Справа №1-111/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Катрич

Номер провадження 11/1890/33/12 Суддя-доповідач - Пархоменко

Категорія - 21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Пархоменко О. М.,

суддів -  Ященка  В. А.,  Захарченка  О. П.,

з участю прокурора -  Кононової Л.Ф.

засуджених                     ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника                        ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями  захисника  ОСОБА_4, в інтересах  засудженого ОСОБА_3, та засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2  на вирок Ковпаківського районного суду  міста Суми від 10 листопада 2011 року яким, -

ОСОБА_2, 1975 року народження, мешканець АДРЕСА_1, раніше  судимий: 13.11.1989 р. за ст.ст. 141 ч.2, 46-1 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,

          09.04.1990 р. за ст. 117 ч.3, 42 КК України до позбавлення волі строком  на 6 років, 11.07.1994 р постановою суду  звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання  строком 1 рік 4 місяці 28 днів,

          03.08.1999 р. за ст.ст. 140 ч.3, 17, 145 ч.1, 42 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

          17.09.2010 р. за ст. 307 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки,

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,  за ст. 186 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

          На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено покарання  у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

          На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів,  за даним вироком та вироком суду від 17.09.2010 р. остаточно призначено до відбутті  покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.                                                                                                                                                                                                                                                                                 ОСОБА_3, 1979 року народження,                                                                          мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий :

                                                                                                                                  21.03.2000р. за ст.ст. 140 ч.3, 145 ч.1, 229-                                                                      6 ч.2, 42 КК України           до покарання у виді                                                                       позбавлення волі  на строк 3 роки з                                                                                 конфіскацією майна, постановою суду від                                                                       02.08.2001 р. на підставі ст. 6 Закону                                                                                 України «Про амністію» невідбута                                                                                 частина покарання  замінена на умовне з                                                                                 іспитовим строком  1 рік 2 місяці 20 днів,

          22.11.2002 р. за ст. 185 ч.3, 71 КК                                                                                 України до позбавлення волі строком на 4                                                                       роки,

          15.01.2009 р. за ст. 185 ч.2 КК                                                                                 України до арешту  строком на 4 місяці,

засуджений  за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком  на 2 роки,  за ст. 186 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, за ст. 309 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, за ст. 311 ч.1 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

          На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено покарання  у виді позбавлення волі  на строк 4 роки 6 місяців.

          Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 1809 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування  матеріальної шкоди.

          Гроші в сумі 681 грн., які були вилучені  у ОСОБА_3 і на які накладено арешт обернуто судом в рахунок погашення  цивільного позову  ОСОБА_5.

          Стягнуто із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області  судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи, у розмірі 1243 грн.44 коп..

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за скоєння таких злочинів.

13 лютого 2010 року  близько 17 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, таємно викрали із  приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» у АДРЕСА_3,  коробку з грошима в сумі 1809 грн. 75 коп., чим завдали власнику магазина ОСОБА_5 матеріальної шкоди  на вказану суму.

03 червня 2010 року близько 3 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в районі магазину Роменський по вул. Лисенка у м. Суми,  відкрито заволодів ювелірними прикрасами потерпілої ОСОБА_6, знявши вироби  із шиї потерпілої та рук, на загальну суму 7815 грн. 00 коп. та її чоловіка, потерпілого ОСОБА_7, також знявши з його шиї та рук ювелірні прикраси, на загальну суму 1272 грн.00 коп..

13 червня 2010 року  близько 8 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля під’їзду  будинку № 25 по вул.. Реміснича у м. Суми відкрито викрав золотий ланцюжок потерпілого ОСОБА_8, вартістю 4158 грн..

У кінці літа 2009 року ОСОБА_3 з метою виготовлення  наркотичного засобу придбав  ангідрид оцтової кислоти, який приніс  до підвального приміщення  будинку АДРЕСА_2 де став прекурсор зберігати. 23 листопада  2009 року  о 17 год. 45 хв. у ОСОБА_3 біля під’їзду  будинку №32 по вул. Праці у м. Суми працівниками міліції було виявлено та вилучено наркотичний засіб, опій екстракційний, вагою 1,75 гр. та прекурсор, ангідрид оцтової кислоти, вагою 0, 54 гр., який ОСОБА_3 придбав та зберігав для виготовлення наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту.

В апеляціях та доповненнях до апеляцій :

- захисник ОСОБА_4, в інтересах засудженого ОСОБА_4,  просить вирок суду скасувати, справу направити на додаткове розслідування. Свої вимоги мотивує тим, що по кримінальній справі зібрано не достатньо доказів для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, слідство проведено неповно, однобічно. При цьому наводить свій аналіз доказів по справі, зокрема, зазначає, що золотий ланцюжок  потерпілий  ОСОБА_8 сам зняв із шиї та добровільно віддав засудженому, що стосується наркотичної речовини, то досудовим слідством не була проведена дактилоскопічна експертиза на предмет наявності слідів пальців ОСОБА_4 на банці із наркотичною речовиною, відносно крадіжки грошей із магазину, то винним себе засуджений не визнає і явку з повинною він особисто не писав, у зв’язку з чим необхідно призначити почеркознавчу експертизу. Вважає, що суд безпідставно не задоволив клопотання про застосування до ОСОБА_4 Закону України «Про амністію» та незаконно звернув гроші в сумі 680 грн., вилучені у її підзахисного, в рахунок відшкодування збитків. Зазначає, що при проведенні досудового слідства мали місце грубі порушення кримінально процессуального законодавства, а при призначенні покарання  не враховані пом’якшуючі вину обставини,

- засуджений ОСОБА_9 у своїй апеляції зазначає аналогічні доводи чому він не погоджується з вироком суду і просить його скасувати, а справу направити на додаткове розслідування При розгляді справи в апеляційній інстанції вважає за необхідне допитати ряд свідків, список яких долучає до апеляції. У доповненні до апеляції просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд,

- засуджений  ОСОБА_2  просить скасувати вирок суду у зв’язку з відсутністю доказів його причетності до скоєних злочинів.

Заслухавши доповідь судді, засуджених та захисника ОСОБА_9, які підтримали доводи апеляцій, висновок прокурора, який вважав вирок суду законним, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та захисника  задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України незважаючи на часткове визнання вини самими засудженими, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, показаннями потерпілих подружжя ОСОБА_7, які як на досудовому слідстві так і в суді прямо вказали на ОСОБА_2, як на особу, котрий  вночі 3 червня 2010 року, після  бійки, яку спровокували незнайомі їм особи, познімав із них ювелірні вироби. На досудовому слідстві свідок  ОСОБА_10 пояснив, і його покази суд поклав в основу вироку, про те, що він бачив як ОСОБА_2  знімав із шиї жінки-потерпілої ланцюжок і чув як жінка кричала, щоб останній  його віддав.  Свідок  ОСОБА_11 на досудовому слідстві  також пояснив, що особисто чув як жінка кричала вслід ОСОБА_2, щоб віддав її прикраси. Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 3 червня 2010 року вночі на таксі підвозив декількох хлопців, серед яких був і ОСОБА_2, оскільки вони не мали грошей і документів, то він, на їх прохання, здавав до ломбарду порваний ланцюг, щоб вони розрахувалися за послуги таксі.

Потерпілий  Клименко суду пояснив, що на вимогу ОСОБА_9 він у квартирі одягнув золотий ланцюжок, а на вулиці, боячись засудженого, оскільки він був судимий, зняв його. На прохання повернути прикрасу, ОСОБА_9 не реагував. Він біг за машиною і наполягав віддати золото. У зв’язку з такими діями ОСОБА_9 були викликані працівники міліції. Свідок ОСОБА_13 суду підтвердила, що 13 червня 2010 року почувши голос зятя ОСОБА_8, щоб віддали золотий ланцюжок, вийшла на вулицю і побачила машину за якою ішов потерпілий. На його прохання  викликала міліцію. Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні підтримав дані ним на досудовому слідстві покази, де він пояснив, що особисто бачив як ОСОБА_9 зняв із шиї ОСОБА_8 ланцюг, останній відмахувався рукою. У зв’язку з тим, що ланцюг не був повернутий, потерпілий біг за машиною і наполягав  повернути річ.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 13 лютого 2010 року продавець ОСОБА_15 їй повідомила, що з-під прилавка зникла коробка з грошима у сумі 1809 грн.75 коп.. При цьому пояснила, що в магазині було два хлопця, які постійно запитували про вартість різного товару.  Свідок ОСОБА_15 підтвердила суду, що 13 лютого 2010 року  після обіду у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», де вона працювала продавцем зайшов ОСОБА_2 і цікавився товаром. Людей в той час було в магазині багато. Пізніше, близько 17 години, коли людей не було, у магазин знову зайшов ОСОБА_2  і попросив показати магніт. У цей час до неї звернувся другий хлопець, можливо  ОСОБА_9, і запитав про інший товар. Продавши товар ОСОБА_2, магніт вартістю 6 грн. та поклавши гроші до каси, пішла на інший відділ показати тертушку другому хлопцеві, який нічого не придбавши вийшов з магазину. Повернувшись до каси, виявила зниклі гроші.

Даючи оцінку зміненим у судовому засіданні показам свідків ОСОБА_10, ОСОБА_16,  ОСОБА_14, потерпілого ОСОБА_8 суд у вироці навів відповідні мотиви чому не можливо покласти в основу вироку саме змінені покази цих свідків і потерпілого.

Суд у вироку послався як на докази вини засуджених покази свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 протоколи очних ставок між обвинуваченим та потерпілими, свідками.

Що стосується засудження ОСОБА_9 за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та прекурсорів, то суд першої інстанції також  навів у мотивувальній частині вироку відповідні мотиви прийняття ним такого рішення і в підтвердження вини ОСОБА_9, окрім показів свідків, послався на протокол огляду місця події від 23.11.2009 р. місце виявлення та вилучення у ОСОБА_9 наркотичної  речовини та прекурсорів,  висновок судово-хімічної експертизи про належність вилучених у ОСОБА_9 предметів до наркотичних речовин та прекурсорів.

Судом ретельно була перевірена версія  засуджених про застосування до них недозволених методів слідства, по заявах засуджених прокурором була проведена  перевірка. У порушенні кримінальної справи  відмовлено. Із протоколу судового засідання (а.с. 242 т.4), (а.с. 170 т.4) вбачається, що засуджені не скористалися правом  оскаржити до  місцевого суду, за місцерозташуванням роботи посадової особи, яка винесла постанову, а саме, до Зарічного районного суму міста Суми, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Таким чином, у процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляцій як засуджених  так і захисника про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, а також про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи  є безпідставиними.

Злочинні дії  ОСОБА_9 за ст.ст.186 ч.2, 185 ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України, ОСОБА_2 за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, а призначене їм покарання відповідає положенням ст.65 КК України.

При  обранні покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу кожного із засуджених, обставини, що пом’якшують покарання, у тому числі і ті на які є посилання в апеляціях,  і призначив покарання за тяжкий злочин кожному із засуджених майже в мінімальних межах, передбачених  санкцією ч.2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, тоді як цей закон передбачає покарання  у виді позбавлення волі від 4 до 6 років.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженим покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними злочинів. Підстав для подальшого пом’якшення призначеного засудженим покарання не має.

Питання про вирішення судом цивільного позову потерпілої  ОСОБА_5 та його забезпечення вирішено судом відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Колегія суддів не виявила даних стосовно того, що під час збирання та  процессуального закріплення доказів були допущені  порушення  вимог кримінально-процесуального закону та дані, які б давали підстави вважати недостовірними чи недопустимими зібрані у справі докази

Не виявлено й таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обгрунтований вирок.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 10 листопада 2011 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції   засуджених та захисника  ОСОБА_4 – без задоволення.     

СУДДІ:

Пархоменко О. М.        Ященко В. А.         Захарченко О. П.