СправаАДРЕСА_1-885                                                                   

                                                     

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ

==========================================================================

 

26 березня 2008 року                       Ялтинський  міський  суд Автономної

республіки  Крим

 в складі:        головуючої судді  Земляної Г.В.,   при 

секретарі  Копистко О.М., адвоката ОСОБА_4,  розглянувши  у

відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Ялті  цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті

особи Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м.Ялта , Комунальне

підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація АДРЕСА_1», ОСОБА_5 про визнання частково недійсним актів  конкретного користування,  

визнання частково недійсним технічного паспорту на квартиру, визнання право

користування сараєм і зобов'язати внести зміни в технічний паспорт на квартиру

і по зустрічній прозивній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1  зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні і

витребування майна, треті особи Комунальне підприємство Бюро технічної

інвентаризації м.Ялта , Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна

організація АДРЕСА_1», суд

 

в с т а н о в и в:

      Позивачка ОСОБА_1 просить  суд  визнати недійсними акт

конкретного користування  від 15 жовтня  1993 року , складеного техніком 

інвертаризатором  Ялтинського бюро технічної інвентаризації на  допоміжні

підсобним приміщенням  домоволодіння АДРЕСА_1, в частині

сараю під літ.»Е», визнати недійсним акт конкретного користування  від 01

квітня 2004 року , надвірних прибудов за вищевказаною адресою, в частині

спірного сараю, визнати частково недійсним  технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , належну на праві власності  ОСОБА_2, в частині в допоміжного сараю під літ.»Е»,  визнати за позивачкою право

користування на допоміжне приміщення - сараєм під літ.»Е», який розташований за

адресою :АДРЕСА_1 і зобов'язати комунальне

підприємство  Бюро технічної інвентаризації м.Ялта (далі КП БТІ м.Ялта)  внести

зміни в технічний паспорт в частині спірного сараю під  літер «Е». Заявлені

вимоги мотивовані тим, що позивачка і є власником із 2001 року квартири №4 у

будинкуАДРЕСА_1. До її квартири відноситься підсобне

приміщення сарай під літ.»Е», яким вона користується  понад 30 років. Однак, 

сарай, який знаходився в її постійному користуванні, на підставі акту  КП БТІ м.

Ялта,  віднесений до квартири відповідача ОСОБА_2.  Відповідач  і

колишні власники квартири АДРЕСА_1 вищевказаного будинку не користувалися спірним

сараєм. Зустрічний позов не визнає, із вищевказаних підстав.

              Відповідач ОСОБА_2 заперечує проти основного позову, так як

він придбав квартируАДРЕСА_1 15 березня

2005 року. Згідно із технічним паспортом йому належить на праві власності і

підсобні приміщення сарай під літ. «Е». Після укладення позивачем угоди купівлі-

продажу, позивачка  самочинно зайняла спірний сарай і утримує в ньому птахів,

посилаючись на ті обставини, що сарай  раніше був в її користуванні. Однак,

позивачка не була власником сараю і самочинно їм користується. У зв'язку із чим

позивач, вточнивши позивні вимоги, просить усунути йому перешкоди у

користуванні належним йому майном, шляхом  покладення на відповідачку  обов'

язку звільнити спірний сарай. 

Представник Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Ялта»

підтримує вимоги ОСОБА_2, так із спірний сарай, згідно із актом

конкретного користування належить на праві власності позивачу, який придбав

квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_3, яка теж

була власником спірного сараю.

 

 Представник Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація АДРЕСА_1»

у судове засідання не з'явився. Про день і час слухання справи повідомлений

належним чином. Надали до суду прохання розглянути справу в їх відсутність.

 Третя особа ОСОБА_5  у судове засідання не з'явився.  Про день і час

слухання справи повідомлений належним чином. Причин неявки у судове засідання

не надано.

      Дослідивши  докази,  вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали

інвентарної справи КП БТІ м.Ялта, суд вважає, що  позовна  заява  ОСОБА_1

не підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2  слід задовольнити із наступних

підстав.

      Згідно  ст. 55  Конституції  України права і  свободи  громадян 

захищаються  судом.

      Це означає, що  суд  не може  відмовити  у  правосудді, якщо 

громадянин  України,  іноземець, особа  без громадянства  вважають, що їхні

права і свободи  порушені  або  порушаються, створено або створюються 

перешкоди  для  їх  реалізації, або  мають  місце  інші  ущемлення  прав  та

свобод.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому

цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або

оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового

фонду» допоміжні  приміщення  (кладові, сараї   і   т.   ін.) передаються  у 

власність  квартиронаймачів  безоплатно  і  окремо приватизації не підлягають.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 26,1 кв. метри і житловою площею 18,6

кв. метри в загальному користуванні 5-4 коридор, 5-6 коридор на при будинковій

території розташовані кухня під літ.»В» площею 6,4 кв., на підставі свідоцтва

про право власності на житло  №583-У,  наданого 10 квітня 2001 року і

технічного паспорту до нього(арк.спр.22,15,16).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 і  є

власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею

57,7 кв. метри, в тому числі житловою площею 10,8 кв. метри, на при будинковій

території сарай під літ.»Е», вбиральня під літ.»Ж»,   на підставі договору

купівлі-продажу квартири, посвідченого  держаним нотаріусом Першої Ялтинської

державної нотаріальної контори 15 березня 2005 року і технічного паспорту на

квартиру  (арк. спр. 61-63,78-80). 

              Згідно копії  акту конкретного користування від 15 жовтня 1993

року (оригінал був досліджений судом) спірний сарай під літ.»Е» із 1993 року

відноситься до квартири АДРЕСА_1(арк..спр.68). і  був 

приватизований 21 січня 1998 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на

підставі свідоцтва про право власності  і технічного паспорту на квартиру (арк..

спр.70, 76).  Згідно із наданими документами інвентарної справи 18 січня 2001

року ОСОБА_5 і члені його родини продали належну їм квартиру і спірне

підсобне приміщення  ОСОБА_3 (арк..спр.71).

             Таким чином, судом встановлено, що спірний сарай із 1993 року

відноситься до квартири АДРЕСА_1, був

приватизований у  січні 1998 року  колишніми власниками квартири і перейшов у

власність ОСОБА_2 правомірно на підставі договору купівлі-продажу і

технічного паспорту.

              Доводи ОСОБА_1, що спірним сараєм вона користується продовж

тридцяти років і пояснення свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9,  які

підтвердили ті обставини, що їм відомо, що позивачка користується спірним

сараєм суд не може прийняти до уваги, так як  ці обставини вже були предметом

перевірки. Спеціалістами КП «РЕО АДРЕСА_1» по заявам позивачки у 2001 році,

неодноразово проводилися перевірки із цього предмету, складалися додаткові

акти, після придбання спірного сараю ОСОБА_3 , в яких  до виправлення

вказано, що спірний сарай числиться за квартирою АДРЕСА_1(арк..спр.12). Більш, того

01.04.2004 року  після перевірок  посадовими особами Комунального підприємства

«Ремонтна експлуатаційна організація АДРЕСА_1» складено, акт , згідно із яким

вказано, що спірна  споруда під літ «Е» відноситься до квартири  АДРЕСА_1

вищевказаного будинку(арк.спр.14).

         Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10, пояснила

суду, що у 2001 році її мати ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, м.Ялта і сарай під літ.»Е». Після придбання

квартири позивачка ОСОБА_1 постійно вимагала віддати їй спірний сарай,

заносила туди свої речі. У зв'язку із чим у них постійно були конфлікти. У 2005

році вони продали квартиру і сарай відповідачу ОСОБА_2 . При продажі

квартири вони передали відповідачу ключі від спірного сараю, яким вони на той

час користувалися.

          Доводи позивачки, що у наслідок помилки спеціаліста  Комунального

підприємства  «Ремонтно експлуатаційна організація АДРЕСА_1» до відповідача надійшло

право власності на сарай під літ.»Е», якій належить позивачці суд не може

прийняти до уваги, так як судом встановлено, що спірне приміщення із 1993 року

було закріплено за квартирою  АДРЕСА_1.

           Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11,ОСОБА_12

пояснили суду ті обставини, що робили ремонт в квартирі відповідача ОСОБА_2 на початку 2005 року  і складали в спірний сарай будівельні матеріали, після

ремонту квартири відповідача. 

          При таких обставинах, правових підстав для  задоволення позову

ОСОБА_1  і внесення змін в акти конкретного користування і в технічний

паспорт на квартиру відповідача ОСОБА_2, визнання за позивачкою право

користуванні спірним підсобним приміщенням не має.

           Разом із тим,  судом встановлено, що позивачка стала власником

квартири у 2001 році і з цього часу вона не могла не знати про порушення її

права з боку інших осіб. Однак, в термін передбачений законом за захистом своїх

порушених прав вона до суду із позивною заявою не зверталася., хоча у  березні

2005 року її скарга на дії посадових осіб  КП БТІ м.Ялта  і КП. «РЕО АДРЕСА_1» і

ОСОБА_3, як слідує із пояснень позивачки і свідка ОСОБА_10, була

залишена без розгляду.

          При таких обставинах, судом встановлено, що позивачкою пропущено

загальний термін позивної давності і  підстав  для його поновлення не має.

           На підставі ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення

перешкод у користуванні власністю у чому би воно не полягало.

            Судом встановлено, згідно із пояснень сторін, що на час розгляду

справи ОСОБА_1 користується спірним сараєм утримуючи в ньому птахів.

             При таких обставинах позивні вимоги ОСОБА_2 слід

задовольнити, відповідачку слід зобов'язати не чинити перешкоди позивачу в

користуванні спірним сараєм, шляхом звільнення належного на праві власності

позивачу  ОСОБА_2сараю під літ. «Е» житлового АДРЕСА_1.

На підставі  викладеного  та  керуючись ст..55 Конституції України, ст. 10

Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст..391 ЦК

України, ст. ст. 3, 8, 10, 60, 209, 213, 214, 215 Цивільного процесуального

Кодексу України

;

В и р і ш и в:

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання недійсним актів конкретного користування, визнання

частково не дійсним технічного паспорту, визнання право користування підсобним

приміщенням під літ.»Е» і внесення  змін в технічний паспорт - відмовити.

Позов ОСОБА_2  задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1  не чинити перешкоди  ОСОБА_2 у користуванні сараєм під літ «Е», якій знаходиться на при

будинковій території житлового будинку АДРЕСА_1, шляхом

звільнення і передання у  користування ОСОБА_2 .

      Рішення  суду може  бути   оскаржено  в апеляційному порядку  в Апеляційний 

суд   АРК  через  Ялтинський  міський  суд  в порядку та строки, передбачені 

ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального Кодексу  України. 

 

 

           Суддя 

Ялтинського міського

суду                                                                            

   Г.В.Земляна