зі штампом дитини війни, довідкою УПФ України в Первомайському районі АРК про отримання позивачем пенсії та доплати.
Однак, 19 червня 2011 року набув чинності Закон Верховної Ради України від 14.06.2011 № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», згідно з яким норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року, яка набула чинності 23.07.2011 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача конкретної суми не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Оскільки встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнає такі дії незаконними та зобов’язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону. Суд не являється органом, який нараховує та виплачує спірну суму, а суд, виконуючи властиві йому повноваження, в даному випадку зобов’язує відповідача нарахувати дану суму та виплатити.
Що стосується вимог позивача у частині зобов’язання відповідача виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у подальшому, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки статтею 6 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Виходячи з положень даної норми судовому захисту підлягають порушені права. Позивач припускає порушення його прав у майбутньому, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати підвищення до пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 46, 56, 58, 64, 68, 75, 92, 95, 96, 152 Конституції України, Законами України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 3, 10, 11, 18, 21, 69-71, 86, 94, 99, 105, 159-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК щодо не нарахування та недоплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 липня 2011 року по 22 липня 2011 року протиправними.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, встановленому частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 1 липня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням виплаченого за цей період підвищення до пенсії. В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_3 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб’єкта владних повноважень – відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Первомайському районі АРК.
Допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати підвищення до пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя