Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого судді Коробова О.К.,
суддів Полюховича О.І.,
Баглика С.П.,
з участю
прокурора Топольського В.М.,
обвинуваченої ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію адвоката ОСОБА_3, (захисника обвинуваченої ОСОБА_2) на постанову Рівненського міського суду від 6 січня 2012 року.
Указаною постановою прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 до 6 березня 2012 року.
ОСОБА_2 (головний бухгалтер Рівненської філії ПАТ „Державний ощадний банк України”), обвинувачується в тому, що діючи за попередньою змовою з двома особами вчинила протягом 2010-2011 року чи то розтрату майна, чи то заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в сумі 4 560 000 гривень. Про вчинення злочину групою осіб в постанові про притягнення як обвинуваченої висновку не сформульовано (а.с. 6).
14 листопада 2011 року постановою Рівненського міського суду щодо ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у виді взяття під варту.
Строк досудового слідства по справі у встановленому порядку продовжений до 6 березня 2012 року (а.с. 21).
23 грудня 2011 року слідчий УСБУ в Рівненській області Михалюк Е.І., за погодженням із заступником прокурора області, звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої.
Задовольняючи подання слідчого суд послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 12 років, вчиняла дії по ухиленню від досудового слідства.
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить скасувати постанову про продовження строку тримання під вартою його підзахисної скасувати і змінити запобіжний захід на заставу з внесенням грошових коштів в розмірі, передбаченому ст. 154-1 КПК України.
При цьому він посилається:
– на наявність хвороб у обвинуваченої;
– відсутність у неї судимості;
– на наявність сім’ї і постійного місця проживання.
У засіданні апеляційного суду захисник частково підтримав прохання, викладене в апеляції, уточнивши, що просить змінити постанову місцевого суду про обрання запобіжного заходу і змінити запобіжний захід із взяття під варту на заставу. Захисник вважає, що обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту не відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. На запитання суду —уточнив, що у родичів обвинуваченої є можливість внести заставу в розмірі біля 280 тис. гривень. У розмірі який відповідає заподіяній шкоді, відповідно до пред’явленого обвинувачення, внести заставу обвинувачена чи ї рідні не можуть.
Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала прохання, викладене захисником.
Прокурор Топольський В.М. просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляції, врахувати наведені слідчим у поданні дані, які свідчать про наявність розумних припущень про можливість ухилення обвинуваченого від досудового слідства та перешкоджання ним встановленню істини по справі. Щодо доводів апеляції про необхідність врахування стану здоров’я обвинуваченої, прокурор ствердив, що обвинуваченій надається вся необхідна медична допомога, а прокуратура області вживе всіх заходів до нагляду за дотриманням права обвинуваченої ОСОБА_2 на отримання медичної допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання захисника та обвинуваченої про зміну постанови суду і обрання запобіжного заходу у виді застави в сумі до 280 тис. грн., думку прокурора про залишення постанови без зміни, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. За вчинене у випадку доведеності її вини у вчиненні інкримінованого злочину їй загрожує покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 12 років і необхідність відшкодування шкоди на суму 4 560 000 гривень. Як вбачається із матеріалів справи в цих матеріалах є докази, які характеризують обвинувачену вкрай негативно (а.с. 10). Сторона захисту для спростування цієї характеристики ніяких доказів поки що не надала. Суд першої інстанції оцінив як такі, що заслуговують на увагу показання працівників УСБУ про факти ухиляння ОСОБА_2 від досудового слідства. Підстав для спростування такої оцінки нема.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ризик її неявки для проведення досудового слідства та на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченої у випадку її звільнення, процесові здійснення досудового слідства та правосуддя є досить значний. Такий ризик не може бути усунутий застосуванням підписки про невиїзд. Особистої поруки чи поруки громадської організації по справі не пропонується.
Що стосується можливості застосування застави, про що просить захисник, то розмір такої застави, відповідно до ст. 1541 КПК України у всякому разі не може бути меншим від розміру майнової шкоди, завданої злочином. Тобто, застава має бути внесена в розмірі не менше грошової суми в 4 560 000 гривень.
Як пояснили захисник і обвинувачена такої суми застави внести вони не пропонують.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для зміни запобіжного заходу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Постанову Рівненського міського суду від 6 січня 2012 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 до 6 березня 2012 року залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_3 —без задоволення.
Судді (підписи)
Згідно.
Суддя-доповідач О.К. Коробов