Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року                                                                                           м. Рівне

                        Колегія суддів Судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

          Головуючого:Квятковського А.С.

          Суддів: Міщенко О.А., Гладкого С.В.,

          З участю прокурора: Клімашевич Н.С.

          Захисника: ОСОБА_2

          Засудженого: ОСОБА_3

          Представника потерпілої: ОСОБА_4

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого та захисника ОСОБА_2 на вирок Рокитнівського районного суду від 10 листопада 2010 року.

                                                              ВСТАНОВИЛА:  

          Цим вироком ОСОБА_3, 6 липня

                                  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець

                                  АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою,

                                  непрацюючий  неодружений, раніше не судимий,

                                  потерпілий від Чорнобильської катастрофи,

          засуджений за ст.119 ч.1 КК України на три роки обмеження волі.

          Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої  

           ОСОБА_5 25тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.

           Від судового збору ОСОБА_3 звільнено.

           Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

               Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 1 травня 2010 року об 11год. в урочищі “Підзаднє”, обхід №6 квартал 29 Будимлянського лісництва ДП “Дубровицького лісгоспу”, неподалік с.Переходичі Рокитнівського району Рівненської області, заряджаючи власну незареєстровану рушницю, недбало поводячись зі зброєю, випадково зачепив спусковий крючок, і допустив випадковий постріл, внаслідок якого був смертельно поранений ОСОБА_6, який  помер на місці події.

В поданих на вирок суду апеляціях захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_3 не заперечуючи вини і кваліфікації дій,  просять пом’якшити покарання визначене судом..   

 При цьому доводять, що суд першої інстанції не врахував усі обставини, які пом’якшують покарання, - зокрема визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди, щире каяття, позитивні характеристики як особи, відсутність судимостей, статус потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС і призначив ОСОБА_3 надто суворе покарання. Вважають, що виправлення його можливе без ізоляції від суспільства, тому просять вирок змінити і призначити покарання із застосування ст.75 КК, звільнивши засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Прокурором апеляція відкликана відповідно вимог ст.355КПК України.

          Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2 про призначення більш м’якого покарання і застосування акта про амністію, доводи представника потерпілої ОСОБА_4 про залишення вироку без зміни,  міркування прокурора Клімашевич Н.О., яка просить залишити вирок без зміни, та задоволити подану заяву засудженого про застосування амністії,

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника адвоката і засудженого  задоволенню не підлягають з таких підстав.

          Винність ОСОБА_3 у вчиненому злочині установлена сукупністю зібраних в справі й належно оцінених судом першої інстанції доказами і в апеляціях  не оспорюється.

           Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.119 ч.1 КК України є вірною.

           При призначенні покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності  ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують покарання, у тому числі й ті, які зазначені в апеляціях і визначив мінімальне покарання, передбачене законом за даний злочин Як видно з вироку, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі умотивував своє рішення, докладно виклавши це у вироку. При цьому суд врахував його щире каяття, вчинення злочину вперше, часткове відшкодування шкоди, позитивні характеристики, а також те, що він є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС.

              Тому, за таких обставин підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання  колегія суддів не вбачає.              

              Істотних порушень, які могли б бути підставою для зміни, чи скасування вироку немає.

            Поряд з цим, подана при апеляційному розгляді заява засудженого про застосування до нього акта амністії від 8 липня 2011року підлягає до задоволення. Як убачається з поданого ОСОБА_3 посвідчення серії НОМЕР_1 він є потерпілим від наслідків Чорнобилької АЕС 3 категорії. Тому, за таких обставин та відповідно до пункту „е” ст.1 Закону України „Про амністію” від 8.07.2011року він підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Рокитнівського районного суду від 10 листопада 2010року, як особа, яка вчинила злочин з необережності і є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи.

                    На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                     Ухвалила:

          Вирок Рокитнівського районного суду від 10 листопада 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції засудженого та захисника-адвоката ОСОБА_2 – без задоволення.

          На підставі пункту ”е” ст.1 Закону України „Про амністію” від 8 липня 2011року ОСОБА_3 від призначеного покарання вироком Рокитнівського районного суду від 10 листопада 2010року - звільнити.

          Головуючий:

          Судді: