Справа № 2а-38/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2008 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Максимович Г.В.

при секретарі - Кравченко М.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Навал О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Іллічівської міської ради про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області із позовом до Управління соціальної політики Іллічівської міської ради, у якому просить стягнути з відповідача на його користь щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 700,00 гривень.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що він є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом другої групи, а тому відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” належить до категорії осіб, які мають право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення. У зв'язку з тим, що Управлінням соціальної політики Іллічівської міської ради позивачу виплачено допомогу на оздоровлення за 2001 рік у розмірі меншому, ніж це передбачено законом, він змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача недонарахованої та невиплаченої суми такої допомоги.

Представник відповідача позов не визнав, обґрунтовуючи це тим, що порядок виплати допомоги на оздоровлення передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам другої групи за 2001 рік складав 26,70 грн., які були виплачені позивачу.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно посвідчення НОМЕР_1 (а.с. 9), ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та йому встановлено другу групу інвалідності (а.с. 8,9).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам другої групи, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому частиною 7 цієї ж статті передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки Управління соціальної політики Іллічівської міської ради від 28.12.2007р. № 3536 (а.с.166 ), позивачу як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та інваліду другої групи 20.08.2002 року було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 26,70 гривень.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Цим законом встановлено розмір такої допомоги як кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати величину на час виплати.

Відповідно до Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік” від 13.12.2001р. № 2896-ІІІ, розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати позивачу вказаної допомоги складав 140 гривень на місяць. При цьому вказаним Законом не встановлювались обмеження щодо застосування розміру заробітної плати, визначеному цим Законом, зокрема, для реалізації положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та норми відповідного Закону України, яким встановлювався розмір мінімальної заробітної плати на час виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Конституцією України у ст. 46 передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Управління соціальної політики Іллічівської міської ради на користь ОСОБА_1 700,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до окружного адміністративного апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови

Суддя