№2-597/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 серпня 2007 року        Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді:                                 Яковенко М. М.

при секретарі:                    Темір В.В.

за участю осіб,  які приймали

участь у справі:

позивач                             ОСОБА_1

відповідач                          ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом: ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3

до ОСОБА_4 про припинення права власності ОСОБА_4  на його частку у вигляді % частини АДРЕСА_1з виділенням йому грошової компенсації вартості цієї частини у розмірі 9640 грв.,  та визнання права власності за ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_1 на частку ОСОБА_4  у вигляді 1/2 частини,  -

встановив:

Позивачі звернулися до суду за наступними підставами:

ОСОБА_4чоловік позивачки та батько позивачів. На протязі всіх років спільного життя відповідач знущався з позивачів,  регулярно скоював сварки. Позивачка ОСОБА_2 багато разів подавала заяви до міліції,  а 23.03.2007 року розірвала шлюб з відповідачем.  Після розірвання шлюбу відповідач вигнав позивачів з будинку,  тому позивачі просять припинення право власності ОСОБА_4  на його частку у вигляді % частини АДРЕСА_1з виділенням йому грошової компенсації вартості цієї частини у розмірі 9640 грв.,  та визнання права власності за ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_1 на частку ОСОБА_4  у вигляді % частини.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та наполягала на їх задоволені. Відповідач по справі не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення осіб,  які приймали участь у справі,  вивчивши матеріали справи та докази у їх взаємній сукупності,  розглянувши позов в межах заявлених вимог,  суд прийшов до слідуючого :

відповідно до представленої виписки з журналу реєстрації повідомлень про злочини Володарського РВ ГУМВС

України в Донецькій області за період з 11.03.2004 р. по 16.05.2007 року ОСОБА_1 п'ять разів зверталась до ОВС в зв'язку з насильством над неї з боку відповідача;

відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_4  та ОСОБА_1 був розірваний 23.03.2007 p.;

відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.05.1996 року АДРЕСА_1дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності сторонам по справі відповідно до приватизації;

відповідно до реєстраційного посвідчення АДРЕСА_1зареєстрована за ОСОБА_4 ,  ОСОБА_1,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2;

відповідно до оцінки проведеної БТІ Володарського району вартість квартири станом на 03.07.2007 р. складає 38560 грв.

На підставі викладеного,  суд вважає встановленим,  проти чого не заперечували сторони під час судового розгляду,  що частка у на спірну квартиру позивачки та дітей %,  а відповідача 'Л,  та що вони є власниками своїх долей; відповідач має інше житло; спільне проживання у квартирі позивача та відповідача у випадку виділення в натурі неможливо з-за неприязнених відносин меж ними та провести розділ квартири в натурі неможливий. Відповідач згоден на отримання від позивачів грошової компенсації з припиненням права власності на його частку у квартирі у сумі 9640 грв.

4.1 статті 365 ЦК України передбачено,  що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників,  якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Положення цієї статті закріплено і в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.194 року №7 зі змінами та доповненнями(далі ППВСУ),  де також зазначається,  що в окремих випадках,  коли виділ в натурі часток жилого будинку,  квартири,  що є спільною частковою власністю не можливий,  суд може,  враховуючи конкретні обставини справи,  і при відсутності згоди власника,  що виділяється,  зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію(дійсну вартість будинку) за належну частку. Зокрема,  це може мати місце,  якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в

натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе,  а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Виходячи з правового змісту  ст. 364 ЦК України та ППВСУ- вбачається,  що співвласник,  має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки.

На підставі викладеного,  враховуючи,  що визнання позову в даному випадку не суперечить закону,  не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб,  обидві сторони забезпечені житлом,  частка права відповідача у спільній сумісній власності квартири складає 'А,  що в грошовому еквіваленті складає відповідно до оцінки 9640 грв. та фактично є незначною по відношенню до частки права власності співпозивачів,  частка яких складає %,  що в грошовому еквіваленті складає 28920 грв. і не може бути виділена в натурі,  враховуючи,  що спільне володіння і користування майном є неможливим з-за неприязнених відносин між сторонами,  суд вважає,  що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати відповідно до  ст. 88 ЦПК України,  суд,  враховуючи ціну позовних вимог та ті обставини,  що вимоги позивача задоволені у повному обсязі,  суд приходить до висновку,  що з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути документально підтверджені понесені нею судові витрати.

Керуючись  ст.  ст. 88,  174,  209,  212-213 ЦПК України,   ст.  ст. 364,  365 ЦК України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.194 року №7 зі змінами та доповненнями,  Декретом KM України "Про державне мито" від 30.04.1993 року із змінами і доповненнями,  суд,  -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності ОСОБА_4  на його частку у вигляді 1/4 частини АДРЕСА_1з виділенням йому грошової компенсації вартості цієї частини у розмірі 9640 грв.,  та визнання права власності за ОСОБА_1ОСОБА_2та ОСОБА_3 на частку ОСОБА_4 у вигляді % частки підлягають задоволені у повному обсязі.

Припинити право власності ОСОБА_4 на його частку у спільному майні у вигляді 'А на АДРЕСА_1,  зобов'язав ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 сплатити йому грошову компенсацію вартості його частки у сумі 9640 /дев'ять тисяч шістсот сорок/ гривень.

Визнати право особистої власності на частину ОСОБА_4 у вигляді % частини АДРЕСА_1за ОСОБА_1ОСОБА_2та ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати: ЗО /тридцять/ грв. за інформаційне-технічне забеспечення розгляду справи та 257 /двісті п'ятдесят сім/ грв. 06 коп. судового збору,  а всього 287 /двісті вісімдесят сім/ гривен 06 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга в Апеляційний суд м.  Маріуполя Донецької області через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду м.  Маріуполя Донецької області протягом 20 днів,  у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.