Справа № 2-897/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "14" квітня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Кашицьку С. А.,  при  секретарі Усенко О.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Четверта Маріупольська державна нотаріальна контора про  визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності у порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа – Четверта Маріупольська державна нотаріальна контора  про  визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивачка в позовній заяві вказала , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка та її брат ОСОБА_2. У склад спадкового майна входить жилий будинок АДРЕСА_1. На момент смерті батька та прийняття спадщини позивачка знаходилась за межами України, що підтверджується даними її паспорту. Вперше  вона виїхала за межі України  22.02.2004 року , за 3 дні до смерті батька. Після тривалого перебування за кордоном  , вона вперше повернулась на Україну 25.03.2007 року. Отже , таким чином , вона пропустила строк , наданий законом  для подання заяви  про прийняття спадщини до нотаріальної контори , після смерті свого батька. Позивачка не мала можливості виїхати з країни її перебування та особисто звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , у встановлений законом , шестимісячний строк. У зв*язку з чим, відповідач ОСОБА_2 повідомив позивачку про те, що оформить свої та її спадкові права  в нотаріальній конторі самостійно та після її приїзду до України передасть їй усі правовстановлюючі документи. При приїзді позивачки  до України, відповідач повідомив їй, що має намір реалізувати будинок АДРЕСА_1 та розділити між ними грошові кошти порівну, в зв*язку з чим,  правовстановлюючі документи на будинок позивачці не надав. Вона знову повірила своєму брату і  після чого позивачка знову виїхала за межі України  29.07.07 р. Позивачка 02.06.08 р. повернулась з-за кордону , але брат – відповідач по справі , знову їй повідомив , що з документами на будинок все в порядку  і вона знову виїхала за межі України  01 вересня 2008 року. Після цього вона ще кілька разів приїздила до України: 08 березня 2009 року , 31 серпня 2009 року, та знову виїхала із країни - 04 березня 2010 року, однак ані правовстановлюючих документів на будинок, ані грошових коштів за реалізацію спадкового майна від відповідача вона не отримала. В серпні 2010 року їй терміново знадобились гроші, в зв*язку з чим,  вона приїхала на територію України 16 серпня 2010 року та  почала наполягати на негайній реалізації домоволодіння АДРЕСА_1, а також попросила відповідача надати їй правовстановлюючі документи на будинок, однак відповідач відмовився. Після цього в серпні 2010 року вона  звернулась до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори з заявою про видачу  дублікату правовстановлюючих документів на домоволодіння АДРЕСА_1, і тоді їй стало відомо, що відповідач оформив спадкове майно тільки на своє ім*я, в зв*язку з чим, вона змушена була звернутись до суду за захистом своїх порушених прав . Вона просить суд поновити їй строк звернення до суду з позовом, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 грудня 2004 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підтримала повністю  та пояснила в  судовому засіданні , що  просить  суд поновити позивачці строк звернення до суду з позовом, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 грудня 2004 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та визнати за позивачкою  право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. В судовому засіданні пояснила , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  батько  позивачки – ОСОБА_3 Позивачка на момент смерті свого  батька  та на момент  прийняття спадщини знаходилась за межами України. Вперше позивачка виїхала за межі України 22.02.2004 року , за три дні до смерті батька , про що свідчить штамп в її закордонному паспорті . Позивачка   тільки в грудні 2004 р.  узнала про смерть батька , тому що вона не мала можливості писати листи та телефонувати і тільки через  10 місяців їй стало відомо , що помер її батько.  Після тривалого перебування за кордоном , позивачка  повернулась  в Україну  тільки 25.03.2007 року і таким чином , позивачка  пропустила шестимісячний строк  , встановлений законом , для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини  , яка відкрилась після смерті  її батька . Позивачка  не мала ніякої можливості  виїхати з-за кордону та особисто звернутися  до нотаріальної контори  з відповідною заявою .  Брат позивачки її завірив  , що  він сам оформить всі документі в нотаріуса і віддасть їй документи  на половину спадщини . Позивачка повірила брату  та знову 29.07.2007 р.  виїхала за межі України. 02.06.2008 р. позивачка повернулась в Україну  , та брат їй знову сказав ,  що з документами все в порядку  і вона знову уїхала 01.09.2008 р. , потім позивачка  ще неодноразово виїздила з України . В грудні 2009 року вона знову звернулась  до брата  з питанням  про спадкове майно ,  але брат повідомив їй , що він реалізує спадкове майно і їй про це повідомить. 16.08.2010 року , позивачка  знову  повернулась в Україну  та стала настоювати на тому , щоб брат передав їй документи  на будинок , але він їй відмовив. Тоді позивачка в серпні 2010 року  вже  сама звернулась до нотаріальної контори  , де їй стало відомо , що  свідоцтво на право на спадщину видано  тільки  на ім.»я її брата – відповідача по справі – ОСОБА_2  і тому позивачка звернулася до суду з даним позовом для захисту порушених її прав . Позивачка  просить суд поновити  строк звернення до суду з даним позовом, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 грудня 2004 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

           Відповідач ОСОБА_2 пояснив  в судовому засіданні,  позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі та просить суд  в їх задоволенні відмовити повністю. В судовому засіданні пояснив , що позивачка є його рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 Позивачка про це знала, цей факт вона не заперечує та підтверджує в позовній заяві. Позивачка проживала  в Італії, але щороку приїздила в Україну , що  підтверджується відмітками в її закордонному паспорті . Їх батько за життя потребував догляду, оскільки мав тяжкий стан здоров*я, в зв*язку з чим, він доглядав за батьком. За домовленістю з позивачкою, вони прийшли до того висновку, що оскільки відповідач доглядає батька, спадщину після його смерті він оформить на себе, а позивачка не буде претендувати на спадкове майно. Похованням батька також займався він . Батько дуже хворів і вони з сестрою домовились , що він витрачає гроші на лікування та поховання батька , а сестра тоді відмовляється від своєї частки спадщини . Він сам за свої особисті гроші лікував батька та поховав його , а позивачка ніякої участі  не приймала і він вважає , що вона не має морального права претендувати на спадщину після смерті батька. Після смерті батька  він у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та прийняв спадкове майно. Дійсно до  2005 року позивачка в Україну не приїзджала , але позивачці  було відомо про смерть батька в той день , коли батько помер . Ніяких усних угод, щодо поділу спадщини чи коштів після її продажу вони з позивачкою не укладали. Позивачка не надала суду  ніяких доказів , які б підтверджували те , що вона з поважних причин не мала  можливості звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини .  Також він вважає , що позивачка пропустила трирічний строк звернення до суду з позовною заявою.  Просить суд відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

           Представник третьої особи – Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори в судове засідання не з*явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

           Суд, вислухавши представника позивачки ,  відповідача , свідків , дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.  

            Згідно ст.1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою . Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день , з якого вона оголошується померлою.            

           Як вбачається із матеріалів справи , спадщина на спірний будинок відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м.Маріуполя Донецької області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилась спадщина та до складу спадкового майна входить домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 24 травня 2000 року.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1261 ЦК України  у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця .

Судом встановлено , що ОСОБА_1  є дочкою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження , яка мається в матеріалах справи.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, згідно з ч.1 ст.1267 ЦК Ураїни.

У відповідності зі с т. 1269 ЦК України – спадкоємець , який бажає прийняти спадщину , але на час відкриття  спадщини не проживав постійно із спадкодавцем , має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто .

Згідно ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно  ч.3 ст. 1272 ЦК України – за позовом спадкоємця , який пропустив строк для прийняття спадщини  з поважної причини , суд може визначити йому додатковий строк , достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини .

Згідно ст.1278 ЦК України – частки кожного спадкоємця  у спадщині  є рівними , якщо спадкодавець у заповіті  сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Так, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті  ОСОБА_3, який  помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його діти : ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В матеріалах справи мається заява від 02 березня 2004 року про прийняття спадщини після смерті свого батька , подана ОСОБА_2 до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контри 15 грудня 2004 року тільки  на ім*я ОСОБА_2.

Відповідно до закордонного паспорту ОСОБА_1 , копія якого мається в матеріалах справи , вбачається , що вона  22 лютого 2004 року виїхала з території України до Італії і тільки  25 березня 2007 року в*їхала на територію України, 29 липня 2007 року виїхала з території України, 02 червня 2008 року в*їхала на територію України, 01 вересня 2008 року виїхала з України та 08 березня 2009 року в*їхала в Україну.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір*ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ЇЇ дочка ОСОБА_1 виїхала до Італії 22 лютого 2004 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. Позивачка дізналась про смерть свого батька лише у грудні 2004 року. Позивачка перший раз після свого від*їзду до Італії приїхала на територію України в 2007 році. Відповідач повідомив,  що оформить спадкові права на майно померлого в рівних частинах між ним та ОСОБА_1, однак через тривалий час стало відомо, що відповідач обманув позивачку та оформив спадкові права лише на своє ім*я.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що знає позивачку, оскільки проживала з нею по сусідству. У 2004 році ОСОБА_1 виїхала за кордон та перший раз повернулась на територію України в 2007 році. В 2004 році помер батько позивачки, яка   на момент смерті  свого батька перебувала за межами України. Зі слів матері позивачки вона знала, що ОСОБА_1 проживала на території Італії нелегально та її брат ОСОБА_2 оформив спадкові права після смерті ОСОБА_3 на обох, тобто на себе та ОСОБА_1 в рівних частинах, а зараз виявилось, що ОСОБА_2 обманув позивачку, в зв*язку з чим, остання звернулась до суду.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_1 є його матір*ю, а відповідач ОСОБА_2 є його дядею. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_3 На момент його смерті ОСОБА_1- його мати  перебувала за кордоном. Про смерть ОСОБА_7 його матір дізналась лише у грудні 2004 року, оскільки раніше вони не дзонили та не писали один одному , тому що не мали ніякої можливості. Через деякій час стало відомо, що ОСОБА_2 обманув ОСОБА_1 та оформив спадкові права на майно померлого лише на своє ім*я.

Свідок ОСОБА_8 пояснила в судовому засіданні , що вона проживала з ОСОБА_3 з 1988 року по день його смерті у цивільному шлюбі . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1  , вона на похоронах не була присутня , та також не була присутня на похоронах батька і ОСОБА_1, тому що вона в 2004 році  виїхала за кордон , в Італію. ОСОБА_1 не знала , що помер її батько , тому що її в Україні не було. ОСОБА_1 повернулась із Італії  через декілька років , а відповідач отримав спадщину після смерті батько тільки на своє ім.»я, а  ОСОБА_1 не було , тому що вона проживала за кордоном , та не мала можливості звернутися з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини .            

Допитані в судовому засіданні у якості свідків :  ОСОБА_9, ОСОБА_4  пояснили в судовому засіданні , що вони знають відповідача по справі – ОСОБА_2  , оскільки знала його батька – ОСОБА_3  , з яким проживали   по сусідству в м. Маріуполі по вул..Волочаєвський  , а позивачку ОСОБА_1 вони ніколи не бачили  та їм невідомо про те , знала ОСОБА_1 про смерть свого батька чи ні , про ці обставини їм нічого не відомо.

Допитана у якості свідка ОСОБА_10, пояснила в судовому засіданні , що вона знає відповідача по справі – ОСОБА_2  , оскільки знала його батька – ОСОБА_3  , до якого його син часто приїздив , а позивачку ОСОБА_1 вона ніколи не бачила   , але їй відомо то , що донька ОСОБА_1 не знала про смерть батька , оскільки перебувала за кордоном , їй взагалі не було відомо про те , що помер її  батько.

Свідок ОСОБА_11 пояснила в судовому засіданні , що вона в 2011 році зареєструвала шлюб з відповідачем по справі – ОСОБА_2, з ОСОБА_1- рідною сестрою свого чоловіка ,  вона познайомилась в 2009 р. Її чоловік їй розповідав , що в 2004 році помер його батько і  ОСОБА_1 про смерть батька було відомо в той день , коли  помер батько  , про ці обставини  їй розповідав чоловік  - ОСОБА_2  .

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 7 від 30 травня 2008 року  « Про судову практику  у справах про спадкування «  – особа , яка не прийняла спадщину в установлений законом строк , може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку  для прийняття спадщини  відповідно до частини  третьої ст.1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується  до спадкоємців , в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним  Кодексом. Суди відкривають провадження  в такій справі  в разі відсутності  письмової згоди  спадкоємців , які прийняли спадщину /частина друга ст. 1272 ЦК України / , а також за відсутності  інших спадкоємців , які могли б дати письмову  згоду на подання заяви до нотаріальної контори  про прийняття спадщини. Відповідачами в такій справі  є спадкоємці , які прийняли спадщину.Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку , суд досліджує поважність  причини пропуску  строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того , що поважними є причини , пов»язані з об»єктивними , непереборними , істотними труднощами  для спадкоємця  на вчинення цих дій.

Проаналізував , зібрані по справі докази , суд вважає , що позивачкою надані та представлені до суду докази , які підтверджують ті обставини , що саме з об»єктивних причин , пов»язаних з   істотними труднощами  для позивачки , як спадкоємниці , вона не мала мождивості звернутися до нотаріальноїї контори   з заявою прло прийняття спадщини і при таких обставинах , суд вважає , що позивачка  з поважних причин пропустила строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Так ,  в судовому засіданні достовірно встановлено  , що позивачка  з поважних причин  не мала можливості прийняти спадщину після смерті свого батька , у  встановлений законом , строк  , оскільки не мала  можливості виїхати з країни її перебування та особисто звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки знаходилась за кордоном і дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і  суд вважає , що дані обставини   , які перешкоджали  позивачки прийняти спадщину у встановлені законом , строки , є поважними та підтверджуються матеріалами справи та , зібраними по справі доказами. Так , судом встановлено достовірно , що позивачки   тільки в грудні 2004 р. стало відомо   про смерть батька , оскільки до цього часу , вона не мала можливості писати листи та телефонувати і тільки через  10 місяців їй стало відомо , що помер її батько , після тривалого перебування за кордоном , позивачка  повернулась  в Україну  тільки 25.03.2007 року і таким чином , позивачка  пропустила шестимісячний строк  , встановлений законом , для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини  , яка відкрилась після смерті  її батька і при таких обставинах , які суд вважає об»єктивними та пов»язаними з істотними труднощами , позивачка  не мала ніякої можливості  виїхати з-за кордону та особисто звернутися  до нотаріальної контори  з відповідною заявою .

Дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не заперечувались  і самім відповідачем , який пояснив , що позивачка 22.02.2004 року , за три дні до смерті батька , виїхала за межі України і повернулась в Україну  тільки в березні 2005 року, тобто після спливу строку , встановленого законом ,  для звернення з заявою до нотаріальної контори  про прийняття спадщини.

В судовому засіданні також знайшли своє підтвердження посилання позивачки на ті обставини , що вона  дізналась лише у серпні 2010 року про те , що  спадщина, яка відкрилась після смерті  її батька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, була оформлена  тільки на ім*я ОСОБА_2 , і вона  одразу звернулась до суду з даним позовом і дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні суду  і таким чином ,  суд вважає , що строк звернення до суду позивачки підлягає поновленню , оскільки    судом встановлено,  що   позивачка з поважних причин пропустила строк для звернення з заявою до суду , оскільки про порушення свого права дізналась тільки в серпні 2010 року і одразу ж звернулась до суду з даним позовом.

В зв*язку з чим, суд вважає можливим поновити позивачці строк звернення до суду з позовною заявою, оскільки вважає, що вона надала докази, які підтверджують поважні причини пропущення нею строку позовної давнини та суд прийшов до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження наданими суду доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Із матеріалів спадкової справи  щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , копія якої мається в матеріалах справи , вбачається , що  відповідач по справі -   ОСОБА_2 звернувся з заявою   від 02 березня 2004 року до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори   про прийняття спадщини , яка відкрилась після смерті його батька  ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1  та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори 15 грудня 2004 року на ім*я ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1  , копія якого мається в матеріалах справи   та згідно довідки БТІ м.Маріуполя  за ОСОБА_2 в БТІ м.Маріуполя  24.12.2004 року зареєстровано право власності  на будинок АДРЕСА_1  на підставі свідоцтва про право на спадщину  від 15.12.2004 року , виданого на його ім»я Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою.   

Згідно ст. 1300 ЦК України – на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ст. 1301 ЦК Укораїни – свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням  суду , якщо буде встановлено , що особа , якій воно видане ,не мала права на спадкування , а також в інших випадках , встановлених законом .

Судом встановлено , що позивачка  ОСОБА_1  є дочкою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження , яка мається в матеріалах справи.           Відповідно до ст. 1261 ЦК України  у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця .

Так , проаналізував зібрані по справі докази , враховуючи ті обставини , що відповідач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори 15 грудня 2004 року тільки на своє  ім*я на будинок АДРЕСА_1  та за ОСОБА_2 в БТІ м.Маріуполя  24.12.2004 року зареєстровано право власності  на будинок АДРЕСА_1  на підставі свідоцтва про право на спадщину  від 15.12.2004 року , виданого на його ім»я Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою , суд вважає , що позов ОСОБА_1 про  визнання  частково недійсним в ? частині свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.12.2004 року, що видане на ім’я ОСОБА_2 Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою р/№1-6617 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за ОСОБА_1 право власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1   є обгрунтованим  і підлягає задоволенню в повному обсязі , оскільки судом встановлено , що  строк на прийняття спадщини був пропущений   позивачкою з поважної причини , щодо  якої позивачка  надала суду достатні і  переконливі докази : позивачка  у зв»язку з істотними , об»єктивними труднощами  , пов»язаними з знаходженням її  за кордоном та за межами України тривалий час  , неможливістю приїхати в Україну , тому що вона не мала документів , та знаходилась за кордоном нелегально ,  що дійсно перешкоджало  їй   , звернутися з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини , яка відкрилась після смерті її батька , у встановлений , законом строк , та вона дійсно при таких обставинах , не мала можливості на вчинення цих дій  , а тому , суд вважає , що позивачка з поважних причин пропустила строк , встановлений законом для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та при таких обставних , суд вважає , що підлягають задоволенню повністю позовні вимоги ОСОБА_1 про  визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності у порядку спадкування підлягають  задоволенню повністю та за позивачкою слід визнати частково недійсним в ? частині свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.12.2004 року, що видане на ім’я ОСОБА_2 Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою р/№1-6617 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст.ст.10, 60, 174, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 1216-1218, 1220-1222, 1261, 1267, 1268, 1269 , 1270,  1272, 1278, 1296, 1300, 1301 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 7 від 30 травня 2008 року  « Про судову практику  у справах про спадкування « ,  суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Четверта Маріупольська державна нотаріальна контора про  визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності у порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати частково недійсним в ? частині свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.12.2004 року, що видане на ім’я ОСОБА_2 Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою р/№1-6617 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
          

 Суддя:                                                            С.  А.  Кашицька