Справа № 22-603                                                     Головуючий у 1-ій інст. - Котик Л.О.

Категорія: Ц-31                                                        Суддя-доповідач - Мельник Ю.М.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            5 травня 2008 року                                                                        м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого-судді         Оніпко О.В.

суддів:                                          Мельника Ю.М., Хилевича С.В.

при секретарі                              Омельчук А.М.

з участю позивача                      ОСОБА_1

представника позивача              ОСОБА_2

відповідача                                  ОСОБА_3

представника відповідача           ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду від 25 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином,

в с т а н о в и л а :

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом доОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Покликався на те, що  4 лютого 2007 р.ОСОБА_3умисно заподіяв позивачеві середньої тяжкості тілесні ушкодження. На лікування позивач затратив 2558 грн., які просив стягнути із відповідача. Одночасно зазначив , що злочинними діямиОСОБА_3 йому було заподіяно моральну шкоду , на відшкодування якої просив стягнути 50 000 грн. 

Рішенням Володимирецького районного суду від 25 лютого 2008 року  ізОСОБА_3 на користьОСОБА_1 для відшкодування моральної шкоди   було стягнуто 5000 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

ОСОБА_1 оскаржив  вказане рішення і в апеляційній скарзі вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Стверджує, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суд безпідставно не врахував письмові докази , які свідчили про витрати понесені позивачем на придбання ліків.

Одночасно вказує, що  частково задовольняючи позов про відшкодування моральної шкоди , суд не врахував характер та тривалість моральних страждань позивача .

Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач та його представник , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просять її задовольнити.

Відповідач  та його представник  вважають доводи апеляційної скарги безпідставними і просять скаргу відхилити , а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково, а рішення суду 1 інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення.

Із матеріалів справи слідує, що 4 лютого 2007 рокуОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи , а також шкода , завдана майну фізичної чи юридичної особи , відшкодовується повністю особою, яка її завдала.

Ухвалюючи рішення про відмову  у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди,  місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_1 не довів  факту заподіяння ОСОБА_3 майнової шкоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки  матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 із 4 лютого по 27 лютого 2007 року та із  16 квітня по 30 квітня 2007 року проходив курс лікування тілесних ушкоджень у Володимирецькій ЦРЛ , а надані ОСОБА_1 квитанції про оплату медичних препаратів, затрачених на лікування свідчать, що він затратив на лікування 778 грн. 74 коп.(а.с.5)

За таких обставин ОСОБА_3 зобов»язаний відшкодувати ОСОБА_1 778 грн. 74 коп. майнової шкоди

В той же час колегія суддів вважає, що проїзні квитки ( а.с.5) та квитанції про придбання продуктів харчування не відносяться до витрат на лікування  і не підтверджують факт заподіяння ОСОБА_1 ОСОБА_3 майнової шкоди.

            Одночасно колегія суддів  прийшла до висновку , що ухвалюючи рішення в частині відшкодування 5000 грн. моральної шкоди ,  суд 1 інстанції  не в повній мірі врахував вимоги ст. 23 ЦК України.

 Задовольняючи у цій частині позов , суд першої інстанції виходив із того, що душевні страждання позивача були викликані  ушкодженням його здоров»я та вимушеними змінами у його життєвих стосунках.

Колегія суддів прийшла до висновку , що  місцевим судом  при визначенні розміру відшкодування не було враховано вимоги ч.3 ст. 23 ЦК України , яка зобов»язує суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховувати характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня вини особи , яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування , а також із урахуванням обставин , які мають  істотне значення.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 умисно завдав ОСОБА_1 середньої ступені тілесні ушкодження у вигляді відкритої непроникаючої ЧМТ, скальнованозабійної рани тім»яної ділянки, струсу головного мозку , закритого перелому V-VI ребер справа , III-VII ребер зліва, підшкіряної емфіземи грудної клітки зліва , гідротораксу I  ст.  ОСОБА_1  на протязі  37 днів проходив курс стаціонарного лікування у Володимирецькій ЦРЛ.( а.с.6 , 13,14)

Враховуючи те, що моральна шкода ОСОБА_1 була завдана умисними  діямиОСОБА_3, та приймаючи до уваги характер та тривалість моральних стражданьОСОБА_1 , колегія суддів прийшла до висновку , що розмір відшкодування моральної шкоди , з урахуванням вказаних обставин необхідно збільшити  до   10 000 грн.

Зважаючи на те, що невідповідність висновків суду 1 інстанції обставинам справи , призвела до неправильного вирішення справи ,  колегія суддів відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України вважає за необхідне скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст.309  ст. 314, 316 ,317  ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду від  25 лютого 2008  року задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду від 25 лютого 2008 року  скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 778 грн. 74 коп.  для відшкодування майнової шкоди, -1000 грн. -для відшкодування моральної шкоди та 30 грн. судових витрат.

Рішення  суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -       

Судді :