Справа №2-9/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2007 року    Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Захарченка О.П.

при секретарі                                              Бузовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Недригайлів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Мешканка села Рубанка Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулася до Недригайлівського районного суду з позовом до мешканця села Зінове Роменського району Сумської області ОСОБА_2 про стягнення на утримання спільної неповнолітньої доньки сторін ОСОБА_4 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 150 грн. щомісячно до досягнення зазначеною дитиною повноліття, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач, маючи нерегулярний мінливий дохід, ухиляється від утримання своєї дитини.

В ході провадження у справі оголошувався розшук відповідача ОСОБА_2. Розгляд  справи  проведено  у  відсутність  відповідача  ОСОБА_2   в  умовах  належного повідомлення його про день час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивачки та вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1 пояснила суду, що вона до липня 1998 року перебувала у шлюбі з позивачем ОСОБА_2, що на даний час вона перебуває в другому шлюбі, утримуючи і виховуючи при цьому доньку ОСОБА_4 в той час, коли відповідач ОСОБА_2 протягом останніх 9 років ухиляється від утримання доньки, маючи при цьому доходи від виконання роботи по найму та від утримання господарства.

За змістом наданої позивачкою копії Свідоцтва про народження НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками записані ОСОБА_2 і ОСОБА_1.

(а.с.7) Факт розірвання шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 16 липня 1998 року підтверджується відповідним Свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1.

(а.с. 6 ) Як вбачається за результатами дослідження доказів у даній справі, позивачка після розірвання шлюбу між нею і відповідачем ОСОБА_2 одружилася з мешканцем села Рубанка Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_3, з яким має двох спільних малолітніх дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6, одночасно спільно з чоловіком утримуючи їх та доньку ОСОБА_4.

Згідно вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На даній час відповідач ОСОБА_2 відбуває в Брянківській виправній колонії Луганської області призначене за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2007 року покарання у виді позбавлення волі і за змістом його письмового пояснення, надісланого на адресу суду адміністрацією вищевказаної виправної колонії, вбачається, що він інших утриманців не має, позов ОСОБА_1 у даній справі не визнає, мотивуючи невизнання позову укладенням сторонами в Недригайлівському районному суді мирової угоди у справі про стягнення аліментів.

(а.с. 54) Вивченням судом на клопотання позивачки матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей, яка перебувала у провадженні суду у 2006 році, з"ясовано, що 13 квітня 2006 року ухвалою суду провадження у зазначеній справі було закрите у зв"язку з прийняттям судом відмови позивачки від позову, а не у зв"язку з укладенням сторонами мирової угоди.

Враховуючи вищевказане та зміст мотивації позовних вимог ОСОБА_1, суд не вбачає передбачених ст. 206 ЦПК України обставин, які б унеможливлювали розгляд даної справи по суті.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду письмову заяву в якій фактично визнає факт неприйняття ним ніякої участі в утриманні спільної доньки сторін ще до позбавлення його волі, а також наголошує на відсутності у місцях позбавлення волі постійної роботи. (а.с. 39 )

Виходячи з обставин справи і оцінки досліджених доказів суд дійшов до переконання, що найбільш законно доцільним способом виконання відповідачем обов"язку по утриманню ним своєї неповнолітньої доньки має бути сплата ОСОБА_2 аліментів на дитину.

При вирішенні спору у справі суд враховує факт наявності у відповідача виразкової хвороби. Разом з цим, суд при вирішенні спору у справі виходить з того, що законом не передбачено підставами звільнення від утримання дитини відбування особою призначеного судом покарання за вчинення злочину чи наявність у цієї особи захворювання по гастроентерологічному типу.

Враховуючи вимоги ст.ст. 181-184 Сімейного кодексу України щодо умов визначення розміру аліментів, суд дійшов до переконання про належне мотивування позивачкою її позову в частині вимог про стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Також при ухваленні даного рішення суд враховує вимоги ст. 182 Сімейного кодексу України про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 зазначеного Кодексу, при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Заявлений позивачкою до стягнення з відповідача розмір аліментів на дитину менший 30% встановленого в Україні прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Оцінюючи докази у справі та враховуючи обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, суд, виходячи з інтересів спільної дитини сторін, не вбачає підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення позивачкою аліментів на дитину.

Керуючись ст.ст. 81, 88, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 у даній справі задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі  150 грн. щомісячно, від 21  вересня 2006 року - дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору і 7грн. 50коп. оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Дане рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дитину на суму платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів після його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.