Справа №1-17/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Разумова

Номер провадження 11/1890/2/12 Суддя-доповідач - Пархоменко

Категорія - 22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Пархоменко О. М.,

суддів -  Ященка  В. А.,  Крамаренка  В. І.,

з участю прокурора -   Кононенко К.М.                                      

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Суми кримінальну справу за апеляцією  прокурора на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від  31 жовтня 2011 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця  АДРЕСА_1        

за ст. 187 ч.4  КК України

повернута  Конотопському транспортному прокурору  на додаткове розслідування. Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено підписку про невиїзд.                                           

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що 10 березня 2008 року, реалізуючи злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним  для життя та здоров’я, маючи при собі ніж, біля 1 год.  прибув до головних залізничних колій станції Конотоп в районі входу до парку  та підїздних колій до воріт Конотопської нафтобази.

          У цей час він побачив ОСОБА_3, який ішов по доріжці біля Конотопської нафтобази, поруч із входом до парку. ОСОБА_2, тримаючи ніж у правій руці, на рівні голови, демонструючи його ОСОБА_3, та рухаючись у його напрямку, звернувся з вимогою віддати гроші. ОСОБА_3 відмовив і тоді ОСОБА_2 наблизився до потерпілого та наніс удар ножем у ліву скроню, від чого ОСОБА_3 впав на землю. ОСОБА_2 притиснув потерпілого до землі та наніс  декілька ударів ножем в ділянку рота, почав бити ножем в голову. ОСОБА_3 вдалося вирватися , але ОСОБА_2 знову догнав його, збивши з ніг, повалив на землю та наніс ножем два  проникаючі удари в ділянку черева і став бити ногами. Після чого ОСОБА_3 вдалося втекти.

          У результаті розбійного нападу ОСОБА_3 були заподіяні  тяжкі тілесні ушкодження  у вигляді проникаючого ножового поранення живота, та легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

          Злочинні дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфікованя за ст. 187 ч.4 КК України, розбій, пов’язаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.          Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 жовтня  2011 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була направлена Конотопському транспортному прокурору для проведення   додаткового розслідування.

          Суд мотивував своє рішення тим, що по справі має місце неповнота досудового слідства, яка не може бути  усунута в судовому засіданні. Зокрема, суд послався на те, що залишилася  неперевіреною версія  ОСОБА_2 в тому, що  в той час, коли скоювався злочин відносно ОСОБА_3, він знаходився вдома. Також не перевірена належним чином причетність інших осіб до скоєного злочину. Перевірка носила формальний характер і стосувалася лише  неповнолітнього ОСОБА_6, на якого вказала мати ОСОБА_2.

          Окрім того,  не були з’ясовані  обставини, щодо зміни показань свідків, усунення протиріч, деякі із свідків (ОСОБА_4, ОСОБА_5.) взагалі не були допитані, для усунення  суперечностей  не були проведені очні ставки між свідками. Допити свідків під час додаткового розслідування  були направлені  на отримання обвинувальних показань.          Також суд посилається на те, що двічі ухвалами Апеляційного суду            Сумської області  кримінальна справа направлялася для додаткового розслідування, у тому числі  із мотивів однобічністі та неповноти досудового слідства.  Проте , вказівки Апеляційного суду, що містяться в ухвалі  від 22 квітня 2010 року виконані не в повному обсязі.          Зазначені обставини, на думку суду, позбавляють можливості постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

          В апеляції прокурор ставить питання про скасування постанови суду  як незаконної і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд.

          Свої вимоги мотивує тим, що  постанова суду є незаконною. На досудовому слідстві були допитані родичі ОСОБА_2, які пояснили  час перебування йогов дома. Суд не позбавлений був можливості проаналізувати ці покази в судовому засіданні. Інформація щодо причетності інших осіб до скоєного була ретельно перевірена. Заяв і клопотань щодо  вчинення тиску на свідків не надходило, тому твердження суду  про отримання обвинувальних показань не підтверджуються.

          Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів  вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

          Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження  всупереч вимогам  ст.ст. 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення  для правильного вирішення справи.

          Згідно ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язана вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і  об’ективного дослідження обставин справи, виявити як ті, що викривають так і ті , що виправдовують обвинуваченого.

          Як убачається із матеріалів справи, ухвалою  Апеляційного суду Сумської області від 22 квітня 2010 року  матеріали справи відносно ОСОБА_2 були направлені  на додаткове розслідування з вказівками на допущені порушення  під час проведення досудового слідства.

          Відповідно до чинного процесуального законодавства і роз’яснення  п.13  постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11 лютого 2005 р. №2 вказівки судді (суду) у разі повернення  справи на додаткове розслідування є обов’язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора, на що послався суддя при поверненні справи на додаткове розслідування.

          Проте  вимоги ухвали апеляційного суду  не виконані.

          Обвинувачення ОСОБА_2  ґрунтується на недостатньо перевірених та здобутих з порушенням КПК України доказах: протоколі пред’явлення  особи для  впізнання та не послідовними твердженнями про впізнання особи злочинця потерпілим.

          Звертає на себе увагу факт відсутності  будь яких слідів злочину та крові потерпілого на одязі ОСОБА_2 та відсутність знаряддя злочину.

          Взагалі додаткове  розслідування  фактично обмежилося лише передопитуванням  свідків з метою отримання від них показань з обвинувальним ухилом, на що вказав у своїй постанові суд першої інстанції, і з такими твердженнями суду не можливо не погодитися.

          Не можна погодитися з доводами прокурора про те, що вказана судом неповнота і неправильність досудового слідства  могла бути усунута в судовому засіданні шляхом надання судових доручень, вчинення інших процесуальних дій, оскільки зазначену  однобічність та неповноту  досудового слідства  не можна усунути в судовому засіданні, у тому числі і перевірку зазначених обставин,  відображених в ухвалі Апеляційного суду від 22 квітня 2010 року, а тому суд обґрунтовано направив кримінальну справу для проведення додаткового розслідування.

          На підставі викладено, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову  Конотопського міськрайонного суду Сумської області  від 31 жовтня 2011 року , якою кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ст. 187 ч.4 КК України повернута прокурору для проведення додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.     

СУДДІ:

Пархоменко О. М.        Ященко В. А.         Крамаренко В. І.