ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2011 р. Справа № 94896/09/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Глушка І.В., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж це встановлено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та стягнути таку допомогу за період липень-грудень 2007 р., в сумі 2061,28 грн. та з січень-грудень 2008 р., в сумі 4 923 грн. .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» мав право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно зі ст. 15 цього Закону зазначена допомога повинна була надаватись у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак виплачувалась не в повному розмірі.
Оскаржуваною постановою суду позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у повному обсязі за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. . Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу не донараховану суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в повному обсязі відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.
В апеляційній скарзі відповідач покликається на те, що позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з врахуванням постанови КМ України № 1751 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми». Крім того, відповідач зазначає, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 цього Закону передбачено, що одним з видів такої державної допомоги сім’ям з дітьми, є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст.ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом, має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст. ст. 42, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», №2240-ІІІ від 18.01.2001 року, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Така допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому даним Законом не передбачено обмежень чи особливих умов для розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи незастрахованих осіб.
Оскільки Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані із призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей, тому саме норми цього Закону підлягають застосуванню у розглядуваних правовідносинах, між сторонами по справі.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 7, 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими, зокрема, було зупинено на 2007 рік дію ст. ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», та дію ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно, а також положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення інших розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року відновили дію положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст. 43 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно яких розмір державної допомоги по догляду за дитиною становить у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог за період із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року .
Позовні вимоги за 2008 р. задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Підпунктом 7 пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в нові редакції, відповідно до якої, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Підпунктом 8 пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, відповідно до якої, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що положення підпункту 7 та 8 пункту 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», не конституційними не визнавалися та були чинними протягом всього 2008 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області – залишити без задоволення.
Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2009 року у справі № 2а-832/09/0915 за позовом ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: І.В. Глушко
О.М. Довгополов