2-245/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

08 серпня 2007 року       Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді                                 Яковенко М. М.

секретаря                         Болбат Н.І.

за участтю осіб,  які приймали участь у справі:

позивач,  відповідачка зустрічним позовом)                ОСОБА_4

відповідач,  позивач(за зустрічним позовом):               ОСОБА_2

представники сторін:                                                       ОСОБА_5ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засідані цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1до ОСОБА_2

(за зустрічною заявою) ОСОБА_2 до

ОСОБА_3

про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя,  -

 

встановив:

 

Позивачка ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом в якому зазначає:

30.07.2005 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб,  який був зареєстрований віділом РАЦС Володарського райуправління юстиції Донецькой області за актовим записом №32. Від шлюбу у них народилася дитина-син ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Із-за постійних сварок майбутньє співмешкання стало не можливо та фактично шлюбні відносини припинилися з квітня 2007 року. За період шлюбу вони разом з відповідачем спільно придбали різне майно. В зв*язку з чим,  просить шлюб розірвати та розділити їх спільне сумісне майно набуте під час шлюбу.

На цю позовну заяву,  ОСОБА_2 був поданний зустрічний позов,  який був частково доповнений під час судового розгляду справи,  в частині розподілу майна,  в якому також просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати та розділити їх спільне сумісне майно набуте під час шлюбу,  крім заявленного ОСОБА_1 ,  просив також розділити тахту «Оскар» -1630 грв.,  дитячу мебль «Юніор»-1300 грв.,  тумбу під телівізор-250 грв.,  1 люстру,  6 люстр-світільників загальною вартістю 650 грв.,  телефон «Філіпс»-130 грв.,  а також 1ААДРЕСА_1

Під час судового засідання позовні вимоги,  які були викладені у позовній заяві ОСОБА_1 ,  були частково змінені,  та частина майна,  яка підлягала розподілу була виключена нею. ОСОБА_1  наполягала на розірвані шлюбу,  дитину просить залишити на виховання їй,  не заперечувала проти розподіл спільного майна,  яке було набуте ними під час шлюбу,  як заявленого нею так і ОСОБА_2. Однак заперечувала проти розподілу домобудівлі,  мотивуючи тим,  що ця домобудівля готовністю 70 %,  була придбана її батьком у жовтні 2002 році,  коли вона ще була неповнолітньою,  тобто задовго до укладання шлюбу. Після придбання для неї будинку,  для забеспечення її майбутнього нерухомістю,  батько поступово став доводити цю домобудівлю до повної готовності та придатності для проживання. Але реєстрацію в держорганах цього будинку та свідоцтво на право вланості на цей будинок на час укладання шлюбу 30.07.2005 році не провели та готові не були. В зв*язку з тим,  що будинок був придбаний до шлюбу,  вона є власником його,  тому вважає що він не підлягає поділу.

Представник ОСОБА_1  також заперечував проти виділення 'А частини будинку ОСОБА_2,  тому як будинок був придбаний не у період шлюбу сторін,  ОСОБА_2 не є його власником.  Сам факт регістрації та отримання свідоцтва,  не є підставою вважати цей будинок спільною сумісною власністю сторін.

У судовому засідані ОСОБА_2 також наполягав на розірвані шлюбу,  не заперечував,  щоб дитина знаходилась у матері на виховані та про розподіл майна,  що є їх спільною сумісною власністю,  як заявлене ОСОБА_1  так і майно заявлене ним.  Крім того,  разом з його представником,  вважають,  що поділу підлягає й сам АДРЕСА_1,  тому як хоча будинок і був придбаний батьком його дружини у 2002 році готовністю 70 %,  але ж,  коли цей будинок був зареєстрований у держорганах та видане свідоцтво про право власності на цей будинок на його дружину ОСОБА_3  23.12.2005 p.,  вони вже перебували у шлюбі,  т.б. з 30.07.2005 р. він за цей час,  своїми грошовими внесками та працею значно збільшив вартість цього будинку,  а тому йому необхідно виділити ХА частину.

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши поясненння осіб,  які приймали участь у справі,  доводи та заперечення сторін,  докази,  які були надані сторонами у їх взаємнії сукупності,  вирішуючи позови у межах заявлених вимог,  суд приходить до наступного:

Встановлюючи правовідносини,  які виникли між сторонами,  суд приходить до висновку,  що до них,  необхідно застосовувати законодавство що регулює сімейні відносини (СК України),  норми Цивільного кодексу України,  та інших нормативно-правових актів,  що регулюють пов*язані з цим відносини.

 

Як було встановлено у судовому засідані,  що сторони перебувають у шлюбі з 30.07.2005 року,  що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Шлюбні відносини припинені у квітні 2007 році. Сторони не згодні на примирення. Враховуючи викладене,  суд вважає,  що шлюб розпався остаточно і подальше збереження сім'ї не можливо,  а тому шлюб між сторонами слід розірвати,  а дитину слід залишити матері-ОСОБА_1  Судові витрати при оформлені розлучення слід покласти на ОСОБА_2,  звільнивши ОСОБА_3  від сплати держмита при видачі свідотства про розірвання шлюбу.

Суд вважає встановленим,  проти чого не заперечували сторони,  що майно по якому виникає спір (крім спірного будинку),  є об*єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .( ст. 60 СК України(далі СКУ),   ст. 368 ч.3 ЦК України,   ст. 15 ЗУ «Про власність»,  який на той час (далі Закон)),  а тому воно підлягає розподілу між ними в натурі відповідно до  ст. 71 СКУ.

При вирішені позовних вимог про поділ майна,  заявлених у позовних заявах сторін (без урахування будинку),  враховуючи домовленність сторін про порядок поділу до певного майна та відсутність заперечень щодо його вартості (відповідно до представленої заяви),  суд вважає,  що ця домовленність є достатньо справедливою,  яка не порушує закону,  прав,  свобод чи інтересів інших осіб,  а тому суд приходить до висновку про задоволення домовленності про порядок поділу майна в натурі,  в зв*язку з чим необхідно:

· залишити ОСОБА_1: -пральну машинку «ЛДж»-1700 грв; -кухоний гарнітур «Оля»-1200 грв; -пілосос «Самсунг»-200 грв.; -газова плитка «Арістон»-1200 грв.; -кухоний комбаін «Філіпс»-700 грв.; -електрочайник «Філіпс»-200 грв; -праска «Ровента»-200 грв.; -1 люстра(світільник) -100 грв.; -дитяча мебль «Юніор»-1300 грв.; -тахта «Оскар»-1630 грв..

· залишити ОСОБА_2: -спальна мебль «Соня»-2200 грв.; м-МХ-пічь «ЛДж»-500 грв.; -телівізор,  ДВД програвач «Самсунг»- 1500 грв.; -тумба під телевізор-250 грв.; -люстру-200 грв.,  З люстри-світільники-150 грв.,  2 люстри-світільники-200 грв.; -килим-470 грв.; -мебль(диван) «Роланд»-2650 грв..

Розглядаючи позовні вимоги до поділу іншого виду майна,  до якого сторони не дійшли згоди,  суд враховуючи інтереси малолітньої дитини,  ті обставини,  що вона залишається проживати з матіррю,  та те,  що під поділ майна по вимогам ОСОБА_2 підпала дитяча мебль «Юніор»,  яка залишена за домовленостю сторін за ОСОБА_1 ,  суд вважає,  що справедливим та законим буде,  якщо ОСОБА_1  залишити холодільник «Індезіт»-2500 грв.,  а ОСОБА_2 -кухоний уголок-740 грв.,  сіковидавлючач «Еленберг»-100 грв.,  комп*ютерний стіл-480 грв.,  телефон «Філіпс»-130 грв.,  а враховуючи загальну вартість поділених речей та їх невилику різницю,  то без сплати грошової компенсації у різниці між розділеним.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_2 про поділ жилого будинку,  суд прийшов до слідуючого:

Відповідно до вимог законодавства,  яке регулює правовідносини власності подружжя,  за загальними правилами -майно,  нажите подружжям за час шлюбу,  належить їм на праві спільної сумісної власності. Вважається,  що кожна річ,  набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. ( ст. 60 СК України,   ст. 16 Закону).

Особистою приватною власністю дружини,  чоловіка є майно,  набуте нею,  ним до шлюбу.( ст. 57 СКУ).

Відповідно до правового змісту  ст. 17 Закону та  ст. 62 СКУ вбачається,  що майно,  придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї,  є їх спільною сумісною власністю,  якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Якщо майно дружини,  чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя,  воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до  ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,  будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації,  право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до "Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженного наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 p. N 6/5 та зареєстрованного в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за N 66/7387(далі Положення)- 1.5. обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних осіб. 1.6. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна,  будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку,  за наявності матеріалів технічної інвентаризації,  підготовлених тим БТІ,  яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. 6.1. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: а) місцевими органами виконавчої влади,  органами місцевого самоврядування: - фізичним особам особам на новозбудовані,  перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Відповідно до рішення Володарського райсуду від 20.07.2007 року,  яке набрало законної сили,  були встановлені обставини,  які доказуванню не підлягають по даній цивільній справі відповідно до  ст. 61 ЦПК України,  крім того,  ці обставини були визнані сторонами,  та підтверджуються наявними доказами,  а саме:

15.10.2002 року відповідно до договору купівлі-продажу недобудованого жилого будинку,  з належними до нього будівлями подввір*я,  який був посвідчений приватним нотаріусом,  ОСОБА_10  продав ОСОБА_8 - за згодою свого батька ОСОБА_9 будинок АДРЕСА_1

 

готовністю 70 %.,  який розташований на земельній ділянці належній Володарській селищшній раді. На вищевказаній

земельній ділянці було розташовано: жилий будинок,  гараж,  погріб,  уборна,  сарай,  колодязь,  забор. 30.07.2005 році між

донькою позивача ОСОБА_8  та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб.   05.12.2005                  року

держприймкомісією,  яка була утворена відповідно до рішення від 26.08.2005 року №269,  до складу якого входила і ОСОБА_1 ,  був складений акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом жилого АДРЕСА_1,  що було підставою для оформлення на неї права власності. 23.12.2005 року на ім'я ОСОБА_1  було видано свідоцтво про право власності на спірну домобудівлю. Відповідно до Інформаційної довідки та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданої БТІ Володарського району за відповідачкою ОСОБА_1  зареєстроване право приватної власності на АДРЕСА_1

Відповідно до загальних вимог ЦПК України що кожна сторона зобов*язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.( ст.  ст. 10,  27,  60,  131 ЦПК України). Т.б. дані норми встановлюють загальні правила по розподілу між сторонами зобов*язань по доказуванню. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Виходячи з норм матеріального та процесуального законодавства,  суд приходить до висновку,  що ОСОБА_2 в даному випадку повинен довести своє право власності на будинок або довести те,  що об*єкт нерухомого майна істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових чи грошових затрат за час шлюбу та в зв*язку з чим,  має право на визначення будинку,  як об*єкту їх права спільної сумісної власності та його поділ.

Розглядаючи вимоги,  в частині поділу будинку,  суд вважає,  що сам факт лише перебування у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1  та отримання нею свідоцтва на право власності не є підставою для визнання спірного будинку,  як такого об*єкта,  що є спільною сумісною власнітю,  тому як відповідно до договору купівлі-продажу цієї домобудівлі,  хоча і готовністю на 70 %,  ОСОБА_1  придбала її та стала фактичним його власником задовго до укладання шлюбу. Суд вважає,  що ОСОБА_2 не навів переконливих доказів,  які б підтверджували факт,  що він внаслідок своєї праці та своїх значних грошових затрат,  істотно збільшив вартість цієї домобудівлі та наслідком якого,  Державною приймальною комісією домобудівля була прийнята в експлуатацію та послужило підставою для оформлення ОСОБА_1  права власності на цей об*єкт.

Заперечення ОСОБА_1  на доводи позивача та представника,  що якби вона не зареєструвала б та не отримала свідоцтво про право властності на будинок,  в зв*язку з чим не стала власником будинку та тоді б він розділу не підлягав -заслуговує до уваги.

Суд не приймає до уваги та критично ставиться до представлених ОСОБА_2 в якості доказів,  як на підтвердження своїх доводів,  про значні матеріальні затрати на будинок- ксерокопій касових,  товарних,  чеків,  в яких зазначені певні види будматеріалів,  тому як вони ні чим не підтверджуються,  на них відсутні будь які дані,  які засвідчували,  що саме ОСОБА_2 купупвав їх,  а ніхто інший з його близьких чи знайомих. Крім того,  на них зазначені дати,  які свідоцтвують про отримання будматеріалів до укладання шлюбу. (01.03.04 p.,  14.03.04 p.,  05.05.05p,  16.05.05р.,  12.06.05 p.). По тім самим підставам суд не бере до уваги ксерокопію квітанції про сплату 196, 34 грв. за шлакоблок,  тому як в ньом зазначена його мати ОСОБА_4 Крім того,  ОСОБА_2 не представлено суду будь яких доказів на підтвердження своїх доводів,  наскільки саме він за особисті кошти збільшив цінність будинку,  та у судовому засідані так і не зміг визначитись з сумою грошових затрат.

Суд не приймає до уваги представлені ОСОБА_1  ксерокопії розписки від фізичних осіб в якості доказів,  тому як вони фактично ні чим не підтверджуються.

Суд також критично ставиться до доводів ОСОБА_2 та не приймає їх до уваги про те,  що він своєю особистою працею істотно збільшив у своїй вартості домобудівлю за час шлюбу,  в зв*язку з тим,  що,  як пояснив сам ОСОБА_2,  проти чого не заперечувала ОСОБА_1 ,  що деякі види робіт проводили інши особи,  а що стосується його особистого трудового вкладу по благоустрою домобудівлі(внутрішні роботи),  подвір*я,  суд не вважає,  що деякі певні особисті трудові затрати пов*язані з благоустрою домобудівлі,  (як то прибивання багетів,  настилання килимів,  проведення внутрішнього водопроводу,  каналізації,  облагоражування подвір*я та інш.) під час совмісного проживання значно збільшив у своїй вартості домобудівлю за час шлюбу. До того ж,  як пояснила ОСОБА_1 ,  що після купівлі будинку,  ще до укладання шлюбу,  її батько за власні кошти для неї здійснював певні дії направлені до приведення домобудівлі до готовності,  як і її самою. їі пояснення підтверджуються наявними у справі доказами(квитанціями про оплату за проект,  за зміну проекту при газифікації будинку,  придбання ОСОБА_9 металопластікових виробів(дверь,  4 вікна,  підоконики,  отліви). До того ж,  відповідно до  ст. 156 ЖК України,  члени сім*ї власника будинку зобов*язані дбайливо ставитися до жилого будинку,  брати участь у витратах по утриманю будинку і придомової території та проведення ремонту.

Будь яких письмових угод між сторонами про встановлення спільної сумісної власності на будинок внаслідок спільної праці,  яке велось в період шлюбу представлено суду не було.

На1 підставі викладенного,  суд приходить до висновку,  що вимоги ОСОБА_2 про поділ домобудівлі задоволенню не підлягають,  хоча на думку суду він не позбавлений права на відшкодування своїх затрат пов*язаних з придбанням деяких видів товару,  у разі доведенності цих обставин.

Відповідно до  ст. 88 ЦПК України,  якщо позов задоволено частково,  судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  а відповідачеві-пропроційно до тієї частини позовних вимог,  у задоволені яких позивачеві відмовлено.

 

Відповідно до задоволенних позовних вимог,  пропорційність задоволених і відмовлених вимог складає 9 % на користь ОСОБА_2 та 91 % яких відмовлено. В зв*язку з чим,  з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1  728 грв. витрат на правову допомогу адвоката.

Крім того,  відповідно до Постанови КМУ «Про держмито» 1 % від ціни позову з сторін слід достигнута на користь держави судовий збор.

Керуючись  ст.  ст. 209,  212-215 ЦПК України,   ст.  ст.  181, 182,  Книга 3,  Розділом 1 Цивільного Кодексу України,   ст.  ст. 55,  Главами 7,  8,  11 Сімейного Кодекса України,  Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року із змінами та доповненнями,  Постановою ПВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року N 20 із змінами та доповненнями,  Постановою ПВСУ «Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року № 7 із змінами та доповненнями,  "Тимчасовим Положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженного наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 p. N 6/5 та зареєстрованного в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за И 66/7387,  суд, -

 

вирішив:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 (за зустрічною заявою) ОСОБА_2 до ОСОБА_1про розірвання шлюбу та розподіл майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задовольнити частково,  а саме:

1). Розірвати шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2зареєстрованний віділом реєстрації актів цивільного стану Володарського райуправління юстиції Донецькой області 30.07.2005 року за актовим записом №32,  залишивши їй на виховання дитину ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати,  пов'язані з розірванням шлюбу у вигляді держмита у розмірі 17 (сімнадцять) гривен при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу,  звільнити від сплати держмита ОСОБА_1.

2). Поділити в натурі майно,  що є об*єктом права спільної сумісної власності,  а саме:

а),  залишити ОСОБА_1 слідуючи речі:

-пральну машинку «ЛДж»-1700 грв; -кухоний гарнітур «Оля»-1200 грв; -пілосос «Самсунг»-200 грв.; -газова плитка «Арістон»-1200 грв.; -кухоний комбаін «Філіпс»-700 грв.; -електрочайник «Філіпс»-200 грв; -праска «Ровента»-200 грв.; -1 люстра(світільник) -100 грв.; -дитяча мебль «Юніор»-1300 грв.; -тахта «Оскар»-1630 грв.; -холодільник «Індезіт»-2500 грв.,  а всього на загальну суму вартості майна-10930 грв.

б),  залишити ОСОБА_2 слідуючи речі:

-спальна мебль «Соня»-2200 грв.; м-МХ-пічь «ЛДж»-500 грв.; -телівізор,  ДВД програвач «Самсунг»- 1500 грв.; -тумба під телевізор-250 грв.; -люстру-200 грв.,  З люстри-світільники-150 грв.,  2 люстри-світільники-200 грв.; -килим-470 грв.; -мебль(диван) «Роланд»-2650 грв.; -кухоний уголок-740 грв.; -сіковидавлючач «Еленберг»-100 грв.; -комп*ютерний стіл-480 грв.; -телефон «Філіпс»-130 грв.,  а всього на загальну вартості майна- 9570 грв. В остальній частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1про розділ АДРЕСА_1та виділення 1/2 частини цього будинку відмовити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1728 грв. за правову допомогу адвоката. Достягнути з ОСОБА_2 на користь держави 44 грв.70 коп. судового збору. Достягнути з ОСОБА_1на користь держави 58 грв.30 коп. судового збору. Заходи по забеспеченю позову у вигляді накладання арешту на АДРЕСА_1на підставі ухвали суду від 31.07.2007 року скасувати. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарженння не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  рішення суду набирає законной сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги,  рішення якщо його не було скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана через Володарский районний суд до Апеляційного суду М. Маріуполя Донецької області,  протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана через Володарский районний суд до Апеляційного суду М. Маріуполя Донецької області протягом 20 днів,  у випадку подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.