донецький апеляційний господарський суд

10.01.2012

Постанова

Іменем України

10.01.2012 р.           справа №21/19/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБогатиря К.В.

Калантай М.В.

Склярук О.І.

При секретарі: Здоренко О.Ю.

за участю  

представників сторін:                                                                             

від боржника:ОСОБА_4 –довір. б/н від 27.07.2011р.

від кредитора:

від скаржника:не з’явився

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м.Харків

на ухвалу господарського суду

від Запорізької області

24.11.2011року

у справі№ 21/19/10  /суддя Черкаський В.І./

за заявою кредиторафізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Херсон

до боржникафізичної особи-підприємця ОСОБА_6 с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області

пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «УкрСиббанк»м. Харків звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. у справі № 21/19/10 за заявою кредитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Херсон до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання банкрутом.

Апеляційна скарга ухвалою від 23.12.2011р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

В апеляційній скарзі банк просив ухвалу суду першої інстанції від 24.11.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії ліквідатора відмовити у повному обсязі. При цьому апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, в скарзі банк зазначає, що майно, яке є предметом скарги, та майно, яке перебуває у заставі АТ «УкрСиббанк», має однакове найменування. Але апелянт вважає, що правові підстави визнання права власності на спірне майно та на заставне майно є абсолютно різними, тому на думку скаржнику, майно, що є предметом скарги, не є майном, переданого у заставу ПАТ «УкрСиббанк». Право вимоги на майно, що визначене в скарзі, ФОП ОСОБА_6 набувалося на підставі договору про відступлення прав за договором застави № ОЗ/132-Зз від 05.03.2005р., проте скаржник посилається на те, що за рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.11.2008р. у справі № 2-1012/08 предметом спору є витребування майна із чужого незаконного володіння. Тому на думку ПАТ «УкрСиббанк», майно, яке є предметом спору за цим судовим рішенням, не належить на праві власності банкруту, а тому й не було включено до ліквідаційної маси у справі про банкрутство. Тоді як висновок суду про включення цього майна до ліквідаційної маси не відповідає обставинам справи, також судом не здійснено належної правової оцінки чим відрізняється майно визначене у скарзі та заставне майно, які його підстави набуття у ОСОБА_7 та банкрута. Апелянт вважає, що до складу ліквідаційної маси включено саме заставне майна ПАТ «УкрСиббанк», яке не має ніякого відношення до майна, яке належить ОСОБА_7, а тому господарський суд безпідставно зобов’язав ліквідатора про виключення майна з ліквідаційної маси, яке на праві власності належить ФОП ОСОБА_6

Від ліквідатора ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 24.11.2011р., а у задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії ліквідатора відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника боржника, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Ухвалою від 04.01.2010р. господарським судом Запорізької області на підставі ст.ст.11, 12, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) порушена справа про банкрутство ФОП ОСОБА_6, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на майно боржника.

Постановою від 26.01.2010р. суд визнав фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, відмінив арешт на майно банкрута та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Стахевич Т.В.

Під час проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство № 21/19/10 змінювались ліквідатори та на теперішній час згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2011р. у справі № 21/19/10 ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8

Як вбачається з ухвали суду від 24.11.2011р. господарським судом Запорізької області було розглянуто і задоволено скаргу ОСОБА_7 та зобов’язано ліквідатора ФОП ОСОБА_6 виключити з ліквідаційної маси банкрута ФОП ОСОБА_6 майно, право власності на яке визнано за ОСОБА_7 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.11.2008р. у справі № 2-1012/08, а також передати його останньому (перелік майна встановлений пунктами 1, 2 резолютивної частини цієї ж ухвали).

Зазначена ухвала суду мотивована тим, що згідно рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.11.2008р. у справі № 2-1012/08 за ОСОБА_7 визнано право власності на рухоме майно загальною вартістю 1 073 180грн. При винесенні цього рішення районним судом встановлено, що 05.03.2005р. ОСОБА_7 уклав з ВАТ АБ «Приватінвест»договір застави № ОЗ/132-Зз, предметом якого було спірне майно на суму 1 073 180 грн. на забезпечення виконання кредитного договору № 03/132-К від 02.03.2005р., за яким ВАТ АБ «Приватінвест»надав ВАТ «Великолепетиський маслозавод»кредит у сумі 500 000 грн. строком до 01.03.2006р. Також за договором застави, майно, що передається на забезпечення виконання кредитного договору і перелічене в п.6 договору застави належить ОСОБА_7

Також господарським судом Запорізької області було встановлено наступне:

- 07.10.2005р. укладений договір про заміну кредитора в зобов'язанні між АБ «Приватінвест»в особі Херсонської філії «Приватінвест»та ВАТ «Морський транспортний банк»в особі філії ВАТ «Морський транспортний банк»в м. Херсоні, згідно якого усі права кредитора за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005 перейшли до ВАТ «Морський транспортний банк»(на теперішній час - ПАТ «МАРФІН БАНК»);

- рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області, яким розглянуто справу № 2-367/2006 за позовом ВАТ «Морський транспортний банк»до АТЗТ «Великолепетиський маслозавод»та ОСОБА_7 і стягнуто заборгованість у суму 573 900,68 грн., в т.ч.: 56 033, 97 грн. заборгованість за кредитом, 16 136,71грн. на охорону об'єктів іпотеки і застави та судові витрати у розмірі 1 730 грн.;

- 21.09.2006р. укладена угода про переведення боргу та відступлення права вимоги за кредитним договором № 03/132-К від 02.03.2005р. між ВАТ «Морський транспортний банк» та ФОП ОСОБА_6, а також договір про відступлення прав за договором застави №ОЗ/132-Зз від 05.03.2005р. Зазначене підтверджується також витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.12.2009 № 25559039, на підставі якого  судом встановлено, що до Реєстру внесені записи про обтяження на майно ОСОБА_7

Крім того в матеріалах справи наявні докази, що при розгляді справи № 14/202-ПД-09 визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення прав вимоги від 21.09.2006р.

Також як вбачається з оскаржуваної ухвали, ухвалою Дніпровського районного суду  м. Херсона від 05.11.2009р. у справі № 6-245/09 змінено порядок і спосіб виконання виконавчого листа у справі № 2-1012, виданого 12.03.2009р. Дніпровським районним судом м.Херсона про зобов’язання ОСОБА_6 повернути ОСОБА_7 майно вартістю 1073180грн., а саме шляхом примусового вилучення майна загальною вартістю 1073180грн.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційна інстанція вважає правильним висновок суду першої інстанції, що майно ОСОБА_7 не змінювало власника, а лише змінювались його заставодержателі.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Запорізької області щодо невиконання у примусовому порядку рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.11.2008р.у справі № 2-1012/08 ФОП ОСОБА_6 про передачу майна, яке належить ОСОБА_7 на праві власності, оскільки господарським судом розглядається справа про банкрутство ФОП ОСОБА_6, тому зазначене рішення районного суду підлягає виконанню при провадженні справи про банкрутство № 21/19/10 з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадках передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом (редакція, яка діяла на момент винесення судом постанови від 26.01.2010р. про визнання банкрутом у цій справі).

Отже, як свідчать матеріали справи, спірне майно не належало на праві власності ФОП ОСОБА_6 та, оскільки рішення від 24.11.2008. у справі № 2-1012/08 набрало законної сили, і це майно своєчасно не було повернуто законному власнику –ОСОБА_7 та з урахування визнання боржника банкрутом, тому апеляційний суд вважає, що ліквідатор обов’язково повинен виконати вказане рішення не залежно від того, чи включено це майно до ліквідаційної маси чи ні на стадії ліквідації у справі про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду, що згідно «Реєстру формування ліквідаційної маси банкрута ПП ОСОБА_6 по справі № 21/19/10»ліквідатором було неправомірно включено спірне майно до ліквідаційної маси, тому що на підставі виконавчого листа № 2-1012 від 12.03.2009р.у та ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 05.11.2009р. у справі № 6-245/09, які були повернуті державною виконавчою службою боржнику, ліквідатору було відомо про включення цього майна до ліквідаційної маси.

Таким чином, господарським судом Запорізької області правомірно задоволено заяву ОСОБА_7 на дії ліквідатора та зобов’язано останнього виключити з ліквідаційної маси банкрута у справі № 21/19/10 майно, право власності на яке визнано за ОСОБА_7 на підставі рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.11.2008р. у справі № 2-1012/08 та передати його законному власнику.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги публічного акціонерного «УкрСиббанк»м. Харків є безпідставними та такими, що не спростовують висновків господарського суду Запорізької області, викладених в ухвалі від 24.11.2011р. Таким чином, ухвала господарського суду не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК  України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. у справі № 21/19/10 –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. у справі № 21/19/10 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий          К.В. Богатир

Судді:          М.В. Калантай

          О.І. Склярук

Надруковано: 11 прим.

                                                                                               1. боржнику

5. кредиторам

1. ліквідатору

                                                                                          1. скаржнику

1. у справу

                                                                                               1.  апеляційному суду

                                                                                                                                  1.ГСЗО