У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,
суддів Григоренка М.П., Оніпко О.В.;
секретар судового засідання Коробчук А.М.,
з участю позивача та його представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»на рішення Рівненського міського суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»про стягнення страхового відшкодування,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 10 листопада 2011 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»про стягнення 58500 грн. страхового відшкодування у зв’язку з викраденням 2 листопада 2007 року автомобіля «Нива-Шевроле-21230», д.н.з. НОМЕР_1, 2006 року випуску, задоволено. Судові витрати у справі покладено на відповідача.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі страхова компанія покликалася на те, що в грудні 2007 року викрадений автомобіль позивача було знайдено. Проте ОСОБА_1, посилаючись на довідку міліції про неможливість ідентифікувати викрадений транспортний засіб через знищення заводських номерів кузова, не забрав його, а також відмовився від визнання його «цивільним відповідачем» у справі, чим позбавив страхову компанію права вимоги до винних осіб, які були встановлені слідством та засуджені судом. Крім того, позивач не виконав рекомендацій страховика про звернення до суду з позовом про визнання права власності на знайдений автомобіль, який був викрадений, та не вжив заходів для запобігання виникнення збитку і зниження ступеня ризику страховика. Задовольняючи позов у повному обсязі, суд не врахував вимог п. 4.4. укладеного сторонами договору страхування, відповідно до якого у випадку викрадення сума матеріального збитку розраховується в розмірі страхової виплати, встановленої за цим договором, але не більше вартості транспортного засобу аналогічного викраденому, на момент настання страхової події, який згідно з висновком експерта ПП «Проексперт»з урахуванням франшизи не може перевищувати 53948,5 грн.
Посилаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування" підставою для виплати страхувальнику страхового відшкодування за договором страхування є настання страхового випадку.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що незаконне заволодіння автомобілем позивача згідно з укладеним сторонами договором страхування є страховим випадком (проти чого не заперечував і відповідач), а тому страхова компанія зобов’язана сплатити позивачу належне йому страхове відшкодування.
Передбачених законом та укладеним сторонами договором підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування страхувальнику у даній справі не встановлено.
Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви та обґрунтування, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки місцевого суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.
Відповідно до п. 4.4. укладеного сторонами договору страхування у випадку викрадення сума матеріального збитку розраховується в розмірі страхової виплати, встановленої за цим договором, але не більше вартості транспортного засобу аналогічного викраденому, на момент настання страхової події.
Згідно з висновком експерта ПП «Проексперт»вартість транспортного засобу, аналогічного викраденому, на момент настання страхової події становила 60448,5 грн. (а. с. 43-52), а визначений місцевим судом розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зв’язку з викраденням 2 листопада 2007 року автомобіля «Нива-Шевроле-21230», д.н.з. НОМЕР_1, 2006 року випуску, визначений у сумі 58500 грн., тобто менше від вартості викраденого транспортного засобу позивача на момент настання страхової події.
При розгляді справи судом установлено, що заводські номери кузова викраденого автомобіля знищені, а тому відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух»його експлуатація заборонена.
З урахуванням викладеного доводи апелянта про обов’язок позивача забрати такий автомобіль та звернутися до суду з позовом про визнання права власності на нього не ґрунтуються на законі.
Доводи скарги про невжиття позивачем заходів для запобігання виникнення збитку і зниження ступеня ризику страховика не підтверджені доказами.
Після визнання у кримінальній справі потерпілим внаслідок викрадення його автомобіля, позивач не міг одночасно бути визнаний у ній ще й «цивільним відповідачем», про що зазначив відповідач у своїй апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 10 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: