АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-3284/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Зінченко М.Г.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          06 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни , -

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

01 квітня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він має статус «дитини війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому змушений був звернутися до суду  за захистом своїх прав та просив визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн. та нараховувати її в подальшому.  

Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2009 року позов задоволено частково.  

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову  Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2009 року та закрити провадження у справі.  

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі,  відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість   розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення, а постанова  зміні, виходячи  з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є   «дитиною війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про державний бюджет України на 2007 рік» зокрема п.12 ст.71, було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтею111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнанні неконституційними положення   п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».     

В період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання державної соціальної допомоги.      

Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни, - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року було визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом  України  рішення  про їх неконституційність .

Таким чином з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

Згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, який був чинним на час розгляду справи, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Разом з тим, суд, при вирішенні даного спору, безпідставно поновив строк звернення позивача до суду та не застосував наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, на чому наполягав відповідач, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Позивач не надав доказів про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду , тому  враховуючи, що позивач звернувся в суд з позовами лише 01.04.2009 року, постанова суду в цій частині підлягає  зміні.

Судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що позивач також просив зобов’язати відповідача нараховувати йому щомісячну соціальну допомогу в подальшому.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач не оскаржував постанову суду  першої інстанції, погодившись з прийнятим рішенням, то вимоги позивача в цій частині  не підлягають перегляду  в апеляційному   порядку.

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни рішення суду є правильне по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, вимоги апелянта в частині застосування строків позовної давності колегія суддів вважає, такими, що підлягають до задоволення.

В решті,  доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 207 КАС України, колегія  суддів, -

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області  - задовольнити частково.

Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни - змінити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.   

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова  набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :