КОПІЯ
№ 2-а-227/07
№2-а-33/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2008 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Шилової Л.М.
при секретарі Масаловій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1880 про стягнення заборгованості за речове майно,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить стягнути з відповідача - військової частини А-1880 на свою користь заборгованість за речове майно 1002 грн. 13 коп., що виникла до 11 березня 2000 року та речове майно в натуральному виразі на суму 2504 грн. 78 коп. за період з 11 березня 2000 року по 23 вересня 2005 року, а в разі відсутності речового майна - то грошову компенсацію в сумі 2504 грн. 78 коп .
В обґрунтування позову вказав, що проходив військову службу у військовій частині А-0425, де знаходився на всіх видах забезпечення, в тому числі і речовому. За наказом командира Повітряного командування “Центр” № 29 - ПМ від 23.09.2005 року із військової служби був звільненний у запас за пп. Г п 63 у зв'язку із скороченням штатів , із правом носіння військової форми одягу. При звільненні військова частина не виплатила йому грошову компенсацію замість речового майна на загальну суму 3506 грн. 91 коп. Щодо законності вимог посилається на ст.9-1 Закону України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори і деяких інших осіб” прийнятого 03.11.2006 року № 328 -У, де зазначено, що військовослужбовці, які проходили військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі мають право на отримання замість належного їм нормами забезпечення предметів майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів, посилається також і на п. 28 “ Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань у мирний час”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444, де зазначено, що військовослужбовці, які звільняються в запас, виплачується грошова компенсація за не отримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення, або закінчення контракту.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте поштою надіслав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, згідно яких просить відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування свої доводів відповідачем зазначено, що відповідно до вимог ст. 2 Закону України “ Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року № 1459 - Ш з 11 березня 2000 року призупинено дію пункту 2 статті 9-1 Закону України “ про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині права отримання військовослужбовцями Збройних сил України грошової компенсації в розмірі вартості належного до видачі не отриманого речового майна. З огляду на викладене компенсація військовослужбовцям за належне до видачі речове майно повинна здійснюватись Міністерством оборони України в особі військової частини А1880 з суворим дотриманням норм бюджетного законодавства, а саме виходячи із тих коштів, які виділені військовій частині А1880 з державного бюджету України на поточний рік. Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік” виключено пункт 2 статті 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, в якому передбачалось право військовослужбовців Збройних сил України на отримання за їх бажанням грошової компенсації замість належного до видачі речового майна.
Судом встановлені наступні факти.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 0425, перебував на всіх видах забезпечення, в тому числі і речовому забезпеченні.
На підставі наказу командира Повітряного командування “Центр” № 29 - ПМ від 23.09.2005 року за наказом командира військової частини А0425 від 26.09.2005 року за № 199 ОСОБА_1 із військової служби був звільненний з 30.09.2005 року у запас за пп. Г п 63 у зв'язку із скороченням штатів, із правом носіння військової форми одягу.
/ л.с.5, 7 накази/.
Згідно наказу командира військової частини А 0820 ( м. Васильків) № 67 від 19.09.2005 року правоприємником військової частини А0425 ( м. Кіровоград) являється військова частина А 1880 ( м. Васильків) / л.с 6 - довідка/.
У відповідності до вимог пункт 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” позивачу ОСОБА_1 на час звільнення до виплати належала грошова компенсація за речове майно на суму 1002 грн. 13 коп., що виникла до 11 березня 2000 року та речове майно в натуральному виразі на суму 2504 грн. 78 коп. за період з 11 березня 2000 року по 30 вересня 2005 року, проте вона фактично не була виплачена ні у день звільнення позивача із військової служби, ні на теперішній час. Вказані обставини підтверджуються довідкою № 224 військової частини А0425 від 23.09.2005 року № 935 та не були спростовані відповідачем. / л.с 9 - довідка/.
Аналізуючи фактично встановлені обставини справи та зібрані докази по справі суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. Висновок суду ґрунтується на наступному.
Згідно п. 2 статті 9 Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці Збройних сил України мають право на отримання за рахунок держави грошове забезпечення, речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.
Законом України “ Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року № 1459 - Ш з 11 березня 2000 року було призупинено дію пункту 2 статті 9 Закону України “ Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Даний нормативний акт не скасовано та не визнано неконституційним у встановленому законом порядку, а відтак підстав для виплати позивачу грошової компенсації за належне до видачі речове майно судом не встановлено.
Окрім того, відповідач як військове формування, утримується за рахунок держави в межах бюджетного фінансування на відповідні поточні роки через Міністерство оборони України. За умови того, що державою відповідачу не були виділені із державного бюджету відповідні кошти на виплату компенсацій військовослужбовцям, в тому числі і позивачу, за належне до видачі речове майно, то з огляду на вказане вимоги до відповідача по зобов'язанням держави також являються безпідставними.
При вирішенні справи суд керується п.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року № 1459 - Ш, ст.70 , ст. 71, 160- ст. 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до військової частини А-1880 про стягнення заборгованості за речове майно відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 10 днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис
З оригіналом вірно
Суддя Кіровського райсуду
м. Кіровограда Шилова Л.М.