Справа №  2-1612/11

                                                                         РІШЕННЯ

                                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 20.12.2011                                                                                                                   м. Маріуполь                                                                                    Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

                                 головуючого –судді  Сараєва І.А.

                                 при секретарі  -  Довгої С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за основним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «А.Т.Т. –Бермудас»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та зустрічним позовом ОСОБА_1  до ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. –Бермудас»про визнання частково недійсним договору, -

  В С Т А Н О В И В:

            ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. –Бермудас»   звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 12.02.2011 року між ним та відповідачем було укладено договір № 65\2011, за яким відповідач доручив позивачеві вести пошук роботи для нього за кордоном на суднах іноземних фірм, підготувати відповідні документи та надати інформаційні послуги. Відповідно до п. 3.5, 4.3 цього договору після остаточного укладення трудового договору між відповідачем та іноземним роботодавцем, має бути підписаний акт приймання –передачі послуг та відповідач мав сплатити винагороду за надані послуги у розмірі 3 080 гривень. Такий акт був підписаний 18.02.2011 року, однак до теперішнього часу відповідач за надані послуги не сплатив. Просив суд стягнути з відповідача винагороду за надані послуги  з урухуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу у розмірі 3 187, 80 гривень, штраф у розмірі 3080 гривень, пеню у розмірі 11 242 гривень, проценти у розмірі 264,88 гривень та витрати на правову допомогу у сумі 2 000 гривень.     

11.11.2011 ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. –Бермудас»   надало до суду доповнення до позову, в якому зазначило, що 06.05.2011 року між ним та відповідачем було укладено договір № 157\2011, за яким відповідач доручив позивачеві вести пошук роботи для нього за кордоном на суднах іноземних фірм, підготувати відповідні документи та надати інформаційні послуги. Відповідно до п. 3.5, 4.3 цього договору після остаточного укладення трудового договору між відповідачем та іноземним роботодавцем, має бути підписаний акт приймання – передачі послуг та відповідач мав сплатити винагороду за надані послуги у розмірі 3 360 гривень. Такий акт був підписаний 16.05.2011 року, однак до теперішнього часу відповідач за надані послуги не сплатив. Просив суд стягнути з відповідача у відшкодування боргу за договором з урухування індексу інфляції за весь період прострочення платежу у розмірі 3 427, 20 гривень, штраф у розмірі 3360 гривень, пеню у розмірі 12 264 гривень, проценти у розмірі 228,25.

До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. –Бермудас», в якому просив визнати недійсним п.4.3 договору №65\2011 про надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном, укладеного 12.02.2011 року, між ним та ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.-Бермудас».   В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на те, що  до роботи він приступив 21.02.2011 року, про що достовірно було відомо позивачу, а тому перебуваючи за кордоном, він не міг в десятиденний строк сплатити таку суму. Окрім того,  акт приймання-передачі підписаний до отримання завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту), та п.4.3 договору суперечить Ліцензійним умовам здійснення господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.

В судове засідання представник позивача за основним позовом, будучи двічі належним чином повідомленим про дату та час судових засідань,  не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти зустрічного позову, в яких посилався на те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма суттєвими умовами укладеного договору, в тому числі порядком оплати наданих послуг, та мав можливість внести оплату в день підписання акту приймання-передачі  послуг, тобто 18.02.2011 року. Також зазначив про неналежну поведінку відповідача і зловживанні ним алкогольними напоями  за час рейсу.    Просив відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1  ОСОБА_2 також надала заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечення, в яких просила зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити, а у задоволенні основного позову –відмовити частково, в частині стягнення з ОСОБА_1 індексу інфляції за весь період прострочення платежу у розмірі 107,80 грн., штрафу у розмірі 3080 грн., пені у розмірі 11242 грн.; процентів у розмірі 264,88 грн, витрат на оплату правової допомоги у розмірі 2000 грн, а також винагороди за надані послуги  з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу у розмірі 3427,20 грн., штрафу у розмірі 3360 грн., пені у розмірі 12264 грн.; процентів у розмірі 282, 25 грн.

Свою позицію обґрунтовувала тим, що  аргументи протилежної сторони стосовно часу підписання акту і часу, з якого і на протязі якого моряк повинен сплатити послуги  «Морського агентства «А.Т.Т.-Бермудас», суперечать вимогам закону, а саме ст. .ст. 203, 215, 216, 230 ЦК України, п. 3.6.7   Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики  України № 272 від 06.09.2010 р., оскільки положення пункту 4.3.  договору № 65/2011 від 12.02.2011р.  є завідомо недійсними, оскільки в зазначений строк неможливо виконати зазначені зобов'язання у зв'язку з необхідністю приступити до роботи на території іншої держави. ОСОБА_1 приступив до роботи вже 21.02.2011 року, що підтверджується відомостями в паспорті моряка. Відповідно до п. 3.6.7   Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном під час провадження посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном посередник зобов'язаний виконувати такі спеціальні вимоги: не стягувати з клієнтів будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до отримання клієнтом завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи (в разі наявності між Україною та країною працевлаштування візового порядку в'їзду) в посольстві (консульстві) іноземної країни. Таким чином, моряк повинен здійснити будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном лише після отримання ним  завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи. Отримати зазначений документ,  завізований належним чином ОСОБА_1 міг лише знаходячись на судні.

Стосовно доповнення позову зазначила, що відповідачу не були надані послуги за договором № 157/2011 від 06.05.2011р. Відповідач був направлений на судно, однак він не приступив до виконання своїх обов’язків і був направлений додому. З відповідачем не укладався акт прийняття –передачи матеріальних цінностей на судні. Посилалась на п. 3.6.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, і зазначила, що контракт вважається укладеним коли він завізований іноземним роботодавцем і що отримати зазначений документ,  завізований належним чином ОСОБА_1 міг лише знаходячись на судні. Після укладення контракту належним чином у позивача виникає право на підписання акту виконаних робіт і отримання винагороди. Акт приймання-передачі наданих послуг був укладений між Сторонами до направлення відповідача на судно, що не відповідає вимогам діючого законодавства України. Зазначила, що позивачем повинна була надана послуга відповідачу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.  Оскільки відповідач не був працевлаштований на судно то і не було надано послугу позивачем в розумінні ст. 901 ЦК України.

           Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що основний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задовольняє з наступних підстав

          Судом встановлено, що 12 лютого 2011 року  між ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т. –Бермудас»(по тексту договору - посередник) та ОСОБА_1 (за текстом - моряк) укладено договір № 65\2011, відповідно до якого моряк доручив, а посередник прийняв на себе обов’язок вести пошук роботи за кордоном за фахом на суднах іноземних фірм.

          За п. 3.5. зазначеного Договору моряк зобов’язаний після остаточного укладення ним трудового договору з іноземним роботодавцем підписати акт приймання –передачі наданих послуг, який є невід’ємною частиною цього договору та зобов’язаний оплатити вартість послуг посередника згідно умов цього договору.

          Згідно п. 4.3. Договору, протягом 10 днів після підписання моряком та посередником акту приймання-передачі наданих послуг моряк сплачує на рахунок посередника винагороду за надані послуги у розмірі 3 080 гривень.

          Акт приймання передачі наданих послуг за цим договором підписаний 18 лютого 2011 року.

Як слід з відомостей в паспорту моряка на ім’я ОСОБА_1, з 18.02.2011 року по 06.05.2011 року він перебував на судні ».

          Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  іншої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Оскільки договором був встановлений саме 10-тиденний термін оплати наданих послуг, а ОСОБА_1 після підписання акту приймання-передачі з 21.02.2011 року приступив до роботи, то він не мав реальної можливості виконати умови договору, дотримавшись встановленого договором строку оплати, та перерахувати грошові кошти на рахунок позивача за основним позовом.

 Щодо стягнення з ОСОБА_1, за договором № 157/2011 від 06.05.2011р. винагороди за надані послуги з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення платежу у розмірі 3427,20 грн., штрафу у розмірі 3360 грн., пені у розмірі 12264 грн.; процентів у розмірі 282, 25 грн., то у задоволенні цієї частини вимог суд відмовляє з наступних підстав.

Відповідач був направлений на судно, однак він не приступив до виконання своїх обов’язків і був направлений додому. З відповідачем не укладався акт прийняття –передачи матеріальних цінностей на судні. У паспорті моряка відсутна печатка компанії-судновласника або печатка судна та підпис капітана про дату найняття і дату звільнення відповідача. Документів в підтвердження знаходження відповідача у рейсі або копії контракту  позивачем суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 901 ЦК України, повинна була надана послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а оскільки відповідач не був працевлаштований на судно то і не було надано послугу позивачем.

Також в позовній заяві позивач не зазначає які саме послуги були надані та з чого вони складаються, чи були вони фактично надані відповідачу за цим договором. Дані відомості  у акті виконаних робіт відсутні.

 Щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень за основним позовом, то у задоволенні цієї частини вимог суд відмовляє з наступних підстав. По-перше,  представник позивача ОСОБА_3, з яким позивач уклав  договір на надання юридичних послуг та ведення справи в суді 19.08.2011 року, жодного разу в судове засідання не з’явився та участі у розгляді справи судом не приймав. Суду не надано конкретного визначення суми витрат на правову допомогу із визначенням вартості кожної наданої послуги за цим договором і кількості витраченого часу, а тому суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість таких витрат на відповідність вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року, за додатком до якої якщо компенсація сплачується іншою стороною, то її граничний розмір повинен не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

 Окрім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом в частині того, що п.4.3. договору від 12.02.2011 року суперечить вимогам  п. 3.6.7   Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики  України № 272 від 06.09.2010 року. Так, згідно п. 3.6.7 цих Ліцензійних умов, під час провадження посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном посередник зобов'язаний виконувати такі спеціальні вимоги: не стягувати з клієнтів будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до отримання клієнтом завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи (в разі наявності між Україною та країною працевлаштування візового порядку в'їзду) в посольстві (консульстві) іноземної країни.

Сторони не надали суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав завізований іноземним роботодавцем трудовий контракт до підписання акту приймання-передачі послуг від 18.02.2011 року.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та задовольняє їх в повному обсязі, визнаючи недійсним п.4.3 договору про надання посередницьких послуг  №65\2011 від 12.02.2011 року. У зв’язку із цим позовні вимоги за основним позовом про стягнення з нього штрафу, пені та відсотків  є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому, основний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.-Бермудас»свої обов’язки за договором № 65\2011 від 12.02.2011 року виконало та надало посередницькі послуги з працевлаштування ОСОБА_1, що він не спростовував, а тому він має оплатити вартість таких послуг у визначеній договором сумі –3 080 гривень на користь позивача за основним позовом. В цій частині суд позовні вимоги за основним позовом задовольняє.

          Відповідно до ст..88 ЦПК України понесені сторонами судові витрати розподіляються наступним чином.

          За основним позовом з ОСОБА_1, який судом задоволений частково  на користь позивача підлягають стягненню судовий збір відповідно до розміру задоволених позовних вимог –в сумі 30,80 гривень та витрати на ІТЗ в сумі 120 гривень.

          За зустрічним позовом, оскільки суд його задовольняє, на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Морське агентство А.Т.Т.-Бермудас»стягненню підлягають судовий збір в сумі 8,5 гривень та витрати на ІТЗ в сумі 37 гривень.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11,  57-60, 212-215 ЦПК України, ст..526-527,  530, 625, 901 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            Основний позов ТОВ «Морське агентство А.Т.Т.-Бермудас»до ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.-Бермудас»у відшкодування заборгованості за договором №65\2011 від 12.02.2011 року –3 080 (три тисячи вісімдесят) гривень, відмовивши в задоволенні решти позовних  вимог.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «А.Т.Т. –Бермудас»у відшкодування судових витрат судовий збір в сумі 30,80 гривень та витрати на ІТЗ в сумі 120 гривень.

          Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити та визнати недійсним п.4.3 договору №65\2011 про надання посередницьких послуг у працевлаштуванні за кордоном, укладеного 12.02.2011 року, між ним та ТОВ «Морське агентство «А.Т.Т.-Бермудас».  

Стягнути з ТОВ «А.Т.Т.-Бермудас»на користь ОСОБА_1 судові витрати –судовий збір в сумі 8,5 гривень та витрати на ІТЗ в сумі 37 гривень.

          На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення.          

Суддя:                                                                                          Сараєв   І.  А.