ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2012 року Справа № 14/5005/10712/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)
суддів: Чохи Л.В., Чимбар Л.О.,
секретар судового засідання: Фузейникова В.О.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №13/2011 від 16.06.2011 року,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2209 від 19.09.2011 року, ОСОБА_3, довіреність №2309 від 19.09.2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі №14/5005/10712/2011
за позовом дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро», с.Дударків, Бориспільський р-н, Київська обл.
до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорм-Торг», м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.
про стягнення 14 227 грн. 75 коп.
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2011 року дочірне підприємство «ФМ Ложістік Дніпро»(далі по тексту ДП «ФМ Ложістік Дніпро») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорм-Торг»(далі по тексту ТОВ «Агрокорм-Торг») на свою користь 14 227 грн. 75 коп. в якості відшкодування за пошкодження товару під час перевезення, здійсненого відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору про надання транспортних послуг по Україні №0041Д1 від 10.01.2011 року та понесених судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011року у справі №14/5005/10712/2011 (суддя Панна С.П.) в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі №14/5005/10712/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДП «ФМ Ложістік Дніпро»задовольнити.
Скаржник зазначає, що:
- за умовами п.2.3 договору №0041Д1 від 10.01.2011 року при прийнятті вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної виконавець (відповідач у справі) в особі водія завіряє всі її екземпляри своїм підписом у відповідній графі; відсутність такого підпису є порушенням відповідачем умов договору, на що місцевий господарський суд уваги не звернув;
- судом першої інстанції не досліджено платіжне доручення № 7303 від 01.07.2011 року, яким підтверджується сплата претензійних вимог клієнта позивача (ТОВ «Заммлер Україна») у розмірі 14 227,75 грн. за претензією №11/04/2011 від 11.04.2011 року, що є фактично понесеними позивачем збитками, які мають бути відшкодовані йому відповідачем відповідно до п.5.2 вищезазначеного договору;
- щодо акту виконаних робіт № 0046 від 19.02.2011 року, відповідно до якого транспортні послуги надані відповідачем позивачу без зауважень, до моменту отримання від клієнта позивача претензії (13.04.2011 року) позивачу не було відомо про зникнення та пошкодження вантажу під час перевезення;
- до позовної заяви були додані три акти про псування, бій, недовезення або надлишки товару від 19.02.2011 року, складені при прийманні товару та підписані водієм відповідача без заперечень та зауважень, що свідчить про незабезпечення ним збереження вантажу під час перевезення, яким місцевий господарський суд не надав належної оцінки.
Представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд її задовольнити.
Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечують, просять Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду –без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з’ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини, пов’язані з діяльністю транспорту регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст.924 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи між ДП «ФМ Ложістік Дніпро»та ТОВ «Агрокорм-Торг» укладений договір про надання транспортних послуг по Україні №0041Д1 від 10.01.2011 року (далі по тексту договір), за умовами якого виконавець (відповідач у справі) прийняв на себе зобов’язання доставити ввірений йому згідно замовлення вантаж до пункту призначення (або організувати доставку вантажу) у встановлений договором та додатками до нього строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник (позивач у справі), в свою чергу, зобов’язання сплатити за це перевезення встановлену плату.
Відповідно п.1.4. договору об'єм вантажу, маршрути перевезень, терміни доставки, вартість послуг та інші суттєві додаткові дані визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках, які є невід'ємною частиною договору.
Виконавець виконує (організує виконання) перевезення згідно заявок замовника. Заявки передаються шляхом факсимільного зв'язку, завіряються підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін (п.2.1. договору).
При прийнятті вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної виконавець в особі водія завіряє всі її екземпляри своїм підписом у відповідній графі (п.2.3. договору). Наслідків невчинення ним таких дій сторонами в договорі не визначено.
Позивач в позові посилається на ті обставини, що на виконання умов договору 18.02.2011 року автомобілем виконавця (д/н НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 (водій ОСОБА_4)) здійснене перевезення товару від вантажовідправника ТОВ «Фоззі Фуд»за адресою: м.Бровари, вул.Броварська окружна, 68 до пункту розвантаження у м.Дніпропетровську за адресою: вул.Новокримська, 3а. Проте заявки, оформленої відповідно до п.2.1 договору, на вимогу суду (ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 року) позивачем не надано; в товарно-транспортних накладних №226048 від 18.02.2011року та №226051 від 18.02.2011 року (а.с.15, 16) відсутній підпис водія на отримання товару та штамп відповідача; автопідприємством, що здійснює перевезення вантажу зазначено ТОВ «Нова Експедиція», а не відповідач у справі.
Позивач також стверджує, що при прийманні вантажу вантажоодержувачем було виявлено його недостачу та бій, порушення цілісності пакування паллет про що складені акти від 19.02.2011 року.
Відповідач, в свою чергу, зазначає, що 18.02.2011 року по маршруту м.Бровари - м.Дніпропетровськ ним перевезений товар стелажної групи. Автомобіль був опломбований пломбою вантажовідправника ТОВ «Фоззі Фуд»№А155340 та №А1490451, про що зазначено у маршрутному листі, виданому останнім. Водій прийняв кількість паллет, про що зазначено у грузовій квитанції №307318. Товар водій не приймав, про що свідчить відсутність його підпису в товарно-транспортних накладних. 19.02.2011 року при прибутті автомобіля на розвантаження за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Новокримська, 3а., було встановлено цілісність пломби на воротах напівпричепу, а, отже, вина перевізника у недостачі та пошкоджені вантажу відсутня.
Відповідно п.3.3. договору до обов’язків замовника відноситься здійснення завантаження та розвантаження транспортного засобу згідно із заявкою та урахуванням вагових і габаритних норм, встановлених чинним законодавством України.
До обов’язків виконавця, згідно п.4.3. договору, входить, в тому числі, забезпечення збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача.
Пунктом 5.3. договору сторонами узгоджено, що виконавець несе перед замовником повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу по кількості та цілісності після приймання його в пункті завантаження та до видачі його у пункті призначення уповноваженій особі вантажоодержувача згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п.5.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N363 від 14.10.1997 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за N 128/2568 (із наступними змінами) (далі по тексту Правила) упакування - це процес розміщення продукції в упаковці (тарі). Упаковка (тара) повинна відповідати державним стандартам.
При виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань і тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо (п.5.3 Правил).
Характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам(п.5.4 Правил).
Згідно п.10.16 Правил замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.
Вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць(п.13.3 Правил).
Актом приймання-здавання виконаних робіт №0046 від 19.02.2011 року, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, підтверджено виконання відповідачем транспортних послуг належним чином, в акті зазначено, що претензій один до одного сторони не мають.
Щодо актів про псування, бій, недовезення та надлишки товару від 19.02.2011року (а.с.17-19), поданих позивачем в якості доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, в них не зазначено найменування товариств, підприємств, фірм, представники яких їх підписали, причин виявлених обставин, тому вони не можуть бути прийняті колегією суддів в якості належних доказів у справі.
За загальними нормами цивільного законодавства особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність лиши за наявності вини.
З огляду на вищевикладені обставини та приймаючи до уваги те, що відповідно п.3.3 договору саме до обов’язку позивача віднесено здійснення завантаження та розвантаження транспортного засобу з урахуванням вагових і габаритних норм, встановлених чинним законодавством України; з матеріалів справи вбачається, що в пункті завантаження автомобіль був опломбований пломбою вантажовідправника та при прибутті його на розвантаження встановлено цілісність пломби на воротах напівпричепу, що виключає можливість доступу до вантажу в процесі перевезення, колегія суддів вважає, що вина відповідача у пошкоджені та недостачі вантажу відсутня, на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді відшкодування збитків, понесених позивачем, а, отже, не мають місця підстави для скасування вірного по суті оскарженого рішення.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2011 року у справі №14/5005/10712/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.В. Чоха
Суддя Л.О. Чимбар
(Повний текст постанови складено 12.01.2012р.)