Справа № 2-265/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2012 року                     Буринський районний суд  Сумської області

                              в складі:               головуючого  судді   Куцан В.М.

                                                       при  секретарі  Кошелєвій Н.В.

                              з участю            представника позивача ОСОБА_1Г,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу  за позовом  Публічного акціонерного товариства комерційний  банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що відповідач згідно укладеного договору від 11.09.2007 року отримав кредит в сумі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.  Однак взяті на себе зобов’язання не виконує та має прострочену заборгованість у сумі 19001 грн.., з яких 7072 грн. 42 коп. заборгованість за кредитом, 10547 грн. 58 коп.  заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 881 грн. штраф (процентна складова).  Просив стягнути вказану заборгованість з відповідача.  

В подальшому, уточнивши позовні вимоги у зв’язку з частковою сплатою кредиту відповідачем,  представник позивача, просив стягнути із ОСОБА_2 заборгованість по кредиту станом на 07.12.2011 року в сумі 16526 грн. 63 коп., з яких заборгованість по кредиту 4572 грн.42 коп., заборгованість по процентам за користування кредиту 11953 грн. 21 коп., а справу розглянути без його участі, про що надав заяву.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав, пояснивши, що дійсно карткою він користувався, з якої зняв 10000 грн.. Однак вважав, що це кредит безпроцентний, а тому не знав про його умови та порядок нарахування процентів. За час користування кредитом по мірі можливості здійснював його погашення і в теперішній час кошти по кредиту він повернув банку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 посилаючись на те, що ніякого кредитного договору між  банком та відповідачем не укладалося, розмір процентів та порядок їх сплати між сторонами не узгоджувались,   умови користування кредитною карткою відповідачу не роз’яснялися,  а строк дії картки ще не закінчився, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що  11.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н відповідно до умов якого останній отримав  кредит в розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 24% річних (2% на місяць), ( з 10.06.2008 р. –26,4%, з 15.10.2008 р. –30% річних) на суму залишку заборгованості з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки, що  вбачається з заяви  про видачу кредиту, Умов та правил надання банківських послуг,  довідки про умови кредитування, банківської ліцензії, довідки з ЄДРПОУ (а.с.5-10,40-43).

Однак відповідач умов вказаного кредитного договору належним чином не виконував, в наслідок чого утворилась заборгованість по кредиту станом на 07.12.2011 року в сумі 16525 грн. 63 коп., з яких 4572 грн.42 коп. заборгованість по кредиту та 11953 грн. 21 коп. –заборгованість  по процентам за користування кредитом,  що підтверджується розрахунком заборгованості,  випискою з особового кредитного рахунку (а.с.3-4, 44-58)

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1049  ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.6.5 п.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, за використання коштів понад кредитний ліміт, а також сплачувати комісії на умовах кредитного договору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач належним чином умови договору не виконує в зв’язку з чим має заборгованість в сумі 16525 грн. 63 коп., яка на день розгляду справи  не відшкодована, суд вважає право позивача порушено та підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором, з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства.  

Що стосується доводів відповідача та його представника щодо неналежного оформлення форми та змісту договору, зміни процентної ставки, некомпетентності посадових осіб відповідача  укладати спірний договір та відсутності у нього підстав для звернення до суду, вони не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах справи. При цьому відповідач підтвердив, що він дійсно користувався кредитом,  здійснював його часткове погашення щодо основної суми кредиту, крім того сам кредитний договір останній не оспорював в судовому порядку.

Крім цього Цивільний кодекс був доповнений статтею 1056-1, на положення якої посилався відповідач як на  заборону банком змінювати процентну ставку, тільки з 30.12.2008 року, а підвищення процентної ставки позивачем відбулося в червні та жовтні 2008 року відповідно до положень п.п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг.

Та обставина, що відповідач здійснював погашення кредиту в загальній сумі більше ніж 10000 грн. (а.с.13-15, 32-36) не спростовує наявності в нього заборгованості перед позивачем у вказаній сумі, оскільки з врахування тривалості користування кредитними коштами та порушення строків їх погашення, коштів сплачених ним не вистачало на повне погашення кредиту відповідно до умов договору.     

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з врахуванням задоволених вимог позивача,  з відповідача на користь банку підлягають стягненню  понесені судові витрати в сумі 280 грн. 25 коп. (165, 25  судовий збір + 120 ІТЗ)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5,6,10,11,15,60,212ЦПК України, ст.ст.524, 530, 553,554, 610-625,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, суд –

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11 вересня 2007 року в сумі 16525 грн. 63 коп.  та в рахунок повернення сплачених судових витрат 280 грн. 25 коп..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі  апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не  скасовано,  набирає законної  сили після розгляду справи апеляційним судом.   

                                        Головуючий