05.01.2012                                                                                           Суддя: Коваленко  В.  О.

Справа №  2-3325/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

        5 січня 2012 року                                                                                м. Горлівка

Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого-судді                     Коваленко В.О.,

при секретарі                     Баштовій А.В.,

учасники цивільного процесу:

позивач                              ОСОБА_1 (не з’явився)  

представник відповідача          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою здоров’я на виробництві, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди у зв’язку із отриманням ним професійного захворювання на виробництві до ДП «Артемвугілля», і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 27 листопада 2006 року по 16 червня 2011 року він працював у відповідача на шахті ім. Румянцева забійником на підземних роботах. 13 червня 2010 року він отримав виробничу травму через нещасний випадок на виробництві і він отримав травматичну ампутацію нігтьової фаланги 5 пальцю лівої кісті, забій поперекової області. 16 липня 2010 року відповідачем проведено розслідування нещасного випадку на виробництві і складений акт № 24. 8 листопада 2010 року він був оглянутий МСЕК та йому було встановлено 10 % втрати працездатності. Через небезпечні та шкідливі умови праці на підприємстві 12 лютого 2011 року з ним стався нещасний випадок на виробництві і він отримав струс головного мозку, забиття правого плечового суглоба, садно шиї, спини. 15 лютого 2011 року відповідачем проведено розслідування нещасного випадку на виробництві і складений акт № 3. 15 червня 2011 року він був оглянутий МСЕК та йому було встановлено 60 % стійкої втрати працездатності та третю групу інвалідності. Він постійно отримує медикаментозне лікування, зазнав моральних страждань через отримання фізичного болю, змінив свій звичний образ життя, тому отримав моральні та фізичні страждання та оцінює свою моральну шкоду у 57600 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача 57600 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненого пошкодженням його здоров’я.

Позивач до судового засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи по суті повідомлений належним чином, клопотання про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило, надав заяву про розгляд справи у відсутності позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилався  на пропущення позивачем трьохмісячного строку звернення до суду встановленого ст. 233 КЗпП України та на можливість позивача відмовитися від виконання небезпечної праці. Просив відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача з 04.01.1992 року по 28.03.2005  року на ш. ім. Румянцева, ш. Комсомолець, ш. ім. Калініна ГРОВ, забійником, та з 27.11.2006 року по 16.06.2011 року на ш. ім. Румянцева забійником з повним робочим днем під землею, після чого був звільнений за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України за станом здоров’я (третя група інвалідності, трудове каліцтво), що підтверджується трудовою книжкою позивача /а.с. 16 –20/.

13 липня 2010 року з позивачем  ОСОБА_1, під час виконання ним трудових обов’язків, стався нещасний випадок. Відповідно з актом про нещасний випадок на виробництві № 24 стосовно ОСОБА_1 форми Н-1 від 17 липня 2010 року та акту розслідування нещасного випадку на виробництві форми Н-5 від 16 липня 2010 року, причинами нещасного випадку визнано: невиконання вимог інструкції з охорони праці, які допустив ОСОБА_1 перед покладенням руки на борт вагонетки не оглянув стан породи у завантаженій вагонетки, виявив неуважність та необережність. Діагноз каліцтва: травматична ампутація нігтьової фаланги 5 пальцю лівої кісті, забій поперекової області /а.с. 14 –15/.

08 листопада 2010 року позивачу ОСОБА_1 внаслідок трудового каліцтва МСЕК вперше безстроково встановлена 10% втрати працездатності (довідка МСЕК серії 10 ААА № 035735) /а.с. 11/.

12 лютого 2011 року з позивачем  ОСОБА_1, під час виконання ним трудових обов’язків, стався нещасний випадок. Відповідно з актом про нещасний випадок на виробництві № 3 стосовно ОСОБА_1 форми Н-1 від 16 лютого 2011 року та акту розслідування нещасного випадку на виробництві форми Н-5 від 16 лютого 2011 року, причинами нещасного випадку визнано:  невиконання вимог інструкції з охорони праці, які допустив ОСОБА_1 під час виходу з лави на відкотний штрек виявив неуважність і необережність. Діагноз каліцтва:  струс головного мозку, забиття правого плечового суглоба, садно шиї, спини  /а.с. 9 –10/.

15 листопада 2011 року позивачу ОСОБА_1 внаслідок трудового каліцтва МСЕК по сукупності встановлено 60 % втрати працездатності з 08.06.2011 року (довідки МСЕК серії 10 ААА № 040256, № 417096) /а.с. 7 –8/.

Відповідно до виписки із історії хвороби № 1861/715 ОСОБА_1 з 26.04.2011 року по 12.05.2011 року проходив стаціонарне лікування після травми 12.02.2011 року /а.с. 4 –6/.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Моральна шкода, завдана працівнику –на підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, відшкодовується юридичною особою –власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про право на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок дій або бездіяльності юридичної особи висловився Конституційний суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б“ підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(справа про страхові виплати) від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

Посилання відповідача на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду встановленого ст. 233 КЗпП України, суд не приймає до уваги, оскільки Цивільним Кодексом України у п. 3 ч.1 ст. 268 встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов’язані із втратою ним 60% працездатності, втратою позивачем раніше виконуваної роботи у зв’язку з неможливістю за станом здоров’я продовжувати виконувати роботу за раніше визначеною професією, тривалим лікуванням та зміною звичайних для позивача життєвих зв’язків, фізичними стражданням, відчуттям болю, який позивач постійно відчуває і до цього часу, які є прямим наслідком нещасних випадків, які сталися з позивачем 13 липня 2010 року та 12 лютого 2011 року, але сума, заявлена позивачем у 57600 гривень, із відсотком втрати ним працездатності, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. З урахуванням ступеня вини відповідача у нещасному випадку, які сталися з позивачем 13 липня 2010 року та 12 лютого 2011 року, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 18000 гривень.

Оскільки позивач за позовом про відшкодування шкоди, спричиненої здоров’ю особи звільнений від сплати встановлених законодавством витрат, судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом цивільної справи у сумі 37 гривень підлягають стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою здоров’я на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля»на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля»на користь держави судовий збір в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    В.  О.  Коваленко