ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 р.  Справа № 88505/11/9104

          Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:                                        Гуляка В.В.

суддів:                                                            Довгополова О.М., Глушка І.В.

за участі секретаря судового засідання:          Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2011 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця і скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

У червні 2011 року позивач Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні (ВП №26277290) та скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 26.05.2011 року про накладення штрафу (ВП № 26277290).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22.06.2011 року вищевказану позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву з підстав непідсудності цієї справи місцевому суду як адміністративному, безпідставно проігнорував вимоги ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 09.03.2011 року), де передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. Оскільки постанова про накладення штрафу державним виконавцем винесена при виконання виконавчого листа № 2а-542 виданого 07.12.2010 року Шевченківським районним судом м. Львова, тому у відповідності до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», даний спір підсудний саме Шевченківському районному суду м. Львова.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 22.06.2011 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави і межі апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції свою ухвалу про повернення позовної заяви обґрунтував тим, що адміністративна справа за вищевказаним позовом, відповідно до частин 1 і 3 статті 18 КАС України підсудна не місцевому загальному суду як адміністративному, а Львівському окружному адміністративному суду. Тому така позовна заява згідно вимог п.6 ч.3 ст.108 КАС України підлягає поверненню позивачу.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 18 КАС України визначено, що адміністративні справи у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Частиною 2 цієї ж статті визначено предметну підсудність справ окружним адміністративним судам, відповідно до якої окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

При цьому, КАС України передбачені окремі особливості щодо провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби. Зокрема, згідно ч. 1 ст. 181 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органів ДВС в порядку, передбаченому КАС України можливе за умови, що законом не встановлено іншого порядку судового оскарження таких рішень, дій або бездіяльності.

Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції від 09.03.2011 року), зокрема  ч. 4 ст. 82 цього Закону встановлено, що  рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи наведені вище правові норми, а також враховуючи, що позивачем, який є стороною виконавчого провадження, оскаржуються дії і постанова (рішення) державного виконавця ВП № 26277290 від 26.05.2011 року щодо накладення штрафу за невиконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-542 виданого 07.12.2010 року Шевченківським районним судом м. Львова, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що даний спір підсудний Шевченківському районному суду м. Львова, як адміністративному, тобто суду який прийняв судове рішення, видав виконавчий лист і повинен здійснювати контроль за його виконанням.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена за результатами  неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, з порушеннями норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на те, що позивач оскаржує постанову державного виконавця від 26.05.2011 року про накладення штрафу, а не постанову державного виконавця від 04.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження, як про неправильно зазначено в оскарженій ухвалі суду від 22.06.2011 року.

Крім цього, суду першої інстанції слід з’ясувати питання про те чи є позивач Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради юридичною особою та належним позивачем по адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд –                  

ухвалив:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – задоволити.

Скасувати ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2011 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця і скасування постанови про накладення штрафу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                В.В. Гуляк

Судді:                                                                                          О.М. Довгополов

І.В. Глушко