Первомайський міськрайонний суд Харківської області
Справа № 2030/2-а-2946/11
Категорія 100
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 р.
Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Страхова І.П., розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в місті Первомайський Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Первомайського міськрайонного суду з позовом до управління ПФУ в Первомайському районі Харківській області про визнання дій відповідача щодо відмови перерахунку йому державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними, зобов'язання відповідача перерахувати йому державну та додаткову пенсію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона є інвалідом ІІ групи інвалідності, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 цього ж закону. Оскільки розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, передбаченим цим Законом з позовом звернулася до суду
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав заперечення проти позову та клопотання про слухання справи за його відсутності.
Враховуючи що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то суд відповідно до ст. 122 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази суд приходить до наступного.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківській області та є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. 13серпня 2007 року позивачу було встановлено ЙЙ групу інвалідності по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК №031760 .
Позивач,24 лютого 2011 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсій у розмірах, встановлених ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але отримав відмову.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ЙЙ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.
Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ЙЙ групі - 8 мінімальних пенсій за віком.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України №2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінена Законом України від 17 листопада 2005 року №3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року).
Згідно ч.3 ст.67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року N 835-VI затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2009 року в розмірі 498 гривень.
Таким чином, для позивача як інваліда ЙЙ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Ухвалюючи судове рішення у даній справі суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи відмову в перерахунку позивачеві основної і додаткової пенсії відповідач виходив з положень Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого тексти статей 50 і 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції, а саме: особам, віднесеним до категорії 1, мінімальний розмір пенсії встановлено в розмірі 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю: інвалідам ЙЙ групи у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року положення ст.67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34 підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35 пунктів 36-100 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А отже, положення п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»втратило чинність 22 травня 2008 року.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, п.16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ч.3 ст.67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача, що позивачу пенсія нараховується у відповідності до ст.59 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з його грошового забезпечення, оскільки цією статтею визначається лише порядок нарахування пенсії, а не її граничний розмір, який, згідно із ст.54 цього ж Закону, за жодної умови не може бути нижчим для інвалідів ЙЙ групи за 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи зазначене суд вважає необхідним визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати перерахувати позивачу основну та додаткову пенсію відповідно до вимог ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із того, що розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.
Відповідно до приписів ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Відповідно до ст.. 268 ЦК України позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю не поширюється.
Враховуючи викладене суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 12.01.2005 року та, вийшовши за межі позовних вимог відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, здійснювати даний вид виплат з послідуючим перерахунком її у відповідності зі змінами діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.54 Закону України від 26.12.2008 року №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ч.4 ст.45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст.71, 72, 86, 94, 98, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірах, менших, ніж передбачено статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з 25 лютого 2011 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та здійснювати даний вид виплат з послідуючим перерахунком її у відповідності зі змінами діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Суддя І. П. Страхова