УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є
_______________________________________________________________________________________________________
Справа №2-1422/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді О.В. Диби
секретарі Євдоченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду із вищенаведеним позовом в якому посилаючись на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28.08.2008 року шлюб між ОСОБА_4 (позивач 1) та відповідачем було розірвано. Відповідно до договору купівлі –продажу квартири від 25.12.1999 року квартира АДРЕСА_1 та реєстраційному написі на правовстановлюючому документі належить в рівних частках позивачам. Посилаючись на те, що відповідач після розірвання шлюбу продовжував проживати в спірній квартирі, постійно чинить перешкоди у користуванні позивачами вказаною вище квартирою, заважає орендарям проживати там, постійно вчинює бійки та нищить майно просили усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом зняття відповідача з реєстрації та виселити його. Судові витрати просили покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивачі підтримали в повному обсязі позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що він у спірній квартирі не проживає. На даний момент в спірній квартирі проживають треті особи. Крім того вказав, що спірна квартира була придбана в той час, коли позивач 1 та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. Ѕ частина квартири належить ОСОБА_2 (позивач 2), а інша Ѕ частина квартири є спільною сумісною власністю позивача 1 та відповідача тому підстав для зняття його з реєстрації немає. Вимога позивачів про виселення також не підлягає задоволенню оскільки відповідач в спірній квартирі не проживає.
Вислухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи між позивачем 1 та відповідачем 13.11.1996 року було зареєстровано шлюб який рішенням Оболонського районного суду м. Києва 28.08.2008 року був розірваний (а.с. 7).
Після розірвання шлюбу відповідач продовжував проживати у спірній в яку почав приводити третіх осіб. В той же час, між сторонами почали виникати постійні сварки які переростали в бійку в зв’язку із чим, позивачі вимушені були переїхати проживати до батьків позивача 1.
Згідно із довідкою ф. 3 виданою КП «Житлосервіс «Куренівка»(а.с.9) сторони зареєстровані в спірній квартирі.
Сторонами в судовому засіданні було визнано той факт, що в останні два місяці в спірній квартирі проживають орендарі. Відповідач в спірній квартирі не проживає, що визнається сторонами.
Як вбачається із договору купівлі –продажу квартири від 25.12.1999 року (а.с. 5) спірна квартира належить позивачу 1 та позивачу 2 в рівних частинах.
З копії рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28.08.2008 року (а.с. 7) та копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 27.01.2011 року (а.с. 6) вбачається, що зареєстрований між позивачем 1 та відповідачем шлюб було розірвано у вересні 2008 року.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В судовому засіданні відповідач, як на підставу своїх заперечень вказував на те, що частина позивача 1 в спірній квартирі є об’єктом права спільної сумісної власності останніх оскільки була придбана в період шлюбу.
Позивач 1 не довів суду ту обставину, що вказана квартира була придбана за її власні кошти та є її особистою приватною власністю.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що частка в спірній квартирі, що належить позивачу 1 є спільною сумісною власністю останнього та відповідача оскільки в матеріалах справи відсутні докази протилежного.
У зв’язку із тим, що судом було встановлено факт спільної сумісної власності в частці квартири яка належить позивачу 1 разом із відповідачем, то вважати позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку правомірними –підстав немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 88, 209-218 ЦПК України, ст. 60 СК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку –відмовити;
Судові витрати покласти на позивачів;
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.В. Диба
17.01.2012 Справа № 2-1422/12